Постанова

від 29.07.2021 по справі 640/20266/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20266/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Качур І.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Вінницяфармація до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2019 року, Приватне акціонерне товариство Вінницяфармація (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Держаної фіскальної служби у м. Києві від 08.05.19 р. № 0301140306.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняте контролюючим органом, за наслідками перевірки, податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019 № 0301140306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 471 060,00 грн. та штрафні фінансові санкції в розмірі 117 765,00 грн. є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки винесено без правового обґрунтування та повної перевірки всіх обставин справи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Держаної фіскальної служби у м. Києві від 08.05.19 р. № 0301140306.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Віниицяфармація з питань, дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 03.04.2019, валютного - за період з 01.04.2017 по 03.04.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2017 по 03.04.2019 .

Перевіркою було встановлено порушення:

п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який належить до сплати в бюджет в сумі 471 060,0 грн., в тому числі по періодам : за травень 2017-515,0 грн., вересень 2017 - 55,0 грн., грудень 2017 - 280 836,0 грн., січень 2018 - 628,0 грн., лютий 2018 - 160 000,0 грн., березень 2018 - 317,0 грн., грудень 2018 - 28 500,0 грн., лютий 2019 - 209,0 грн.

За результатами перевірки було винесено Акт від 10.04.2019 № 137/1/26-15-14-03- 06/01974968 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Віниицяфармація на основі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування врегульоване ст. 113 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

В свою чергу п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу України встановлює, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно з п. 114.1. ст. 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. Крім того, як вбачається з п. 76.3. ст. 79 ПК України камеральна перевірка з інших питань (крім перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку) проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, як питання застосування до платника податків строків застосування штрафних (фінансових) санкцій, так і питання строків давності проведення перевірки своєчасності сплати платником податків узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання врегульовані ст. 102 ПК України.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, строк давності проведення контролюючим органом перевірки та самостійного визначення ним суму грошових зобов`язань платника податків становить 1095 днів.

Водночас, зі змісту пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що проведення контролюючим органом перевірки та визначення ним грошових зобов`язань (в тому числі застосування штрафних санкцій) із порушенням строку давності матиме місце у випадку, коли перевірка проведена (або коли визначено грошове зобов`язання) після спливу 1095 днів за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, наведені норми підтверджують висновок про те, що контролюючий орган, застосовуючи до платника податків таку міру відповідальності як штраф, повинен дотримуватись передбаченого пунктом 102.1 статті 102 ПК України строку визначення грошових зобов`язань, який сатновить1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року справа №240/110/19.

Відповідно до положень п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Нормами п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

При цьому, п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, визначає, що під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, (п. п. 101.2.3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Так, строки давності та їх застосування визначені у статті 102 Податкового кодексу України, згідно норм п. 102.4 якої, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577.

Підпункт 3 пункту 2.1 Порядку № 577, передбачає, що під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Порядку № 577, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Згідно з п. п. 4.3-4.5 Порядку № 577, в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

З урахуванням наведеного, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності тривалістю 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, вважається безнадійним у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, та, відповідно, підлягає списанню, яке здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа № 813/4430/16), від 9 липня 2019 року (справа № 0240/2269/18-а) та від 23 грудня 2019 року (справа № 813/3277/18).

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що за наслідками перевірки було встановлено, що у позивача станом на 31.12.2018 по рахунку 3772 обліковується дебіторська заборгованість по підприємству ПП ТК БудТрейдСервіс (код ЄРДПОУ 38293231) на суму 1 684 233,06 грн., вказана заборгованість виникла в результаті перерахування коштів за договором поставки. Сума податкового кредиту ПАТ Вінницяфармація перед контрагентом складає: за 2014 рік в сумі 161 000.00 грн., за січень-березень 2015 року в сумі 247 750.00 грн.

Також, контролюючий орган вказує на те, що у позивача станом на 31.12.2018 обліковується дебіторська заборгованість по підприємству ТОВ Компанія Бізнесторгінвест (код ЄРДПОУ 38293231) на суму 960 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 160 000,00 грн.). Вказана заборгованість виникла 26.02.2015 в результаті перерахування коштів за договорами поставки.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що по рахунку 6851 числиться дебіторська заборгованість в результаті перерахування коштів за послуги на рахунки наступних підприємств:

ТОВ Інтернет-Інвест (код ЄРДПОУ 32493292) на суму 328,66 грн. (в т.ч. ПДВ 55,00 грн.) період виникнення - вересень 2014. КП ВМП Вінницяміськтеплоенерго (код ЄРДПОУ 33126849) на суму 1 338,84 грн. (в т.ч. ПДВ 223,00 грн.) період виникнення - березень 2015.

ДП Вінницький науково-дослідний інститут землеустрою (код ЄРДПОУ 00692127) на суму 3 089,17 грн. (в т.ч. ПДВ 515,00 грн.) період виникнення - травень 2014.

ЖЕК № 12 МКП (код ЄРДПОУ 20084619) на суму 1 353,46 грн. (в т.ч. ПДВ 226,00 грн.) період виникнення - грудень 2014-січень 2015.

ПАТ Вінницягаз (код ЄРДПОУ 03338649) на суму 2 411,47 грн. (в т.ч. ПДВ 402,00 грн.) період виникнення - січень 2015.

ПАТ Укртелеком Вінницька філія (код ЄРДПОУ 21560766) на суму 779,05 грн. (в т.ч. ПДВ 130,00 грн.) період виникнення - грудень 2014.

ТОВ Сервіс центр ВСТ (код ЄРДПОУ 37489694) на суму 563,08 грн. (в т.ч. ПДВ 94,00 грн.) період виникнення - березень 2015.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що вказані суми дебіторської заборгованості по рахункам 3772 та 6851 є безнадійними в розумінні пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України по закінченні 1095 днів з дня їх виникнення.

Також, перевіркою оборотно-сальдової відомості по рахунку 151 встановлено, що обліковується сума в розмірі 142 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 28 500,00 грн.), як Майнові права на приміщення . Вказана сума була перерахована у 2012 році за майнові права на приміщення за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, по яким не настав момент набуття права власності на дане приміщення.

ПрАТ Вінницяфармація перераховано кошти ПП ОККО Бізнес Контракт (код ЄРДПОУ 33614922) в сумі 1 255,56 грн. (в т.ч. ПДВ 209,26 грн.). Вказана сума була повернута підприємству у 2019 році.

Як вбачається із податкової Декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік Позивачем у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку задекларовано 11 802 004,00 грн., в рядку 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності задекларовано - - 2 337 574,00 грн. (збиток), в рядку 04 Декларації Об`єкт оподаткування відображено - 2 337 574,00 грн. Отже, відображені Позивачем у податковій Декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік показники становлять: Дохід - 11 802 004,00 грн. та об`єкт оподаткування з від`ємним значенням (збитки) у розмірі - 2 337 574,00 грн.

Супровідним листом від 08.05.2019 ПрАТ Вінницяфармація направлено на адресу податкового органу Ліквідаційний фінансовий звіт ПрАТ Вінницяфармація за період з 01 січня по 19 квітня 2019 та податкову Декларацію з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2019 року.

Позивачем в податковій Декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2019 року в рядку 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності задекларовано - - 125 668,00 грн. (збиток), в рядку 03 Декларації Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України вказано - - 1 648 818,00 грн., в рядку 04 Декларації відображено Об`єкт оподаткування - - 1 774 486,00 грн.

Таким чином, у ПрАТ Вінницяфармація в 2019 році виникла різниця в сумі 688 756,00 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ ІНТЕРГРАНД ІМПУЛЬС - 545 000,00 грн., по взаємовідносинам з ПП ОККО Бізнес Контракт - 1 256,00 грн. та ТОВ Компанія Бізнесторгінвест в сумі 142 500,00 грн.).

Вказану різницю позивачем було відображено в податковій Декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2019 року.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов правового висновку, що контролюючим органом зроблено безпідставні та протиправні висновки щодо заниження суб`єктом господарювання податку на додану вартість, який належить до сплати в бюджет в сумі 471 060,00 грн., оскільки, вказана сума дебіторської заборгованості, є безнадійною, що відповідає ознакам безнадійної заборгованості у розумінні пп. г пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та узгоджується з приписами п. 4П(С)БО 10.

За таких обставин, станом на час звернення позивача з даним позовом несплачене податкове зобов`язання набуло статусу безнадійного податкового боргу, тому вказаний податковий борг позивача за спливом строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, мав бути визнаний безнадійним та списаним відповідно до вимог статті 101 ПК України та згідно з Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків.

На противагу зазначеному, податковий орган не надав будь-яких доказів, які б підтверджували, що ним вживались заходи по стягненню податкового боргу з позивача саме до спливу строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль