Постанова

від 28.07.2021 по справі 910/4224/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2021 р. Справа№ 910/4224/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання : Рибчич А.В..

представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021

у справі № 910/4224/21 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик"

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про стягнення 109544, 72грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №910/4224/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" 109 544 грн. 72 коп. страхового відшкодування та 2 270грн. 00коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- відповідачем суду не обґрунтовано та не доведено невиконання яких саме обов`язків позивачем призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; права позивача, за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 заяву Приватного підприємства "Транс Логістик" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" 6000грн.00 коп. витрат на надання правничої допомоги.

Додаткове рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- на підтвердження витрат пов`язаних з розглядом справи в господарському суді міста Києва у сумі 6000 грн. представник позивача надав додаткову угоду №б/н від 26.02.2021 року до договору №08/02-19/5 від 08.02.2019 року про надання правової допомоги, акт здачі-приймання наданих послуг від 01.06.2021 року на суму 6000 грн. та платіжне доручення №20020 від 02.06.2021 року на суму 6000грн; вказані докази є достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в господарському суді міста Києва у даній справі на зазначену ним суму.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Додаткове рішення від 14.06.2021 скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- висновки суду першої інстанції про те, що у страховика відсутні були підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, суперечить нормам матеріального права а також положенням договору страхування та правил страхування; судом невірно визначено фактичну підставу для відмови страховиком у виплаті;

- Правилами страхування, на умовах яких укладений договір страхування між сторонам, передбачено, що саме страхувальник (позивач) зобов`язаний був надати транспортний засіб для огляду при укладення договору страхування; при цьому ні Правила, ні договір страхування не передбачають обов`язку страховика (відповідача) забезпечувати або організовувати за власною ініціативою надання транспортного засобу для проведення огляду при укладення договору страхування або після нього;

- у разі задоволення апеляційної скарги на рішення суду по справі від 31.05.2021 , скасування судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позову та винесення рішення про відмову у позову, судові витрати мають бути розподілені відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Андрієнка В.В., Буравльова С.І.. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021, справу №910/4224/21 призначено на 28.07.2021.

В судове засідання апеляційного господарського суду 28.07.2021 не з`явились представники сторін.

Від позивача (27.07.2021) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що представник (адвокат) позивача буде приймати участь в іншому судовому засіданні.

В задоволенні зазначеного клопотання судовою колегією відмовлено з огляду на те, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Від відповідача (27.07.2021) надійшло клопотання про проведення судового засідання у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судовою колегією встановлено.

30.12.2020 року відбулася ДТП за участю транспортного засобу МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та припаркованого транспортного засобу МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 27.01.2021 року у справі №370/86/21 водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно умов договору добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019 року, який укладено між Приватним підприємством "Транс Логістик" та Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страхувальник), предметом страхування є транспортний засіб МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника, розмір страхового відшкодування визначається страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування.

Позивач 30.12.2020 року звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до рахунку №KYV_AVGOK-0000028 від 04.01.2021 року, що був наданий офіційним сервіс-партнером МАN в Україні у відповідності до вимог п.12.5 договору страхування становить 109 544,72 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з того, що посилання відповідача на відсутність акту огляду пошкодженого транспортного засобу не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування з огляду на те, що такий акт відповідно до умов п. 11.4.6. договору страхування складається самим страховиком (відповідачем) та його складання є обов`язком відповідача. Саме відповідач, як особа, яка відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, і повинна довести обґрунтованість причин відмови, а саме, що зі сторони позивача мало місце не тільки невиконання ним встановлених Законом обов`язків, а і що саме це невиконання призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору №078999/920/190001043 від 16.07.2019 предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у Частині І Договору наземним транспортним засобом, та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням. Страховик за Договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається у відповідності з умовами, зазначеними в Частинах І та ІІ Договору.

Частина І містить умову про те, що застраховані транспортні засоби визначаються у додатку 1 до Договору.

До переліку застрахованих транспортних засобів у додатку 32 до Договору, який датований 08.04.2020, включено транспортний засіб МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . У цьому додатку зазначено, що період дії Договору щодо включених до нього транспортних засобів складає 11.04.2020 - 10.04.2021. Отже, уклавши додаток 32 до Договору, сторони щодо наведених у ньому транспортних засобів змінили строк дії Договору, продовживши його до 10.04.2021.

Відповідно до п.1.1 Договору він укладений відповідно до діючого законодавства України, на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених головою правління акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за реєстраційним №0690302, зі змінами та доповненнями, що зареєстровані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за реєстраційним №0613106 від 16.04.2013.

Сторони домовились, що в усіх випадках, не передбачених Договором, вони керуються Правилами страхування та чинним законодавством (п. 22.2 Договору).

З огляду на це, крім умов Договору правовідносини, що виникли між сторонами, також регулюються Правилами страхування.

Одним із ризиків, які є предметом страхування за Договором, є пошкодження та/або знищення чи втрата визначеного транспортного засобу та/або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до додатку 32 від 08.04.2020 до Договору страховою сумою для транспортного засобу МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є 1 500 000,00грн.

Як зазначалось раніше 30.12.2020 року відбулася ДТП за участю транспортного засобу МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та припаркованого транспортного засобу МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 27.01.2021 року у справі №370/86/21 водія ОСОБА_1 . Який керував автомобілем МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач 30.12.2020 року звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає про те, що позивач надав відповідачу рахунок №KYV_AVGOK-0000028 від 04.01.2021 року, що був наданий офіційним сервіс-партнером МАN в Україні, в якому визначена вартість ремонту автомобіля після ДТП у розмірі 109 544,72грн; відповідач не надав жодних зауважень стосовно цього рахунку, та визначеної вартості цього ремонту, та не здійснив жодної оплати стосовно пошкодженого автомобіля.

Відповідно до абз. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст.980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За приписами ч. 4 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування повинен містити, зокрема, причини відмови у страховій виплаті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Отже, закон надає можливість сторонам на власний розсуд визначити причини відмови у виплаті страхового відшкодування, застерігаючи їх тільки від вчинення дій, які суперечать закону.

Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування сторони визначили у розділі 16 Договору.

Однією з таких підстав, згідно з підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 Договору, є відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу (підпункт в редакції протоколу розбіжностей).

За приписами Правил страхування, які, поряд з Договором регулюють спірні правовідносини, акт огляду є документом, що повинен бути складений перед укладенням договору. Це, зокрема, слідує з п. 8.3 Правил страхування, відповідно до якого при страхуванні транспортного засобу, перед укладенням, поновленням чи зміною умов договору страхування, страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду. Окремо обов`язок страхувальника надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування, дублює підпункт 9.2.18 пункту 9.2 Правил страхування, який передбачає обов`язки страхувальника.

Невиконання цього обов`язку, виходячи з викладеного, не унеможливлює укладення договору страхування, але має правовим наслідком виникнення у страховика права відмови у виплаті страхового відшкодування.

За приписами ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До матеріалів справи акта огляду, який би засвідчував факт проведення страховиком огляду та фотографування застрахованого транспортного засобу - автомобіля засобу МАN TGM 12/250, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивач не надав.

За таких обставин, оскільки положеннями п.п. 16.1.11 п. 16.1 Договору прямо передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ, і такий акт в матеріалах справи відсутній, відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 30.12.2020.

Як зазначалось раніше, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 заяву Приватного підприємства "Транс Логістик" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" 6000грн. 00коп. витрат на надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються , у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

З урахування того, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку про скасування рішення місцевого господарського суду від 31.05.2021 та відмову в позові, витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, підлягають розподілу, та відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у справі, отже додаткове рішення від 14.06.2021 у справі №910/4224/21 також підлягає скасуванню, з відмовою позивачу в задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №910/4224/21 скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/4224/21 скасувати. В задоволенні заяви ПП Транс Логістик про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Матеріали справи №910/4224/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 29.07.2021

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.В.Андрієнко

С.І. Буравльов