Постанова

від 28.07.2021 по справі 320/1379/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1379/20 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Строяновської О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу комбінованого типу №6 Зіронька Білоцерківської міської ради Київської області про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою Дошкільного навчального закладу комбінованого типу №6 Зіронька Білоцерківської міської ради Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулось у суд з позовом до Дошкільного навчального закладу комбінованого типу №6 Зіронька Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач, ДНЗКТ Зіронька ) про застосування заходів реагування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позов задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У подальшому, відповідач подав заяву про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року.

Вказана заява обґрунтована неможливістю на теперішній час виконати рішення суду у зв`язку із складною епідеміологічною ситуацією, пов`язаною із поширенням і подоланням наслідків гострої респіраторної хвороби COVID-19 та відсутністю у зв`язку із цим можливості для усунення всіх пунктів порушень одночасно у короткий термін. На підставі зазначеного, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду строком на один рік для надання часу, необхідного для виконання рішення суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що зупинення експлуатації приміщення призведе до обмеження прав дітей (вихованців) на отримання дошкільної освіти. Наголошує, що усунення порушень ускладено епідеміологічною ситуацією, пов`язаною із поширенням і подоланням наслідків гострої респіраторної хвороби COVID-19. Акцентує увагу, що наданими доказами підтверджено незалежність усунення порушень, які залишились, безпосередньо від ДНЗКТ Зіронька , оскільки кошти на усунення таких порушень виділяються з бюджету, а також подальше цільове використання таких є досить тривалою процедурою. Зауважує, що майже всі порушення, виявлені під час перевірки, усунуті, а ті, що залишились, неусунуті не з вини відповідача через значну вартість.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що 21 грудня 2019 року ГУ ДСНС у Київській області за результатами проведення позапланова перевірка щодо дотримання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №6 "Зіронька" Білоцерківської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт.

В ході перевірки виявлено 16 порушень законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Наведене стало підставою для звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, позов задоволено.

24 лютого 2021 року відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, місцевий суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні, а заявником не надані докази наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Разом з тим, згідно з частинами 3 та 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, за правилами частини 5 цієї правової норми відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Із системного аналізу наведених положень слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

У свою чергу, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є зупинення експлуатації ДНЗ КТ Зіронька шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 23 грудня 2019 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідач частково усунув виявлені позивачем порушення, що підтверджується даними, зокрема, Актом перевірки від 04 грудня 2020 року. При цьому, суд звертає увагу, що станом на час розгляду апеляційної скарги, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень правил пожежної безпеки, у тому числі наступних порушень: не обладнано будівлю об`єкту системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5.-56:2014; не обладнано будівлю (об`єкту) системою оповіщення про пожежу; будівля об`єкту не обладнана пристроями блискавко-захисту будівель відповідно до вимог; дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному обробленню; стіни на шляху евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2.

Таким чином, виявлені порушення залишаються несунутими.

Колегія суддів зазначає, що при збереженні таких умов для працівників та відвідувачів закладу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Окрім того, колегія суддів ураховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

Кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик, як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації.

Також, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки при експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

З огляду на наведене, колегія суддів уважає, що відсутні підстави для відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року в даній справі.

Колегія суддів ураховує, що 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 установлений на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Також, 17 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла законопроект №3219 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким карантин визначено форс-мажорною обставиною, а також запроваджено податкові та адміністративні пільги для підприємств, бізнесу та громадян у зв`язку із запровадженням карантину через пандемію коронавірусу.

При цьому, апеляційний суд ураховує умови роботи відповідача у зв`язку із установленим на всій території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Проте, заявником не надано жодного доказу, який би свідчив, що у зв`язку з вищевикладеними обставинами, ДНЗКТ Зіронька не працював.

Додатково колегія суддів зауважує, що про виявлені порушення заявнику було відомо з моменту складення ГУ ДСНС у Київській області акта перевірки від 21 грудня 2019, водночас, з моменту виявлення вказаних порушень минуло більше півтора року і заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження усунення всіх порушень.

За таких підстав, колегія суддів вкотре наголошує, що правові підстави для відстрочення виконання рішення суду відсутні.

У відповідності до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу комбінованого типу №6 "Зіронька" Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька