Постанова

від 28.07.2021 по справі 826/8279/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8279/16 Суддя першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Кагарлик Ресурс на проголошену о 11 годині 52 хвилині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року, повний текст якої складено 20 травня 2021 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Кагарлик Ресурс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Кагарлик Ресурс (далі - Позивач, ТОВ АП Кагарлик Ресурс ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Заявник, Відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправним та скасування рішення від 23.05.2016 року №62/26-55-12-06 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 року позов задоволено повністю.

У справі видано виконавчий лист від 19.12.2016 року №826/8279/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 року задоволено заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Встановлено спосіб і порядок виконання постанови суду від 21.07.2016 року в адміністративній справі №826/8279/16 шляхом зобов`язання Державної фіскальної служби України скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.05.2016 №62/26-55-12-06 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ АП Кагарлик Ресурс .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року змінено ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 року, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином:

Встановити спосіб і порядок виконання постанови суду від 21.07.2016 в адміністративній справі №826/8279/16 шляхом зобов`язання Державну фіскальну службу України внести зміни до Реєстру щодо скасування анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ АП Кагарлик Ресурс

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 року задоволено заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2016 року в адміністративній справі №826/8279/16. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2016 в адміністративній справі №826/8279/16 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Кагарлик Ресурс відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 року, у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2016 року відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.02.2020 року касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року скасовано. У задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зміну способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2016 року відмовлено.

07.12.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пиляй Сергія Ігоровича надійшло подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №826/8279/16 шляхом зобов`язання Державну податкову службу України відобразити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт (?Накл) Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Кагарлик Ресурс , що обліковувався в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до 15 квітня 2016 року - до моменту неправомірного анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Кагарлик Ресурс платником податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 року подання призначено до розгляду.

У свою чергу, до суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у м. Києві подано звіт про виконання рішення суду, в якому останнє просило розглянути та прийняти звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 року прийнято звіт Головного управління ДПС у м. Києві про виконання постанови суду від 21.07.2016 року у цій справі. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи підтверджується поновлення ТОВ АП Кагарлик Ресурс платником податку на додану вартість у відповідному реєстрі, то наявні підстави для прийняття поданого контролюючим органом звіту.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і закрити провадження з розгляду звіту у цій справі. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, у межах справи №826/8279/16 судом не покладалося на відповідача - суб`єкта владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення, що свідчить як про відсутність правових підстав як для його подання, так і для розгляду судом, по-друге, поновлення реєстрації товариства платником податку на додану вартість Позивачем не заперечується, однак існуючий станом на час анулювання реєстрації підприємства платником податку на додану вартість реєстраційний ліміт поновлено не було, що виключає можливість стверджувати про виконання судового рішення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.07.2021 року.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні представник Позивача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду .

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України , Робота та інші проти України , Варава та інші проти України , ПМП Фея та інші проти України ), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У свою чергу, судова колегія звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Тобто, як вірно підкреслив Апелянт, поданню звіту про виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень та вирішенню судом питання про прийняття такого звіту повинно передувати встановлення судом відповідного виду судового контролю.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що у межах справи №826/8279/16 судами встановлювався контроль за виконанням судового рішення у порядку ст. 267 КАС України у редакції до 15.12.2017 року чи у порядку ст. 382 КАС України у чинній редакції шляхом покладення на суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Указані обставини не заперечувалися у судовому засіданні й представником ГУ ДПС у м. Києві.

У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за правилами ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника (п. 4); підстави заяви (клопотання, заперечення) (п. 5).

Аналіз змісту поданого Головним управлінням ДПС у м. Києві звіту (т. 5 а.с. 3-6) свідчить, що він подавався з метою зупинення протиправної, на переконання контролюючого органу, діяльності державного виконавця, оскільки, за твердженням Відповідача, іншого способу захисту права в останнього немає. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Головне управління ДПС у м. Києві не позбавлене права звернутися до суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби у порядку, регламентованому ст. 287 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, подання до суду звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2016 року з проханням про його прийняття без встановлення судом відповідної форми судового контролю свідчить, по-перше, що останній поданий без наявних на те правових підстав, по-друге, у суду першої інстанції не виникло процесуальних повноважень вирішувати питання про прийняття такого звіту, адже, як вже було неодноразово підкреслено вище, судовий контроль у цій справі у формі подання звіту суб`єктом владних повноважень не встановлювався.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постановлена судом першої інстанції оскаржувана ухвала від 19.05.2021 року про прийняття звіту Головного управління ДПС у м. Києві про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2016 року підлягає скасуванню, а звіт контролюючого органу - поверненню без розгляду як такий, що поданий без наявних на те правових підстав.

У свою чергу доводи Апелянта про те, що існуючий станом на час анулювання реєстрації підприємства платником податку на додану вартість реєстраційний ліміт поновлено не було, що виключає можливість стверджувати про виконання судового рішення, не підлягають оцінці судом апеляційної інстанції у межах апеляційного перегляду ухвали суду від 19.05.2021 року, оскільки, як вже було підкреслено вище, процесуальних повноважень з перевірки виконання судового рішення за правилами ст. 382 КАС України в адміністративного суду не виникло.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання прийняття звіту Відповідача неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, які призвели до неправильного вирішення питання, а також порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково - ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути поданий звіт без розгляду.

Керуючись ст. ст. 167, 242-244, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 382 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Кагарлик Ресурс - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року - скасувати.

Звіт Головного управління ДПС у м. Києві про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року - повернути без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено та підписано 28 липня 2021 року.