Постанова

від 28.07.2021 по справі 640/16193/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16193/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Строяновської О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департамента земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач 1, КМР), Департамента земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 2, Департамент земресурсів КМДА) про визнання протиправною бездіяльності КМР щодо нерозгляду проєкту рішення про передачу йому у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, зобов`язання відповідача 1 на найближчому пленарному засіданні Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землеустрою розглянути проєкт такого рішення, а відповідачів - поставити на оригіналі проєкту рішення відмітку про його підтримання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо нерозгляду проєкту рішення Київської міської ради Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 та зобов`язати Київську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства України розглянути проєкт такого рішення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, КМР подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин та порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що розпорядження комунальними землями відноситься до виключних повноважень ради, а тому суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження КМР шляхом зобов`язання прийняти певне рішення. На момент розгляду справи судом проєкт рішення перебуває на розгляді Постійної комісії КМР з питань містобудування, архітектури та землекористування, що на переконання відповідача, свідчить про відсутність з його боку бездіяльності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

13 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до КМР із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Станом на 18 березня 2019 року рада рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні не прийняла, у зв`язку із чим позивач подав лист про використання права мовчазної згоди.

На підставі мовчазної згоди Київської міської ради позивач звернувся до Комунального підприємства Київський інститут земельних відносин із проханням скласти проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:500:0024).

КП Київський інститут земельних відносин склало відповідний проєкт землеустрою.

На підставі цього проєкту виготовлено проєкт рішення Київської міської ради (463271268) 08/231 -3783/ПР від 09 грудня 2019 року до справи А-26880.

Постійною комісією КМР з питань містобудування, архітектури та землекористування, у строки, передбачені частинами 1 та 6 статті 30 Регламента Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579, проєкт рішення Київської міської ради Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 розглянуто не було та свого висновку не надано.

02 та 10 червня 2020 року позивач звернувся до цієї комісії стосовно стану розгляду проєкту рішення № 463271268, на що отримав відповіді 25 та 26 червня 2020 року із повідомленням, що даний проєкт рішення буде розглянуто на одному із засідань.

Станом на дату подання позову комісією не розглянуто ані проєкт рішення № 463271268, ані надано жодного висновку, ані навіть відповідне питання не включено до жодного порядку денного всіх засідань комісії, які відбувались з 11 лютого 2020 року по теперішній час.

Уважаючи таку бездіяльність протиправною, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що КМР не розглянуто у визначені законодавством та Регламентом строки питання щодо передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтями 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - ЗК України), земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 цього Кодексу завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

На підставі частини 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року №280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 цього Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, розгляд відповідачем 1 питань у сфері земельних правовідносин має вирішуватися на його пленарних засіданнях та оформлятися відповідним рішенням.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування врегульовано положеннями статті 123 ЗК України.

Частиною 1 цієї правової норми закріплено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до органа місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передає у власність або користування таку земельну ділянку.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органу місцевого самоврядування, який передає земельну ділянку комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частина 3 статті 123 ЗК України закріплює, що орган місцевого самоврядування в межах його повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Саме керуючись наведеними положеннями Земельного кодексу України позивач 18 березня 2019 роту повідомив КМР про укладення договора на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до положень частини 4 статті 123 ЗК України проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Згідно частини 6 цієї правової норми орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в м. Києві та м. Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до пункту 2 статті 22 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ у зв`язку зі здійсненням м. Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради встановлено Регламентом Київської міської ради (далі - Київрада), затвердженим рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 (далі також - Регламент).

Згідно зі статтею 26 Регламенту суб`єктами подання проєктів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.

Проєкти рішень Київради подаються до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради у паперовому та в електронному вигляді (формати .doc, .docx, .rtf, шрифт Times New Roman, кегль 14). Разом з проєктом рішення до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради подається пояснювальна записка, а також додатки (у разі наявності).

Суб`єкт подання проєкту рішення на зворотному боці останньої сторінки проєкту рішення зазначає профільну постійну комісію та інші постійні комісії, до функціональної спрямованості яких належить попередній розгляд зазначеного проєкту рішення.

Згідно пункта 5 статті 29 Регламента протягом п`яти днів з дня реєстрації проєкту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення Діяльності Київради Київський міський голова або за його дорученням заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проєкту рішення постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається ним профільною для попереднього розгляду відповідного проєкту рішення, а також іншим постійним комісіям виходячи з їх функціональної спрямованості.

Частиною 1 статті 30 Регламента визначено, що Постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проєкту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проєкту рішення приймають висновок, яким: 1) підтримують проєкт рішення Київради без зауважень та підписують його; 2) підтримують проєкт рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення - навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка із зауваженнями або з рекомендаціями ; 3) відхиляють проєкт рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із - підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка відхилено із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.

Профільна постійна комісія протягом тридцяти п`яти днів з моменту реєстрації проєкту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовує його та за результатами розгляду проєкту рішення приймає висновок, яким: 1) підтримує проєкт рішення Київради без зауважень та підписує його; 2) підтримує проєкт рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення - навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка із зауваженнями або з рекомендаціями; 3) за згодою суб`єкта подання створює робочу групу постійної комісії для доопрацювання проєкту рішення; 4) відхиляє проєкт рішення з відповідним обґрунтуванням та повертає його суб`єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка відхилено із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії. Висновок профільної постійної комісії викладається у протоколі засідання комісії

Нормою пункта 34 частини 1 статті 26 Закону України №280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Як установлено судом та проти чого не заперечує КМР, станом на момент розгляду справи жодного рішення щодо розгляду проєкту рішення Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 Київською міською радою не прийнято.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про допущення КМР протиправної бездіяльності.

Посилання відповідача 1 на те, що проєкт відповідного рішення перебуває на розгляді Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землеустрою колегія суддів до уваги не приймає, оскільки така комісія створена КРМ для організації її роботи, а тому вчинення бездіяльності такою комісією є бездіяльністю самої ради.

Також колегія суддів уважає помилковими твердження КМР про допущення місцевим судом втручання в її дискреційні повноваження, оскілки рішенням суду зобов`язано КМР розглянути проєкт рішення, а не приймати конкретне рішення за результатами такого розгляду.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька