Ухвала

від 29.07.2021 по справі 537/2860/21

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 1-кп/537/182/2021

Справа № 537/2860/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, розлученого, непрацюючого, з середньою освітою, маючого двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, у кримінальному провадження № 12021175530000274 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 у стані неосудності вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за наступних обставин.

Так, у вечірній час 18.04.2021 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрав велосипед «Giant SCR2S» білого кольору, що належить комунальному закладу «Кременчуцька спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів імені І.М.Піддубного Полтавської обласної ради» (код ЄДРПОУ 22531241), вартістю 10646 грн., та цього ж дня продав вказане майно.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 визнав, що вчинив суспільно-небезпечне діяння, а саме з подвір`я, де проживав, таємно викрав велосипед, який належить комунальному закладу «Кременчуцька спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів імені І.М.Піддубного Полтавської обласної ради» та яким користувався його неповнолітній син. Додатково вказав, що того ж дня велосипед продав, а кошти витратив на придбання спиртного.

Вчинення суспільно-небезпечногодіяння,передбаченого ч.1ст.185КК України, ОСОБА_4 ,крім йогопоказань, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, належність та допустимість яких учасниками провадження не оспорювалася.

Так, допитана в суді свідок ОСОБА_6 суду показала, що приблизно в кінці квітня вона перебувала у себе вдома по АДРЕСА_2 , коли її покликали діти вийти на вулицю та пояснили, що до них хтось прийшов. Вийшовши, вона побачила раніше незнайомого їй чоловіка, яким є ОСОБА_4 , він запропонував її племіннику купити спортивний велосипед, сказав, що велосипед належить йому, не крадений. Племінник взяв у матері 200 гривен та заплатив ОСОБА_4 . Пізніше племінник велосипед продав на базарі, щоб купити мобільний телефон.

Також вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_4 підтверджується письмовими доказами, що досліджені у суді, в тому числі:

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2021 та довідкою до нього, згідно з якими свідок ОСОБА_6 за віком та загальними рисами обличчя впізнала ОСОБА_4 як особу, яка в квітні 2021 року продала ОСОБА_7 спортивний велосипед білого кольору за 200 грн.,

-протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 20.05.2021, згідно з яким свідок ОСОБА_6 серед пред`явлених для впізнання зображень спортивних велосипедів впізнала спортивний велосипед «Giant»,

-висновком експерта № СЕ-19/117-21/665-кр-ТВ від 24.05.2021, яким встановлено, що ринкова вартість бувшого в використанні велосипеду «Giant SCR2S» білого кольору з колесом 28 дюймів, алюмінієвою рамою, версії 2016 року в справному стані, без пошкоджень, придбаний у березні 2019 року за 13550 грн., станом на 19.04.2021 могла становити 10646 грн.,

-протоколом результатів інвентаризації від 20.04.2021, згідно якого виявлена недостача велосипеда Giant SCR2S білого кольору, що належить комунальному закладу «Кременчуцька спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів імені І.М.Піддубного Полтавської обласної ради»,

-інші докази, досліджені судом, не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння за обставин, викладених у клопотанні.

Оцінюючи докази в їх сукупності з точки зору їх належності та допустимості, а висновки експертизтакож зточки зоруїх науковоїобґрунтованості,переконливості ймотивованості, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 вчинив вказане діяння в стані неосудності.

Також письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_4 хворіє на психічну хворобу з лютого 2002 року, перебуває на обліку у ВП обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 2, перебуває на диспансерному обліку у КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» з 2017 року, є інвалідом ІІ групи.

З акту судово-психіатричного експерта № 195, проведеного колегіально судово-психіатричними експертами, вбачається, що ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання. Також, відповідно до вказаного акту, в період часу, що відноситься до суспільно-небезпеченого діяння, страждав хронічним психічним захворюванням, яке позбавляло ОСОБА_4 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до суспільно-небезпечного діяння, і позбавляє такої здатності на даний час, тому ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом та не здатний повною мірою реалізовувати свої права.

Суспільно-небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_4 в стані неосудності, суд кваліфікує за ознаками ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Згідно ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

В силу п.1 ч.1 ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру та поміщення його в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь.

Призначаючи примусовий захід медичного характеру ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.94 КК, враховує характер та тяжкість психічного захворювання ОСОБА_4 , ступінь тяжкості вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння, яке відноситься до проступків, ступінь небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, а також сукупність усіхобставин,що підтверджуютьвчинення даногодіяння ОСОБА_4 та те,що ОСОБА_4 на часрозгляду справине видужав,тобто єсуспільно-небезпечним.

На підставівикладеного судвважає занеобхідне призначити ОСОБА_4 примусовий західмедичного характеруу видігоспіталізації допсихіатричного закладуіз звичайнимнаглядом зметою йоголікування та запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК.

Керуючись ст.. 92-94 КК України, ст. 503, 513, 516 КПК України, ст..19 Закону «Про психіатричну допомогу»,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Роз`яснити, що особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу.

Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, мають право звертатися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося судом це питання в зазначений період.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров`я.

Копію ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру вручити учасникам процесу.

Після набрання законної сили копію ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру надіслати на виконання до органу внутрішніх справ, на який

покладається виконання рішення суду про госпіталізацію, а саме відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1