Ухвала

від 28.07.2021 по справі 826/15021/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 липня 2021 року м. Київ № 826/15021/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

представника позивача - Северин Я.В.,

представника ГУ ДПС у м. Києві - Макаренко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інженербудпроект про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Інженербудпроект доГоловного управління ДФС у місті Києві проскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інженербудпроект звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2017 №0008691401, №0008681401 та №0008671401.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.05.2019 позов задовольнив частково, визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 26.10.2017 №0008681401. В задоволені інших позовних вимог - відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.09.2019 рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасував, ухвалив нове рішення в цій частині - про відмову в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 - залишено без змін.

15.09.2020 постановою Верховного Суду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 у нескасованій частині та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі № 826/15021/17 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інженербудпроект 24.05.2021 (зареєстровано канцелярією суду) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за новоявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №826/15021/17, у якій просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 року по справі №826/15021/17 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.10.2017 №0008691401, №0008681401, №0008671401.

На обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Товариство з обмеженою відповідальністю Інженербудпроект посилається на те, що після ухвалення судом першої інстанції рішення по справі №826/15021/17 заявнику стало відомо про таку обставину як відсутність документального підтвердження висновків акта ГУ ДФС у м. Києві № 435/26-15-14-01-05/36259541 від 11.10.2017 Про результати документальної планової виїзної перевірки TOB Інженербудпроєкт з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 на підставі якого й було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

12.07.2021 ухвалою суду відкрито провадження за нововиявленими обставинами та зазначено, що заява буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Головне управління ДПС у м. Києві (як процесуальний правонаступник ГУ ДФС у м. Києві) 26.07.2021 подало заперечення проти заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з посиланням на те, що зазначені позивачем у заяві підстави не є нововиявленими.

Представник заявника у судовому засіданні підтримала вимоги викладені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення та просила їх задовільнити. Одночасно, представник позивача підтвердила, що висновок експертів, який засвідчує наявність нововиявлених обставин у цій справі є новим доказом, отриманим після постановлень судових рішень у цій справі.

Представник Головного управління ДПС у м. Києві проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечила.

Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами представників сторін з приводу перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши подані документи і матеріали, суд при вирішенні наведеного питання враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Аналіз змісту наведеної норми вказує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі № 816/4947/14 та від 13.02.2018 у справі № 815/756/14.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270 та від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі №826/14797/15.

Також, суд звертає увагу на те, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами . Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

На вказаному наголосив Верховний Суд у постанові від 29.08.2018 у справі № 552/137/15-ц.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі Попов проти Молдови № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі Христов проти України (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, п.61, ECHR 1999-VII, у справі Желтяков проти України , заява № 4994/04, п.42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (п.34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, п.52, ECHR 2003-IX, у справі Желтяков проти України , заява № 4994/04, п.43).

Предмет доказування складається з обставин, які мають значення для судової справи і які необхідно доказувати для її вирішення. Встановлення таких обставин, у свою чергу, досягається за рахунок доказів, якими згідно з процесуальним законодавством є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Щодо посилань позивача на те, що нововиявленою обставиною є безпосередньо факт відсутності документального підтвердження висновків акта ГУ ДФС у м. Києві №435/26-15-14-01-05/36259541 від 11.10.2017, а доказом на підтвердження даної обставини є висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 1-16/04/2021-се від 16.04.2021, суд зазначає таке.

Під час розгляду справи по суті позивач не посилався, а суд не встановлював відсутності документального підтвердження висновків акта ГУ ДФС у м. Києві №435/26-15-14-01-05/36259541 від 11.10.2017.

Однак, як свідчить зміст судового рішення, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами, судом під час розгляду справи давалась оцінка саме оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, як рішенням суб`єкта владних повноважень, в тому числі і щодо обґрунтованості і доведеності належними і допустимими доказаним тих висновків, що були викладені в акті перевірки і слугували підставою для винесення таких рішень. За наслідками розгляду справи по суті суд першої інстанції визнав висновки контролюючого органу такими, що підтверджені в частині, а суд апеляційної інстанції, з яким погодився і суд касаційної інстанції, визнав їх цілком правильними, а позицію відповідача щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - доведеною повністю.

Крім того, на момент постановлення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2019, висновок експертів, на який посилається позивач, як на доказ існування нововиявлених обставин, не існував, а тому можна розцінити лише як новий доказ і встановлені в ньому обставини не могли вплинути на результат вирішення справи №826/15021/17.

Суд також акцентує увагу, що вказаний висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №1-16/04/2021-се підписаний 16.04.2021, і згідно його змісту матеріали на експертизу надійшли 12.03.2021, тобто після постановлення судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій судових рішень.

У пункті 1 частини четвертої статті 361 КАС України зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розгляд судом матеріалів цієї адміністративної справи, змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 в адміністративній справі №826/15021/17, та постанов Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 і Верховного Суду - від 15.09.2020, та їх співставлення із зазначеними позивачем обставинами свідчать про те, що вказані обставини не підпадають під жоден із передбачених законодавством та визначених вище критеріїв для того, щоб бути віднесеними до нововиявлених обставин.

Крім того, суд додатково зазначає, що в контексті пункту 1 частини першої статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 72-77, 90, 241-243, 248, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інженербудпроект про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №826/15021/17- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з моменту складення повного тексту.

Суддя: Н.А. Добрівська