Ухвала

від 30.07.2021 по справі 759/16086/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/5919/21

ун. № 759/16086/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого з ОВС восьмого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2021 р. до суду надійшла вказана скарга, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Скарга обґрунтована тим, що в 07.07.2021 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва було задоволено клопотання слідчого з ОВС восьмого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення обшуку. Даною ухвалою було надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1 , де розташований склад Інтернет-магазин https:/puff-bar.com.ua/, яке належить ТОВ «РАДІО БАЗА НЕРУХОМІСТЬ» (код ЄДРПОУ 43346080). 14.07.2021 року слідчим з ОВС восьмого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_4 було проведено обшук приміщення за адресою АДРЕСА_1 та вилучено майно, яке скаржник просить повернути.Під час обшуку слідчим вилучено речі та документи, товарно матеріальні цінності, дозвіл на вилучення яких відсутній в ухвалі слідчого судді від 07.07.2021, що перешкоджає реалізації конституційних прав власника майна. Арешт на майно ухвалою слідчого судді не накладався. А тому за переконанням скаржника, дане майно підлягає поверненню, оскільки має статус тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного адвокат ОСОБА_3 просила скаргу задовольнити.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 уточнила вимоги скарги, просила повернути все майно, яке було вилучено під час обшуку, в тому числі і чорнові записи, а саме: чотири блокноти та чернетки. Скаргу просила задовольнитит з підстав викладеній в ній.

В судовому засідання слідчий проти задоволення скарги заперечувала.

Слідчий суддя, розглянувши скаргу, вислухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Частиною 3 статті 233 КПК України надається право слідчому, прокурору до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор мають, зокрема оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Згідно положень ч.1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Так, стаття 169 КПК України містить положення щодо порядку припинення тимчасово вилученого майна. Так, таке майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч.6 ст.173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснених на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за всіх обставин, передбачених ст.169 КПК України, в тому числі і у випадку, коли слідчий протягом 48 годин після вилучення майна не звернеться до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна (ч.5 ст.171 КПК України).

Згідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Встановлено, що 14.07.2021 р. слідчим на підставі ухвали слідчого судді від 07.07.2021 р., було проведено обшук, де було вилучено майно, яке скаржник просить повернути.

Встановлено, що ні прокурор у кримінальному провадження, ні слідчий після проведення обшуку та вилучення майна не зверталися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що майно, яке необхідно вилучити на підставі ухвали слідчого судді від 07.07.2021, і майно, яке по факту було виявлено та вилучено під час обшуку, не зазначено в ухвалі від 07.07.2021 і дозволу на його відшукання та вилучення отримано слідчим не було.

Разом з тим, як вбачається з ухвали слідчого судді від 07.07.2021 р., якою надано дозвіл на проведення обшуку в ній надано дозвіл на відшукування чорнових записів (зошитів, блокнотів, окремих аркушів паперу), документів чорнової бухгалтерії (подвійного обліку), а тому ці речі не мають статусу тимчасово вилученого майна.

Таким чином, встановлено, що тимчасово вилучене майно - на яке не накладено арешт та не надано ухвалою слідчого судді дозволу на його відшукування повинно бути повернуто особі, у якої воно було вилучено у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України.

У третьому абзаці ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

До однієї з основних засад кримінального провадження відноситься недоторканність права власності, яка визначена у ст. 16 КПК.

Частина перша цієї норми імперативно встановлює, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Натомість, частина друга цієї статті визначає, що на підставах та в порядку, передбаченому цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Отже, згідно ст. 16 КПК України лише судовим рішенням особу може бути позбавлено права власності та лише судовим рішенням обмежується право власності. Без судового рішення згідно ч. 2 ст. 16 КПК можливе обмеження права власності лише шляхом застосування процедури тимчасового вилучення майна, яка визначена статтями 167-169 КПК України.

Виходячи зі змісту ст. 16 КПК про те, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, єдиним таким судовим рішенням, передбаченим КПК, яке призначене обмежувати право власності у кримінальному провадженні є ухвала про арешт майна.

Згідно із положенням ч. 5 ст. 173 КПК в ухвалі про арешт майна має бути прописано, у якій саме частині обмежується право власності: заборона, обмеження розпоряджатися або користуватися майном.

Таким чином, у разі відсутності ухвали слідчого судді про арешт майна, воно повинно бути негайно повернуте особі, у якої було вилучене.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Отже на даний час ОСОБА_5 всупереч вимогам Конституції України, Цивільного кодексу України, позбавлений права користування своїм майном, хоча судом такої заборони не встановлено, чим завдається власнику майна істотної шкоди.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 167, 169-171, 236, 303 - 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України,- задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого з ОВС восьмого слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві у кримінальному провадженні 32019100000000699 від 11.12.2019 року ОСОБА_6 повернути майно, яке було вилучене під час обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1 , особі в якої воно було вилучено ОСОБА_5 , а саме:

-пристрій для паління в асортименті різних торгових марок;

-картриджі з рідиною для пристроїв для паління;

-системний блок та ноутбук марки «Lenovo»;

-USB накопичувач (зеленого кольору);

-рідина для електронного пристрою для паління без маркування в асортименті в кількості 226 шт., об`ємом 30 мл. кожна;

-електронний пристрій «Vape soul», без маркування, в асортименті (1500 puggs) в кількості 321 штука;

-електронний пристрій «Movkin» для паління без маркування, в асортименті (2400 puggs), в кількості 519 штук;

-картридж з рідиною для паління через електронний пристрій «Voom pods», без маркування, в асортименті, в кількості 1108 штук;

-пристрій для паління з рідиною «Voom» з картриджем в набор, без маркування, в асортименті, в кількості 100 штук;

-пристрій для паління рідин «Voom» (600 puggs), в асортимент, без маркування в кількості 12 штук + 1 штука;

-пристрій для паління рідин «Puff», без маркування, в асортименті, в кількості 2 штуки;

-пристрій для паління «Puff»(800 puggs), в асортименті, без маркування, в кількості 2 штуки;

-електронний пристрій для паління з назвою «BY 2» 1200 Puff, без маркування, в кількості 69 шт.;

-електронний пристрій для паління з назвою «Puff Plasss» (800 Puffs), без маркування, в кількості 100 штук;

-електронний пристрій для паління з назвою «Puff XXL» (1600 Puffs), без маркування, в кількості 32 штуки;

-електронний пристрій для паління з назвою «Puff Bar» (300 Puffs), без маркування, в кількості 84 штуки;

-електронний пристрій для паління з назвою «Voomiris mini» (600 Puffs), без маркування, в кількості 59 штук;

-картридж з рідиною для пристроїв для паління з назвою «Paff Poos», без маркування, у кількості 1862 штуки;

-картридж з рідиною для пристроїв паління з назвою «Voom poos», без маркування, в кількості 5 штук;

-Voom Starter Kit Pro 139;

-Puff Barr (300) 340;

-Puff XXL 100;

-Puff Plus 560;

-Voom mini 904;

-By 2 610.

В задоволенні іншої частини скарги, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1