Ухвала

від 22.07.2021 по справі 757/21872/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 22 липня 2021 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника Благодійної організації «Печерський фонд регіонального розвитку» та ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2019 року,

за участі:

представника

Благодійної організації

«Печерський фонд

регіонального розвитку» та

ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центральногоапарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 танакладено арешт на нерухоме майно, у тому числі, на земельні ділянки, що розташовані в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ, Оболонський район в частині накладення арешту на:

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0033, що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0034, що на праві приватної власності належить ОСОБА_9 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0047, що на праві приватної власності належить благодійній організації «Печерський фонд регіонального розвитку».

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник Благодійної організації «Печерський фонд регіонального розвитку» та ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2019 року, скасувати її, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на:

- земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:85:625:0033;

- земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:85:625:0034;

- земельну ділянку площею 0, 0596 га, кадастровий номер 8000000000:85:625:0047.

Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що із даних Реєстру речових прав та Єдиного державного реєстру судових рішень 28 травня 2021 року заявникам стало відомо, що 06 травня 2019 року слідчим суддею накладено арешт на земельні ділянки. 11 червня 2021 року представник ознайомився з матеріалами судової справи та текстом оскаржуваної ухвали, про що свідчить відповідна розписка, апеляційну скаргу подано 18 червня 2021 року.

Апелянт вважає, що арешт на три земельні ділянки, які належать заявникам, накладений Ухвалою від 06.05.2019 року є неправомірним та незаконним.

Зазначає, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем земельних ділянок, оскільки набула право власності на них у законний спосіб, визначений законом, а саме шляхом придбання згідно на підставі засвідченого нотаріально договору купівлі-продажу від 29 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , зареєстрованих за №3843 та №3844 (копії договорів додаються). На момент придбання земельних ділянок продавець вже володів ними на праві приватної власності протягом шести років.

Благодійна організація «Печерський фонд регіонального розвитку» також є добросовісним набувачем земельної ділянки, оскільки набуло право власності у спосіб, визначений законом, а саме, шляхом отримання її на підставі нотаріально засвідченого договору дарування від 22 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , зареєстрованого за №404. На момент отримання земельної ділянки дарувальник вже володів нею на праві приватної власності протягом трьох років.

При цьому, ані за даними Державного земельного кадастру, ані за даними Реєстру речових прав, ані за даними Єдиного реєстру судових рішень на момент придбання не було знайдено жодних обмежень чи заборон стосовно вказаної ділянки.

Як зазначає апелянт, власники манна не є особами, щодо яких здійснюється кримінальне провадження та не є особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. Окрім того, не перебувають в статусі підозрюваного чи обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, цивільні позови до них у даному кримінальному провадженні не подавались.

Також, представник вважає, що названі земельні ділянки не відповідають критеріям ст. 98 КПК України. При цьому, акцентує увагу на ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року, якою скасовано арешт з певних земельних ділянок, накладеного на підставі оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Окрім того, зазначає, що кримінальне провадження закрито ще у жовтня 2019 року.

В судове засідання прокурор не з`явився, 20 липня 2021 року надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власників майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки, 06 травня 2019 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без виклику представника Благодійної організації «Печерський фонд регіонального розвитку» та ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 , копію ухвали не надіслано, про її існування стало відомо 28 травня 2021 року із даних Реєстру речових прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, 11 червня 2021 року представник ознайомився з матеріалами судової справи та текстом оскаржуваної ухвали, про що свідчить відповідна розписка, апеляційну скаргу подано 18 червня 2021 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягаєпоновленню.

Оскільки вказана ухвала слідчого судді оскаржена, в частині накладення арешту назгадані земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:625:0033; 8000000000:85:625:0034; 8000000000:85:625:0047, то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді лише в межах апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2017 року під № 42017000000002865 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України,стосовно невстановлених на даний час службових осіб Київської міської ради, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, які протягом 2007-2012 років в порушення діючого законодавства умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою задоволення інтересів третіх осіб, вивели з природно-заповідного фонду України земельну ділянку площею 10,77 га, яку у подальшому передали у приватну власність для індивідуального будівництва ГО СТ «Пуща Водиця» та ГО «Дубовий Гай», що спричинило тяжкі наслідки.

06 травня 2019 рокузаступник начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центральногоапарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням пронакладення арешту на нерухоме майно у виглядіземельних ділянок, що розташовані в кварталі 45 виділу 1 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , з кадастровими номерами, у тому числі, 8000000000:85:625:0033, що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 ; 8000000000:85:625:0034, що на праві приватної власності належить ОСОБА_9 ; 8000000000:85:625:0047, що на праві приватної власності належить благодійній організації «Печерський фонд регіонального розвитку».

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2019 року клопотання задоволено.

Вказане рішення слідчого судді, в частині накладення арешту наземельні ділянки кадастровими номерами 8000000000:85:625:0033; 8000000000:85:625:0034; 8000000000:85:625:0047, щорозташована в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ,колегія суддів вважає незаконним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів;

Зі змісту вимог ч. 3ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до вимогст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Зокрема, в матеріалах, які додані до клопотання прокурора відсутні докази, щоземельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:625:0033; 8000000000:85:625:0034; 8000000000:85:625:0047, щорозташовані у кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ,на яку прокурор просить накласти арешт,була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогамст. 98 КПК України, що свідчить про формальність постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 від 10 квітня 2019 року про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні.

Окрім того, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

У той же час, у клопотанні про арешт майна прокурор зазначає власників згаданих земельних ділянок, при цьому не надаючи будь-яких даних, які б підтверджували їх право власності на ці об`єкти нерухомості саме на час звернення із клопотанням про накладення арешту, зокрема витягу з державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Як доводить апелянт, і це підтверджується наданим ним витягом із Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:625:0033, 8000000000:85:625:0034 належать громадянці ОСОБА_5 , а 8000000000:85:625:0047 належить Благодійній організації «Печерський фонд регіонального розвитку», а не так як вказується у клопотанні прокурора ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Таким чином, посилаючись у клопотанні на власників зазначених земельних ділянок, органи досудового розслідування повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Між тим, достатніх доказів цьому в клопотанні про арешт майна і в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься, оскільки до нього не долучені актуальні на час звернення із клопотанням дані про власників вказаних земельних ділянок, на які прокурор просить накласти арешт.

Окрім того, колегія суддів враховує те, що постаново старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 від 23 жовтня 2019 року, надіслану прокурором 20 липня 2021 року на запит апеляційного суду, закрито кримінальне провадження №42017000000002865 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діяннях певних осіб складу кримінальних правопорушень. Відтак,відпала необхідність у подальшому застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна згаданих земельних ділянок.

Враховуючи наведене,колегія суддів приходить до висновку, щоухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власників майна - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, враховуючи при цьому те, щокримінальне провадження, в межах якого постановлена ухвала про накладення арешту на майно, закрито.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику Благодійної організації «Печерський фонд регіонального розвитку» та ОСОБА_5 , - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2019 року, та задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2019 року, в частині задоволено клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центральногоапарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 танакладення арешту на земельні ділянки, що розташовані в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ, Оболонський район та накладення арешту на:

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0033;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0034;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0047, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, як відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центральногоапарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 пронакладення арешту на земельні ділянки, що розташовані в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ, Оболонський район та накладення арешту на:

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0033;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0034;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:625:0047

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_14 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 757/21872/19-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/4050/2021 Доповідач ОСОБА_14

Категорія ст.170 КПК України