Постанова

від 28.07.2021 по справі 2-3304/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4787/21

Номер справи місцевого суду: 2-3304/08

Головуючий у першій інстанції Терьохін С.Є.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-я особа - Перший відділ РАЦСу Приморського районного управління юстиції м. Одеси про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2008 року позов ОСОБА_3 - задоволено.

Зобов`язано Перший відділ РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси:

- виключити запис про батьківство ОСОБА_3 з актового запису № 951 від 04 грудня 2002 року про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де він записаний як батько дитини.

- виключити запис про батьківство ОСОБА_3 з актового запису № 05 від 16 травня 2006 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він записаний як батько дитини.

Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду, Одеський ліцей ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2008 року та у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 - відмовити.

Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу, Одеський ліцей ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області посилається на те, що неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його рідний брат - неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на повному державному забезпеченні у Одеській загальноосвітній школі-інтернаті №5 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (на теперішній час перейменована на Одеський ліцей Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області), як діти, що позбавлені батьківського піклування.

Мати дітей, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис в Книзі реєстрації смерті за № 1743.

Батько неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавлений батьківських прав, дітей не навіщає, їх фізичним та духовним розвитком не цікавиться, матеріальної допомоги не надає.

Апелянт також зазначає, що на теперішній час неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його рідний брат - неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на повному державному забезпеченні в Одеській загальноосвітній ш інтернаті № 5 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (на теперішній час перейменова на Одеський ліцей Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області).

У відзиві на апеляційну скаргу, Приморський районний у м.Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) як правонаступник Першого Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, просить апеляційний суд при розгляді справи врахувати те, що внесення змін до актових записів було проведено з дотриманням вимог діючого законодавства, порушень з боку відділу не було, права заявників порушені не були (а.с. 74).

Крім того, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , також надав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на її необгрунтованість просить апеляційний суд апеляційну скаргу Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області - залишити без задоволення, а заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2008 року - без змін (а.с. 88-90).

В судове засідання, призначене на 22.07.2021 року, сторони не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Від апелянта - Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово на електрону пошту апеляційного суду надходили заяви, у яких останній просить розглянути апеляційну скаргу без участі апелянта та задовольнити їх апеляційну скаргу (а.с. 78-80, 96-98).

Від представника ОСОБА_3 - адвоката Мельниченко Р.В. на електрону пошту апеляційного суду надійшло клопотання, у якому представник просить розглянути справу та ухвалити у ній рішення без участі усіх учасників справи у судовому засіданні 22.07.2021 року. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Здійснити розподіл судових витрат, зокрема щодо витрат позивача на правову допомогу адвоката.

Від Приморського районного у м.Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) як правонаступника Першого Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, також надійщли до апеляційного суду пояснення по справі, у яких відділ просить розглядати справу без участі представника відділу, ухвалити рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з 25 листопада 1994 року по 20 жовтня 2004 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу № НОМЕР_1 , актовий запис за № 278.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася донька ОСОБА_6 , яка на теперішній час проживає зі своїм батьком ОСОБА_3 .

З квітня 1997 року позивач з відповідачкою припинили спільне проживання та подружні стосунки, незабаром ОСОБА_4 познайомилася з іншим чоловіком та почала проживати з ним разом.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_4 та її сожителя народився син ОСОБА_1 , про що був складений актовий запис про народження в Приморському відділі РАЦС м. Одеси за № 951, а ІНФОРМАЦІЯ_7 народився другий син ОСОБА_2 , актовий запис про народження в Приморському відділі РАЦС м. Одеси за № 05, де батьком дітей записаний ОСОБА_3 .

Ухвалюючи оскаржуване рішення суду, районний суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_7 повністю визнала позов, подавши до суду заяву, у якій зазначила, що позивач дійсно не є батьком ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у звязку із чим не заперечувала проти виключення запису про ОСОБА_10 як батька її дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з актового запису про народження дітей.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 136 Сімейного кодексу України, особа, записана батьком дитини, має право оскаржити своє батьківство, подавши позов про виключення запису про нього як про батька з актового запису про народження дитини. У випадку, коли доказана відсутність кровної спорідненості між особою яка записана батьком дитини та дитиною, суд виносить рішення про виключення відомостей про особу, як про батька дитини з актового запису про народження дитини.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 , 3-я особа - Перший відділ РАЦСу Приморського районного управління юстиції м. Одеси, в якій просив виключити запис про його батьківство з актових записів про народження неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складені в Першому відділі РАЦС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, де він записаний як батько цих дітей.

В обгрунтування позову, ОСОБА_3 зазначав, що з 25 листопада 1994 року він перебував у законному шлюбі з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася донька ОСОБА_6 , а з квітня 1997 року вони припинили спільне проживання та подружні стосунки, але розірвали шлюб у законному порядку лише 20.10.2004 року.

Також позивач зазначав, що з 1997 року та по теперішній час ОСОБА_4 проживає з іншим чоловіком від якого за цей час у неї народилося три дитини: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 . При цьому, батьком ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідачка записала ОСОБА_3 , посилаючись на ч. 1 ст. 135 СК України, але вона не заперечує те, що він не являється біологічним батьком цих дітей. Позивач дізнався про те, що він записаний як батько лише у квітні 2007 року та вимушений був звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-3 ст. 10 ЦПК Укпраїни, діючої на момент винесення оскаржуванного рішення суду, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За матеріалами справи, відповідачка ОСОБА_4 визнала ту обставину, що позивач ОСОБА_3 не є біологічним батьком дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, діючої на момент винесення оскаржуваного рішення суду, зазначені обставини не підлягають доказуванню у судовому процесі.

З урахуванням вищенаведененного та приймаючи до уваги те, що сторони у справі визнали той факт, що позивач по справі - ОСОБА_3 не є білогічним батьком дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому колегія суддів погоджується із висновком районного суду, що позов ОСОБА_3 є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Фактично усі доводи апелянта Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської областізводяться до відсутності у справі висновку судово-генетичної експертизи і лише цим апелянт обґрунтовує підставу для скасування рішення суду першої. При цьому, апелянт також наголошує на порушення судом норм матеріального права, зокрема на порушення постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3.

Проте такі доводи апелянта є необгрнутованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

В той же час, вищевказана норма матеріального права, як і будь - яка інша норма СК України не містить положень того, яким саме чином слід доводити відсутність такого кровного споріднення, тому в такому разі слід керуватися положеннями процесуального законодавства щодо доказів .

Так, на час ухвалення оскаржуванного рішення суду першої інстанції від 24.09.2008 року, чинною була редакція ЦПК України в редакції від 2004 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 57 ЦПК України, діючої на момент винесення оскаржуванного рішення суду, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно із ч.1 ст. 61 ЦПК України 2004 року, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до абз. 2 п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3, на яку посилається апелянт, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Абзацом 3 п. 11 цієї ж постанови Пленуму ВСУ визначено, що предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини, суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Крім того, висновки щодо доведення відсутності кровного споріднення навів й Верховний Суд.

Зокрема у своїй постанові від 04.09.2019 року по справі № 402/1196/16-ц, Верховний Суд навів висновок у повністю аналогічному спорі, зокрема: Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз. У судовому засіданні відповідач підтвердила, що ОСОБА_1 не є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до частини першої статті 61 ЦПК України 2004 року, яка кореспондується з частиною першою статті 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню .

З оскаржуваного рішення суду вбачається, що відповідач ОСОБА_4 у своїй письмовій заяві до суду підтвердила те, що ОСОБА_3 не є білогічним батьком дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України 2004 року, яка кореспондується з ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Більш того, судом встановлено, що Позивач і Відповідач припинила спільне проживання та подружні стосунки ще з квітня 1997 року. В той час як діти у Відповідача ОСОБА_4 народились у 2002 та 2004 році відповідно.

Таким чином, твердження апелянта (які є єдиним доводом для апеляційного оскарження) про те, що факт відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною може бути доведений лише у спосіб проведення судово-генетичної експертизи є безпідставним.

Відповідно до ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 6-7ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів зазначає, що апелянт не позбавлений був можливості заявити клопотання про проведення судово-генетичної експертизи для підтвердження доводів апеляційної скарги, однак, таке клопотання не заявлялось, більш того, представник апелянта жодного разу до судового засідання не з`явився, надаючи заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Посилання Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14.06.2015 року у справі №522/2396/15-ц, яким заяву Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин - задоволено та визнано факт родинних відносин між малолітніми: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та їх батьками, а саме вказавши, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а гр. ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є безпідставним, оскільки згідно Єдиного державного реєстру судових рішень ,який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 року № 3262-IV, постановою Одеського апеляційного суду від 03.07.2020 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2015 року в частині визнання факту родинних відносин між малолітніми: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та їх батьками, а саме, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - скасовано. В задоволенні заяви Приморської районної адміністрації, при участі зацікавлених осіб Служби у справах дітей Одеської міської ради, КУ Притулок № 1 для дітей служби у справах дітей Одеської міської ради , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районні реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання факту родинних відносин між малолітніми: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та їх батьками, а саме , що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовлено.

Жодних інших доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції та підстав для його скасування апелянтом не наведено.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Окрім того, під час слухання справи у суді апеляційної інстанції, до закінчення судових дебатів, представник ОСОБА_3 - адвокат Мельниченко Р.В. подав заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 103).

11.01.2021 року до канцелярії апеляційного суду надійшло клопотання від Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 116-118).

Розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Мельниченко Р.В. та клопотання Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до наступного.

Так, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до зазначених вище вимог процесуального закону, перед судовими дебатами, в суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_3 - адвокат Мельниченко Р.В. подав відповідну заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 та п. 4. ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК України).

У поданому 21.01.2021 року Одеським ліцеєм ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, останній посилається на те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката є не співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом; витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Апеляційний суд частково погоджується із вказаним клопотанням Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у якості доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представник ОСОБА_3 - адвокат Мельниченко Р.В. надав до апеляційного суду наступні документи:

-Договір №01/09 про надання правової допомоги від 02.09.2019 року (а.с. 104-110);

-Додаток №1 до Договір про надання правової допомоги №01/09 від 02.09.2019 року (а.с. 111);

-Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 10.09.2020 року (а.с. 112);

-Копія квитанції на суму 1800 грн. від 10.09.2020 року (а.с. 113);

-Копія квитанції на суму 1802 грн., 84 клп. від 11.09.2020 року (а.с. 114);

-Акт наданих послуг (виконаних робіт) від 10.09.2020 року (а.с. 115).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Відповідно до вимог ч.5 ст. 137 ЦПК, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з поданих до апеляційного суду документів на пітвердження витрат на професійну правничу допомогу, адвокатом Мельниченко Р.В. надано зокрема: додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №01/09 від 02.09.2019 року із переліком та вартістю послуг, які, з поміж іншого взагалі не пов`язані з розглядом цієї справи (а.с. 111).

Окрім того, наданий до апеляційного суду адвокатом Мельниченко Р.В. детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 10.09.2020 року, за змістом якого, вартість правової допомоги наданої адвокатом ОСОБА_5 - Калашникову В.М. склала 1800 грн (а.с.112) є лише частково доведеним, оскільки як вбачається з матерілів справи, адвокатом дійсно був поданий відзив на апеляційну скаргу (а.с. 88-90), проте судове засіданні в м.Одесі, на яке нібито адвокат витратив 2 години є необгрунтованим, у звязку із тим, що в суді апеляційної інстанції адвокат Мельниченко Р.В. жодного разу участі не приймав.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Мельниченко Р.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є лише частково обгрунтованим, а тому стягненню підлягають лише витрати на професійну правничу допомогу за складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу на суму 1200 грн., оскільки є підтвердженими та доведеними, ці витрати повязані з розглядом справи. У задоволенні іншої частини клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Мельниченко Р.В. слід відмовити, оскільки такі витрати не підтверджені жодними належними доказами та не повязані із розглядом данної справи.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України).

Разом з тим, відповідно до п. 14 ч.2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір не справляється зокрема за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Згідно з ч.7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, понесені ОСОБА_3 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати, підлягають відшкодуванню за рахунок держави, оскільки апелянт - Одеський ліцей ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області , звільнений від сплати судових витрат за подання апеляційної скарги про захист прав неповнолітніх осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 137, 141, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського ліцею ОЛІМПІЄЦЬ спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-я особа - Перший відділ РАЦСу Приморського районного управління юстиції м. Одеси про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини - залишити без змін.

Відшкодувати за рахунок держави, понесені ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1200 (одна тисяча двісті) гривень, 00 копійок на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.07.2021 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда