Рішення

від 20.07.2021 по справі 953/6395/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6395/21

н/п 2/953/2296/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання- Єкімової Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу

за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2021 Харківська міська рада (далі за текстом - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - перший відповідач, ОСОБА_1 ) та до ОСОБА_2 (далі за текстом - другий відповідач, ОСОБА_2 ) в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 87 177 грн. 54 коп. заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0682 га, відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 за період з 01.04.2018 по 29.02.2020;стягнути з ОСОБА_2 72 898 грн. 74 коп. заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0682 га, відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 за період з 01.04.2018 по 29.02.2020; стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 307 грн. 66 коп; стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 093 грн. 48 коп; повернути Харківській міській раді надмірно сплачений судовий збір у розмірі 417 грн. 59 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі від 30.04.2004, зареєстрований за № 6657/04. Відповідно до умов договору в оренду надано земельну ділянку загальною площею 0,0682 га по АДРЕСА_1 строком до 01.12.2028.Згідно із вищевказаного договору оренди землі на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. Б-1 загальною площею 162,5 кв. м. та літ. Б1-1 загальною площею 135,9 кв. м. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю літ. Б-1 по

АДРЕСА_1 з 19.12.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 . А право власності на нежитлову будівлю літ. Б1-1 по АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04.07.2014 № 1370. Частка ОСОБА_1 у праві власності на нежитлові будівлі літ. Б-1 та літ. Б1-1 по АДРЕСА_1 становить 54,46 %. Частка ОСОБА_2 у праві власності на нежитлові будівлі літ. Б-1 та літ. Б1-1 по АДРЕСА_1 становить 45,54 %. Виходячи із положень ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України Про оренду майна після переходу права власності на нерухомість, для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 перейшло до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обсязі та на умовах, встановлених договором оренди для ФОП ОСОБА_3 , а отже перейшов і обов`язок зі сплати орендної в розмірах встановлених договором.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 2.1. додаткової угоди від 25.11.2013 до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 розмір орендної плати на рік становить 5,6 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає: за рік - 1 491 393,65 грн. * 5,6 % = 83 518,04 грн.; за місяць - 83 518,04 грн. : 12 міс. = 6 959,84 грн. Отже, за період з 01.04.2018 по 29.02.2020, що складається із 9 місяців 2018 року, повного 2018 року, та трьох місяців 2020 року, орендар повинен був сплатити таку орендну плату в розмірі 160076,28 грн. Однак, відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області № 8971/6/20-40-57-06-17 від 22.04.2020 ОСОБА_1 ОСОБА_2 орендна плата за договором оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 не сплачується.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0682 га відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 та додатковою угодою від 25.11.2013 за період з 01.04.2018 по 29.02.2020 відповідно до часток права власності на нерухоме майно, розташоване на ній, а саме: стягнути з ОСОБА_1 - 87 177,54 грн заборгованості; а з ОСОБА_2 стягнути 72 898,74 грн. заборгованості

Ухвалою суду від 12.04.2021 провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою відкрито, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відзиви на позов в установлений законом строк не надали.

Ухвалою суду від 02.06.2021 підготовче провадження у даній справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, подав заяву про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Перший та другий відповідачі у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, судові повістки, направлені за адресою їх місця проживання, зареєстровані у встановленому законом порядку, повернулись до суду з поштовим повідомленням про причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою .

Отже, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про час та місце розгляду справи відповідачі належним чином повідомлені, заяв та клопотань від відповідачів до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що учасники справи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, суд, у відповідності до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності сторін та їх представників за наявними в справі матеріалами.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди землі від 30.04.2004, зареєстрований за № 6657/04.

Відповідно до п.п 1.1 договору оренди землі від 30.04.2004 Харківська міська рада (орендодавець) передала в оренду ФОП ОСОБА_3 (орендар) земельну ділянку загальною площею 0,0682 га по АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.2 договору оренди від 30.04.2004 визначено, що земельна ділянка надається в оренду строком до 01.12.2028 для будівництва магазину з піцерією та для експлуатації цього обєкту (а.с. 18-23).

Земельна ділянка площею 0,0682 га по АДРЕСА_1 була передана ФОП ОСОБА_3 (орендар), що підтверджується відповідним актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 23 на звороті).

25.11.2013 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30.04.2004, якою, зокрема, визначено кадастровий номер земельної ділянки, її нормативну грошову оцінку, викладено в новій редакції умови договору щодо орендної плати (а.с. 24-27).

Так, пунктом 1.4. додаткової угоди від 25.11.2013 до договору оренди землі від 30.04.2004 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 786100 грн.

Згідно з п. 2.1. договору оренди землі від 30.04.2004, в редакції додаткової угоди від 25.11.2013, розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 5,6 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 44021,60 грн. на рік, або в місяць 3668,47грн.

Пунктом 2.2. договору оренди землі від 30.04.2004, в редакції додаткової угоди від 25.11.2013, передбачено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0682 га, кадастровий номер: 6310136600:10:001:0019, розташованої по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_3 07.03.2014 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №18751011 від 07.03.2014 (а.с. 28)

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №205669408 від 30.03.2020 вбачається, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані нежитлові будівлі літ. Б-1 загальною площею 162,5 кв. м. та літ. Б1-1 загальною площею 135,9 кв. м. (а.с. 29-39)

Відповідно до вищезазначеної інформаційної довідки №205669408 від 30.03.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю літ. Б-1 загальною площею 162,5 кв.м. по АДРЕСА_1 з 19.12.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Також, з інформаційної довідки №205669408 від 30.03.2020 вбачається, що на підставі договору дарування від 04.07.2014 № 1370 право власності на нежитлову будівлю літ. Б1-1 загальною площею 135,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 .

Отже, Частка ОСОБА_1 у праві власності на нежитлові будівлі літ. Б-1 та літ. Б1-1 по АДРЕСА_1 становить: 162,5 кв.м. / (162,5 кв. м. + 135,9 кв. м.) = 0,5446 * 100 % = 54,46 %. Частка ОСОБА_2 у праві власності на нежитлові будівлі літ. Б-1 та літ. Б1-1 по АДРЕСА_1 становить: 135,9 кв.м. / (162,5 кв. м. + 135,9 кв. м.) = 0,4554 * 100 % = 45,54 %.

Суд зазначає, що статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічні положення закріплені в ст. 120 Земельного кодексу України згідно якої, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналізу вищевказаних правових норм дає підстави дійти висновку, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

При цьому у разі переходу права власності на нерухомість, заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Суд зазначає, що відчуження частини об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, також не є підставою для внесення змін до договору оренди, зокрема в частині розміру орендної плати, зважаючи на те, що договір у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, у постанові від 19.06.2018 у справі №922/3655/17.

Таким чином, виходячи із положень ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України Про оренду майна після переходу права власності на нерухомість для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування за договором оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 перейшло до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обсязі та на умовах, встановлених договором оренди для ФОП ОСОБА_3 , а отже перейшов і обов`язок зі сплати орендної в розмірах встановлених договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо

у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі -

це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч. ч.1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, зокрема, встановлено, що плата за землю - збов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно з п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику

у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику

у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Як було зазначено вище, згідно з п. 2.1. договору оренди землі від 30.04.2004, в редакції додаткової угоди від 25.11.2013, розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 5,6 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 44021,60 грн. на рік, або в місяць 3668,47грн.

Пунктом 2.2. договору оренди землі від 30.04.2004, в редакції додаткової угоди від 25.11.2013, передбачено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Відповідно до додаткової угоди від 25.11.2013 до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04, станом на 2013 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 786100 грн.

Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2017 рік складає 786 100 грн. (розмір нормативної грошової оцінки, визначений в додатковій угоді до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04) * 1,249 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік) * 1,433 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік) * 1,06 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік) = 1 491 393,65 грн.

Оскільки, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017, 2018 роки становить 1, то розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0682 га по АДРЕСА_1 за 2018, 2019 роки становить 1 491 393,65 грн.

Отже, за період з 01.04.2018 по 29.02.2020, що складається із 9 місяців 2018 року, повного 2018 року, та трьох місяців 2020 року, відповідно до умов п. 2.1. договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 в редакції додаткової угоди від 25.11.2013, згідно якого розмір орендної плати на рік становить 5,6 % від нормативної грошової оцінки землі, орендар повинен був сплатити орендну плату на загальну суму 160076,28 грн, а саме:

- за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 в сумі 62638,56 грн;

- за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 83518,04 грн;

- за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 в сумі 13919,68 грн.

Однак, відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області № 8971/6/20-40-57-06-17 від 22.04.2020 ОСОБА_1 ОСОБА_2 орендна плату за договором оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 не сплачується (а.с. 40).

Таким чином, заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0682 га відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 та додатковою угодою від 25.11.2013 за період з 01.04.2018 по 29.02.2020 відповідно до часток права власності на нерухоме майно, розташоване на ній, становить: у ОСОБА_1 - 160 076,28 грн. * 54,46 % = 87 177,54 грн.: у ОСОБА_2 - 160 076,28 грн. * 45,54 % = 72 898,74 грн.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовано факт не виконання ними зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю у встановлених законом та умовами договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04, в редакції додаткової угоди до нього від 25.11.2013, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 87 177 грн. 54 коп. заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0682 га, відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 за період з 01.04.2018 по 29.02.2020, а також стягнення з ОСОБА_2 72 898 грн. 74 коп. заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0682 га, відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04 за період з 01.04.2018 по 29.02.2020, - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом, згідно платіжного доручення №2114 від 13.10.2020, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2818,73 грн., тоді як згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір розмір судового збору становить 2401,14 грн. Отже, позивач сплатив судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлений Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, переплачений позивачем судовий збір за подання позову у розмірі 417,59 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Харківської міської ради до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 87 177 (вісімдесят сім тисяч сто сімдесят сім) грн. 54 коп. заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,0682 га, відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04, за період з 01.04.2018 по 29.02.2020.

Стягнути з ОСОБА_2 72 898 (сімдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн. 74 коп. заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,0682 га, відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 № 6657/04, за період з 01.04.2018 по 29.02.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 093 (одна тисяча дев`яносто три) грн. 48 коп.

Зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області повернути Харківській міській раді з державного бюджету суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 417 (чотириста сімнадцять) грн 59 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 2114 від 13 жовтня 2020 року при поданні позовної заяви на рахунок: отримувач коштів УК Київськ.р-ні/Київс.р/н/22030101; код отримувача 37999675, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA678999980313151206000020004.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду або через Київський районний суд м. Харкова.

Позивач - Харківська міська рада, ІКЮО 04059243, юридична адреса: майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003.

Перший відповідач - ОСОБА_1 , код ІПН НОМЕР_1 адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Другий відповідач - ОСОБА_2 код ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя С.М. Лисиченко