Рішення

від 07.07.2021 по справі 297/2355/20

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2355/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Михайлишин В. М., за участю секретаря Куні О.І., представника позивача прокурора Міндак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Берегівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області до Яношівської сільської ради Берегівського району, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення Яношівської сільської ради Берегівського району,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2020 року до Берегівського районного суду Закарпатської області звернулась Берегівська місцева прокуратура, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, із позовною заявою до Яношівської сільської ради Берегівського району, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення Яношівської сільської ради Берегівського району від 25.02.2009 року за № 35 .

Позов мотивований тим, що при здійсненні Берегівською місцевою прокуратурою представницьких повноважень, встановлено порушення вимог чинного земельного законодавства, що порушують інтереси держави у сфері земельних відносин. Встановлено, що 25.02.2009 року рішенням Яношівської сільської ради Берегівського району за № 35 надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га в в контурі І/31,7 Бодов с. Яноші для ведення особистого селянського господарства. Дане рішення Яношівської сільської ради Берегівського району не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає визнанню незаконним. Так, Яношівська сільська рада прийняла рішення з перевищенням своїх повноважень, оскільки оспорювана земля перебувала за межами населеного пункту Яноші та відносилась до земель сільськогосподарського призначення державної власності, яким Яношівська сільська рада згідно ст. 122 ЗК України не мала права розпоряджатись, що підтверджується актом перевірки дотримання земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 11.08.2020 року за № 790-ДК/677/АП/09/01-20.

Згідно чинного законодавства повноваження щодо розпорядження оспорюваною земельною ділянкою, яка знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земель державної власності належить Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області. 23 липня 2020 року Берегівська місцева прокуратура попередньо повідомила Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області про виявлені прокуратурою порушення, але останнє не вжило всіх заходів щодо поновлення інтересів держави, а обмежилося лише проведенням перевірки фактів порушення законодавства, під час якого підтвердилися вказані порушення. При цьому, ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області з позовною заявою про визнання недійсним оспорюваного рішення Яношівської сільської ради не звернулося. У зв`язку з наведеним Берегівською місцевою прокуратурою подано позов на захист інтересів держави.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження (а.с. 30-31).

12 січня 2021 року ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с. 39-41).

13 квітня 2021 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що розгляд вказаної справи підлягає до юрисдикції адміністративного суду. Так, спір у даній справі відноситься до публічно-правових, оскільки належить до земельних спорів з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень щодо реалізації оспорюваного рішення та пов`язаний із його оскарженням і не пов`язаний із відносинами приватноправового характеру (а.с. 63-84).

17 травня 2021 року до суду надійшли пояснення до клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури, в яких останній заперечив щодо задоволення клопотання представника ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області. У своїх поясненнях прокурор зазначив, що проведеною перевіркою ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області встановлено, що на оспорюваній земельній ділянці виявлено факт ведення господарської діяльності. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 фактично вступив у користування та володіння земельною ділянкою, які є однією із ознак права власності на земельну ділянку. Тобто, даний спір виникає з реалізації права власності відповідача на земельну ділянку (а.с. 91-93).

В судовому засіданні представник позивача прокурор Берегівської окружної прокуратури Міндак В.В. позовну заяву підтримав з підстав зазначених у позові та просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі. При цьому, вважав клопотання Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про закриття провадження у справі безпідставним, оскільки під час розгляду даної цивільної справи зачіпаються права фізичної особи.

Представник відповідача Яношівської сільської ради Берегівського району та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, хоча про місце, дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 34, 36, 43, 44, 46, 47, 48, 50, 53, 61, 62, 88, 87, 95, 98). Відзив на позовну заяву не подали.

При цьому, представником відповідача Яношівської сільської ради Берегівського району була подана заява про розгляд справи без їх участі, заперечень по справі № 297/2355/20 немає (а.с. 44, 51, 55, 90, 97).

Отже, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідачів, згідно вимог ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних чи доказів.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Разом з тим, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В межах рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням № 35 від 25.02.2009 року, виданим Яношівською сільською радою Берегівського району Закарпатської області Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність надано дозвіл ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га в контурі І/31,7 Бодов с. Яноші для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11).

Вказаний факт підтверджено і рапортом прокурора місцевої прокуратури від 23.07.2020 року. Крім цього, згідно рапорту, на підставі перевірки проведеної управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області, встановлено факт використання земель державної власності без правовстановлюючих документів за межами населеного пункту (а.с. 12).

Довідкою дільничного ОП СП ПП Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області встановлено, що земельну ділянку за кадастровим номером 2120485200:03:000:0033, яка розташована на території Яношівської сільської ради Берегівського району частково використовує, в тому числі відповідач ОСОБА_1 (а.с. 13-14). Даний факт підтверджується також і листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатські області за № 10-7-0.161-3946/2-20 від 13.05.2020 року (а.с. 15).

Отже, посилання представника ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області на те, що спір даної справи має розглядатися в межах адміністративного судочинства спростовано вказаними вище обставинами. Позаяк, відповідач ОСОБА_1 фактично користується, тобто вступив у право володіння, земельною ділянкою, на яку йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Тобто, це свідчить про втручання у його цивільні права, захист на які він має в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з цим, судом відхилено клопотання Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області щодо закриття провадження у даній справі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судом встановлено, що порушення Яношівською сільською радою Берегівського району Закарпатської області своїх повноважень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , підтверджено Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 790-ДК/677/АП/09/01/-20 від 11.08.2020 року, складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатські області.

Так, згідно інформації Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 17.06.2020 року № 02-09/464 встановлено, що ділянка, розташована в контурі І/31,7 Бодов с. Яноші знаходиться за межами населеного пункту. Отже, рішення № 35 від 25.02.2009 року, видане Яношівською сільською радою Берегівського району Закарпатської області прийнято всупереч вимогам п. б ч. 1 ст. 12, п. а ч. 2 ст. 83, ч.ч. 1, 4 ст. 122 Земельного кодексу України (а.с. 20-24).

Предмет позовних вимог про визнання недійсним рішення Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, яка не мала права розпоряджатись земельною ділянкою державної власності становить суспільний, публічний, загальний інтерес, який включає інтереси держави та місцевих громад.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід судом оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Отже, викладені у позовній заяві обставини справи підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачами, які в свою чергу і не заперечили їх, оскільки не вжили жодних, передбачених законом заходів щодо спростування цих обставин.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Рішення № 35 від 25.02.2009 року, видане Яношівською сільською радою Берегівського району Закарпатської області Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , яким надано дозвіл ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га в контурі І/31,7 Бодов с. Яноші для ведення особистого селянського господарства слід визнати недійсним та скасувати.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 257, 261 ЦК України, ст.ст. 80, 81, 83, 84, 122 ЗК України, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Берегівської місцевої прокуратури, яка розташована за адресою: м. Берегове, вул. І.Сечені, 15, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, яке розташоване за адресою: м. Ужгород, пл. Народна, 4, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 39766716, до Яношівської сільської ради Берегівського району, яка знаходиться за адресою: с. Яноші, вул. Шевченка, 41, Берегівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04348987, ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , про визнання недійсним та скасування рішення Яношівської сільської ради Берегівського району - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Яношівської сільської ради Берегівського району від 25.02.2009 року за № 35, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га в контурі І/31,7 Бодов с. Яноші для ведення особистого селянського господарства, вартістю 855624,00 гривень.

Стягнути солідарно з Яношівської сільської ради Берегівського району та ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок UA 22820172034313000100001475, ДКС України м. Київ, код ЄДРПОУ 02909967 судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Суддя Михайлишин В. М.