Ухвала

від 05.07.2021 по справі 761/22529/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22529/21

Провадження № 1-кс/761/13311/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3

розглянувши в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 ,

про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року,

у кримінальному провадженні №12015110000000356, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2021 року представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року у кримінальному провадженні №12015110000000356, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.197-1 КК України, в частині арешту земельної ділянки площею 1,6735 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0011, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 160745132214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та земельної ділянки площею 1,6733 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0012, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 162471332214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Так, у клопотанні заявник вказує, що арешт накладався з метою збереження речових доказів, проте з часу його арешту необхідність у арешті відпала, враховуючи, що з моменту накладення арешту на майно минуло понад 12 місяців, у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення усіх можливих слідчих (розшукових) дій з арештованим майном.

У зв`язку з наведеним заявник просить скасувати накладений арешт в частині арешту земельної ділянки площею 1,6735 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0011, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 160745132214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та земельної ділянки площею 1,6733 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0012, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 162471332214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ..

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Уповноважений слідчий СУ ГУНП у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Разом із цим, її неявка не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні Слідчого управління ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження №12015110000000356, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.03.2020 було частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт зокрема на мобільний телефон Samsung Note 8 та мобільний телефон iPhone.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2019, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що земельна ділянка площею 1,6735 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0011, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 160745132214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та земельна ділянка площею 1,6733 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0012, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 162471332214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є предметом кримінального правопорушення, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Приймаючи до уваги те, що земельна ділянка площею 1,6735 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0011, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 160745132214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та земельна ділянка площею 1,6733 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0012, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 162471332214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 перебувають під арештом понад дванадцять місяців, що дає підстави вважати, що у слідчого було достатньо часу для його огляду та проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, при цьому слідчий за викликом в судове засідання не з`явився та не спростував доводи клопотання в розумінні принципу змагальності, слідчий суддя вважає, що існує правова підстава для скасування арешту майна в даній частині, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року (справа №752/8901/19, провадження №1-кс/752/4541/19) в частині арешту земельної ділянки площею 1,6735 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0011, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 160745132214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та земельної ділянки площею 1,6733 га, з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0012, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., Глевахівська селищна рада (реєстраційний номер 162471332214), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1