Постанова

від 29.07.2021 по справі 823/482/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/482/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Гаращенко В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - 11 грудня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азімут до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Азімут (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому з врахуванням ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.04.2016 №0000292301, №0000302301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки з контрагентом ТОВ Екомаркетгруп здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні, належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, а висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

В додаткових поясненнях уклавши Договір №21 від 03.09.15 року, ТОВ Азімут та ТОВ Екомаркетгруп домовились щодо надання останнім експедиційно-транспортних послуг як власними силами, так і з залученням третіх сторін для перевезень вантажів, перевантажень, супроводження тощо.

Фактичне надання ТОВ Екомаркетгруп експедиційно-транспортних послуг, які обумовлені Договором №21 від 03.09.15 р., підтверджені наступними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 27.10.2015 року за №б/н на загальну суму 81200 грн. (в т.ч. ПДВ - 13533,33 грн.); від 27.10.2015 року за №б/н на загальну суму 74800 грн. (в т.ч. ПДВ - 12466,67 грн.); від 28.10.2015 року за №б/н на загальну суму 80950 грн. (в т.ч. ПДВ - 13491,67 грн.); від 28.10.2015 року за №б/н на загальну суму 77600 грн. (в т.ч. ПДВ - 12933,33 грн.); від 29.10.2015 року за №б/н на загальну суму 88250 грн. (в т.ч. ПДВ - 14708,33 грн.); від 29.10.2015 року за №б/н на загальну суму 83300 грн. (в т.ч. ПДВ - 13883,33 грн.); від 30.10.2015 року за №б/н на загальну суму 108400 грн. (в т.ч. ПДВ - 18066,67 грн.); від 30.10.2015 року за №б/н на загальну суму 94600 грн. (в т.ч. ПДВ - 15766,67 грн.), та податковими накладними ТОВ Екомаркетгруп .

Будь-які інші документи інспектором до перевірки, яка тривала 1 робочий день за місцем знаходження відповідача, не вимагалися і не перевірялися, а 08.04.2016 року всі статутні, бухгалтерські, податкові документи, печатки, оргтехніка позивача були вилучені правоохоронним органами і не повернуті.

За твердженням позивача станом на липень 2020 року після збігу майже 5 років від проведення господарської операції з ТОВ Екомаркетгруп відсутні документи, які суд просить надати згідно ухвали від 03.07.2020. Разом з тим, станом на 10.07.2020 ТОВ Екомаркетгруп (код 39273939) в процесі припинення не перебуває (витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб надано із заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 10.07.2020 року), що спростовує ймовірні висновки ревізора-інспектора про фіктивність господарської операції з цим товариством, яке перебувало в стані припинення.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що ТОВ Азімут сформувало податковий кредит у жовтні 2015 року в сумі 114850 грн. у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі податкових накладних, які своєчасно зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За вказаних обставин позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення в є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнати протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.04.2016 №0000292301, №0000302301.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Азімут зареєстроване як юридична особа Черкаським міським управлінням юстиції 19.02.2004 за №443794, ідентифікаційний код 32881530.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 24.03.2016 №1180, направлення від 24.03.2016 №164/23-01-22-03, згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Азімут з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Екомаркетгруп за жовтень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.04.2016 №57/23-01-22-03/32881530, з висновків якого вбачається, що ТОВ Азімут порушило, зокрема, вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2015 року на суму 114871 грн. 00 коп. та вимоги п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 103365 грн. 00 коп.

Зазначений акт перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку, за результатами якого листом ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 21 квітня 2016 року № 11347/23-01-22-03 висновки акту перевірки від 11 квітня 2016 року №57/23-01-22-03/32881530 залишено без змін.

26 квітня 2016 року відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0000292301, яким донараховано занижений податок на прибуток за 2015 рік на суму 103 365,00 грн.;

- № 0000302301, яким донараховано занижений податок на додану вартість за жовтень 2015 року на загальну суму 143 589,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 114 871,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 28 718,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Питання, пов`язані з формуванням платником податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ТОВ Азімут з метою здійснення господарської діяльності щодо операцій з купівлі- продажу продуктів харчування уклало з ТОВ Екомаркетгруп договір на експедиційно- транспортне обслуговування по організації перевезень вантажів від 03.09.2015 №21 (м. Київ). У відповідності до умов даного Договору ТОВ Екомаркетгруп як експедитор надає ТОВ Азімут посередницькі послуги по організації та виконанню перевезень вантажів, а також супутніх послуг. В обов`язки експедитора входило організація від свого імені за рахунок ТОВ Азімут формування, перевезення транспортом, перевантаження, розвантаження та інші операції із вантажем, забезпечення його доставки в пункт призначення та видача його уповноваженому представнику (отримувачу).

Обов`язком ТОВ Азімут згідно даного Договору визначено сплату за перевезення вантажів, що включає в себе винагороду експедитору та відшкодування витрат перевізнику, що перевозить вантажі.

Пунктом 4 Договору №21 від 03.09.2015 сторонами визначені права та обов`язки Експедитора, в тому числі забезпечення експедитором подачі автомобілів під загрузку, забезпечення належної упаковки вантажу, його закріплення на транспортних засобах, а також завантаження та розвантаження. Всі дії передбачені даним договором експедитор може здійснювати як самостійно, так і з залученням третіх сторін, за наданою ТОВ Азімут заявкою.

Оплата послуг експедитора здійснюється ТОВ Азімут шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Екомаркетгруп відповідно до Акту виконаних робіт та документа з відміткою отримувача про доставку вантажу (видаткова накладна).

Отже, уклавши Договір №21 від 03.09.15 року, ТОВ Азімут та ТОВ Екомаркетгруп домовились щодо надання останнім експедиційно-транспортних послуг як власними силами, так і з залученням третіх сторін для перевезень вантажів, перевантажень, супроводження тощо.

Фактичне надання ТОВ Екомаркетгруп експедиційно-транспортних послуг, які обумовлені Договором №21 від 03.09.2015, підтверджені наступними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 27.10.2015 року за №б/н на загальну суму 81200 грн. (в т.ч. ПДВ - 13533,33 грн.); від 27.10.2015 року за №б/н на загальну суму 74800 грн. (в т.ч. ПДВ - 12466,67 грн.); від 28.10.2015 року за №б/н на загальну суму 80950 грн. (в т.ч. ПДВ - 13491,67 грн.); від 28.10.2015 року за №б/н на загальну суму 77600 грн. (в т.ч. ПДВ - 12933,33 грн.); від 29.10.2015 року за №б/н на загальну суму 88250 грн. (в т.ч. ПДВ - 14708,33 грн.); від 29.10.2015 року за №б/н на загальну суму 83300 грн. (в т.ч. ПДВ - 13883,33 грн.); від 30.10.2015 року за №б/н на загальну суму 108400 грн. (в т.ч. ПДВ - 18066,67 грн.); від 30.10.2015 року за №б/н на загальну суму 94600 грн. (в т.ч. ПДВ - 15766,67 грн.), та податковими накладними ТОВ Екомаркетгруп .

Щодо відсутності первинних документів у позивача, суд зазначає, що ухвалою суду у даній справі від 16.06.2016 зобов`язано прокуратуру Черкаської області надати суду до 18 липня 2016 року завірені належним чином копії первинних бухгалтерських документів, що стосуються господарських відносин між товариством з обмеженою відповідальністю Азімут та товариством з обмеженою відповідальністю Екомаркетгруп (акти виконаних робіт, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, заявки на перевезення, платіжні доручення на оплату транспортних послуг) та документи, що підтверджують придбання та реалізацію товару, який транспортувався на підставі договору на експедиційно-транспортне обслуговування від 03.09.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Азімут та товариством з обмеженою відповідальністю Екомаркетгруп (договори з державними замовниками, договори купівлі-продажу продуктів харчування, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, тощо), які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 31.03.2016 по справі №711/3164/16-к, згідно протоколу обшуку від 08.04.2016. Цією ж ухвалою було зупинено провадження у даній адміністративній справі № 823/482/16 до отримання відповідних доказів від прокуратури Черкаської області або повідомлення причин неможливості їх надання.

Листом від 23.08.2016 №21-685вих16 прокуратура Черкаської області повідомила Черкаський окружний адміністративний суд, що вказану ухвалу суду для організації виконання скеровано до слідчого відділу Управління служби безпеки України в Черкаській області. Крім того, прокуратурою Черкаської області 11.07.2016 винесено постанову, згідно якої здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016250000000053, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 191 КК України, доручено слідчому відділу Управління служби безпеки України в Черкаській області.

Ухвалою суду від 08.09.2016 у зв`язку з отриманням відповіді від прокуратури Черкаської області у даній справі зобов`язано слідчий відділ Управління служби безпеки України в Черкаській області надати суду до 22 вересня 2016 року завірені належним чином копії первинних бухгалтерських документів, що стосуються господарських відносин між товариством з обмеженою відповідальністю Азімут та товариством з обмеженою відповідальністю Екомаркетгруп (акти виконаних робіт, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, заявки на перевезення, платіжні доручення на оплату транспортних послуг) та документи, що підтверджують придбання та реалізацію товару, який транспортувався на підставі договору на експедиційно-транспортне обслуговування від 03.09.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Азімут та товариством з обмеженою відповідальністю Екомаркетгруп (договори з державними замовниками, договори купівлі-продажу продуктів харчування, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, тощо), які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 31.03.2016 по справі №711/3164/16-к, згідно протоколу обшуку від 08.04.2016.

Листом від 20.09.2016 №6/53-209/1 слідчий відділ Управління служби безпеки України в Черкаській області повідомив Черкаський окружний адміністративний суд, що надати витребувані судом документи не має можливості, оскільки кримінальне провадження №42016250000000053 з 15.09.2016 не перебуває в провадженні слідчого відділу УСБУ в Черкаській області через витребування прокуратурою Черкаської області вказаного кримінального провадження у зв`язку зі зміною підслідності.

Ухвалою суду від 26.09.2016 у зв`язку з отриманням відповіді від СВ Управління служби безпеки України в Черкаській області повторно зобов`язано прокуратуру Черкаської області надати суду до 10 жовтня 2016 року завірені належним чином копії первинних бухгалтерських документів, що стосуються господарських відносин між товариством з обмеженою відповідальністю Азімут та товариством з обмеженою відповідальністю Екомаркетгруп (акти виконаних робіт, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, заявки на перевезення, платіжні доручення на оплату транспортних послуг) та документи, що підтверджують придбання та реалізацію товару, який транспортувався на підставі договору на експедиційно-транспортне обслуговування від 03.09.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Азімут та товариством з обмеженою відповідальністю Екомаркетгруп (договори з державними замовниками, договори купівлі-продажу продуктів харчування, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, тощо), які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 31.03.2016 по справі №711/3164/16-к, згідно протоколу обшуку від 08.04.2016. Цією ж ухвалою було зупинено провадження у даній адміністративній справі № 823/482/16 до отримання відповідних доказів від прокуратури Черкаської області або повідомлення причин неможливості їх надання.

Ухвала виконана частково і прокуратурою не надано в повному обсязі витребувані документи.

Ухвалою суду від 17.11.2016 прийнято відмову товариства з обмеженою відповідальністю Азімут від позову в частині позовних вимог та закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2016 №0000312301.

При вирішенні спору судом враховано податкову інформацію ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.11.2015 року за №6283/7/26- 55-15-02, згідно якої за базою даних АІС Податковий блок ТОВ Екомаркетгруп подано податкову декларацію за жовтень 2015 року основна , в якій враховано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 114850 грн. з ТОВ Азімут .

Тобто, підтверджено реєстрацію податкових накладних ТОВ Екомаркетгруп за жовтень 2015 року на суму 114850 грн.

Відповідач у справі не заперечує, що позивач здійснив оплату за надані послуги ТОВ Екомаркетгруп , що підтверджується платіжним дорученням №134 від 09.11.2015 на суму 689100 грн.

Колегія суддів приймає до уваги, що станом на 10.07.2020 ТОВ Екомаркетгруп (код 39273939) в процесі припинення не перебуває, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що спростовує ймовірні висновки ревізора-інспектора про фіктивність господарської операції з цим товариством, яке перебувало в стані припинення.

Акцентує увагу, що в матеріалах справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили та яким встановлено укладення договорів між позивачем та зазначеним контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення угод з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само не встановлено і ухилення від сплати податків за наслідками виконання договору з боку позивача. Епізод наявності змови позивача з контрагентом з метою зменшення податкових зобов`язань в ході слідства не досліджувався, судом не перевірявся і рішення з цього приводу судом не прийнято.

Також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з наведеними контрагентами.

Доводи відповідача щодо можливого порушення податкової дисципліни ТОВ Екомаркетгруп суд відхиляє, оскільки позивач не зобов`язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб`єктами, які здійснюють постачання товарів чи робіт цим контрагентам, не зобов`язаний нести відповідальність за несплату податків продавцями (постачальниками), або за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї.

За таких обставин, колегія суддів наголошує, що перевіркою не встановлено факт відсутності фактичного здійснення господарських операцій з перевезення товарів. Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток у відповідних податкових періодах.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.06.2020 у даній справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Екомаркетгруп , а тому податкові повідомлення-рішення від 26.04.2016 №0000292301, №0000302301 є протиправними та підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль