Ухвала

від 27.07.2021 по справі 359/6563/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кп/359/556/2021

359/6563/21

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

27.07.2021 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ст. 340 КК України,

в с т а н о в и в :

1.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений і захисник просили суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності в частині його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 340 КК України.

З`ясувавши в учасників судового провадження думку щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається із обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 21-22 січня 2014 року він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 340 КК України. Зазначене кримінальне правопорушення на момент його вчинення вважалося злочином середньої тяжкості, а сьогодні відповідно до ст.. 12 КК України є нетяжким злочином. Згідно ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції на момент вчинення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості. Відповідно ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Враховуючи те, що з дня вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 КК України, минуло більше п`яти років, отримавши згоду обвинуваченого на його звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст.. 49 КК України слід звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.1 ч. 2статті 284 КПК Україникримінальне провадження в частині обвинуваченням за ст.. 340 КК України закрити.

2.Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьоїстатті 314 КПК України, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127 України. В порядкустатті 315 КПК Українисудом проведено підготовку до судового розгляду.

3.У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування під час судового провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування необхідності застосування цього запобіжного заходу прокурор послався на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про ризики переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, ризик знищення, приховання та/або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Представник потерпілого в судовому засідання підтримав клопотання прокурора та просив суд його задовольнити.

У свою чергу, обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили суд пом`якшити домашній арешт, заборонивши залишати житло лише у нічний час.

Розглянувши клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд дійшов таких висновків.

Під часдосудового розслідуванняна підставіухвали слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києвавід 07.07.2021р. ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 13.08.2021 року.

Відповідно до ч 3. ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оцінка обґрунтованостіпред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення судомздійснюватиметься післязакінчення судовогорозгляду підчас ухваленнявироку.Станом на27.07.2021року стадіядосудового розслідуваннязавершена тазібрано усідокази,які прокурорвважав достатнімидля складенняобвинувального акту.Із змістуобвинувального акту,який надійшовдо суду,вбачається,що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ст. 340 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, а саме: незаконному позбавлені волі та викрадені людини, вчиненому щодо двох осіб, за попередньою змовою групою осіб, яке супроводжувалося заподіянням потерпілим фізичних страждань та спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого (ч. 3 ст. 146 КК України); у вчиненні катування, тобто умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичних та моральних страждань шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілих вчинити дії, що суперечать їх волі отримати від них відомості та визнання, здійсненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 127 КК України); в незаконному перешкоджанні організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненому із застосуванням фізичного насильства (ст. 340 КК України). Санкція ч. 3 ст. 146 КК України відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 раніше не судимий, однак обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, два з яких є тяжкими, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, у разі застосування запобіжного заходу, непов`язаного з домашнім арештом, він може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Суд погоджується з доводами прокурора, що ОСОБА_4 може вчиняти в подальшому дії з метою переховування, а співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Також, суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих, хоча останній є мінімальним. Водночас, наявність ризику знищення, приховання та/або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та що, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не доведено. Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків. Про обрання відносно нього особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_4 особистого зобов`язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, а також зобов`язавши його виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбаченістаттею 194КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками особисто або через інших осіб, а також іншими підозрюваними, обвинуваченими в цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст.314, 315,316 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..340КК України та закрити кримінальне провадження в цій частині.

2.Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

Судовий розгляд буде проведено23.09.2021року об15.00год. у відкритому судовому засіданні суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 у приміщенні суду за адресою м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

3.Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , цілодобово.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками особисто або через інших осіб, а також іншими підозрюваними, овбинуваченими в цьому кримінальному провадженні. Ухвала про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 діє до 24 вересня 2021 року включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік обвинуваченого і повідомити про це суд.

Копію ухвали про призначення судового розгляду видати учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1