Рішення

від 07.07.2021 по справі 183/6489/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6489/18

№ 2/183/1073/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Преміум Актив до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Конкорд , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Преміум Актив (далі - ТОВ ФК Преміум Актив ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з відповідача заборгованість за Договором №20.00.000700 від 24.11.2017 року про надання кредитних коштів у національній валюті шляхом безготівкового зарахування на картковий рахунок, а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 24.11.2017 року між ПАТ Акціонерний комерційний банк Конкорд , правонаступником якого є АТ Акціонерний комерційний банк Конкорд , шляхом подання позичальником ОСОБА_1 підписаної заяви про приєднання до публічного комплексного обслуговування клієнтів - фізичних осіб, акцептованої Банком, було укладено Кредитний договір № 20.00.000700 про надання коштів у національній валюті шляхом безготівкового зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 106073,28 гривень, терміном з 24.11.2017 року по 16.03.2018 року, зі сплатою мінімального щомісячного платежу, який включає в себе заборгованість по кредиту, а також сплату 38 % річних за користування кредитом. Зазначений договір є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченій ст.ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягненням всіх істотних умов договору.

Позивач зазначає, що зі своєї сторони виконав умови підписаного договору, надав відповідачеві кредитні кошти шляхом їх безготівкового зарахування на картковий рахунок позичальника.

Проте, Позичальник не повернув суму позики, тим самим порушив умови Договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, в результаті чого, станом на 22.08.2019 року виникла заборгованість у розмірі 219782,03 грн., яка складається з простроченої основної заборгованості у розмірі 106073,82 грн., поточної заборгованості по відсоткам у розмірі 70235,40 грн., відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 43472,81 грн.

Зазначену суму заборгованості первісний позивач АТ Акціонерний Комерційний банк Конкорд просив стягнути з відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 28.10.2018 року (а.с. 99).

Крім того, позивач просив суд розірвати укладений договір саме в судовому порядку, з огляду на особливості практичного застосування норм податкового законодавства, посилаючись на наявність істотних порушень відповідачем ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості у строки, встановлені договором, внаслідок чого позивачеві завдана шкода, а банк позбавлений можливості отримати те, на що розраховував при укладенні договору.

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.67-68).

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2019 року позов задоволено (а.с.105-108)

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2019 року, - скасоване, призначено новий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 147-149).

В зв`язку з укладенням 23 грудня 2020 року договору факторингу № 23/12-1 між АТ АКБ Конкорд`ТОВ та ФК Преміум Актив , останнє набуло право вимоги до боржника, тому ухвалою суду від 08 квітня 2021 року до участі у розгляді справи, в якості правонаступника кредитора, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансову компанію Преміум Актив (а.с. 221-222).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав, у письмових поясненнях звернув увагу на неможливість нарахування відсотків за користування кредитними коштами у розмірі, визначеному договором, після закінчення строку дії договору, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12. Фактично позивач визнає вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу та процентів, нарахованих в межах строку дії договору, і вказує на неможливість розірвання кредитного договору після закінчення строку кредитування 16.03.2018 року (а.с. 191-192).

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 листопада 2017 року, на підставі анкети-заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг, між ПАТ Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 20.00.000700 з додатками (а.с. 11-13).

За умовами цього договору, що обов`язкові для сторін у справі, згідно зі ст. 629 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 отримав в кредит кошти на споживчі потреби у розмірі 106 073,82 грн., за користування кредитом встановлена процентна ставка у розмірі 38% річних, договір укладено строком з 24 листопада 2017 року по 16 березня 2018 року.

Відповідно до Розділу 6 Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідач зобов`язався належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти), сплатити відсотки за його користування та інші платежі, відповідно до Заяви, даних Умов та Тарифів, що мав виконати згідно з ст. 526 ЦК України.

24 листопада 2017 року на виконання умов укладеного договору АТ Акціонерний комерційний банк Конкорд перерахувало на рахунок картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 кредитні кошти у розмірі 106 073,82 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 14-15).

Позивач наполягає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, в результаті чого 22.08.2019 року виникла заборгованість у розмірі 219782,03 грн., яка складається з простроченої основної заборгованості у розмірі 106073,82 грн., поточної заборгованості по відсоткам у розмірі 70235,40 грн., відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 43472,81 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості (а.с. 100).

Відповідач визнає наявність заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом в межах строку дії договору, заперечує можливість розірвання договору після закінчення його дії.

До правовідносин, що виникли між сторонами суд вважає за необхідне застосовувати наступні норми права.

Так у відповідності до ст. 509 ЦК України, 1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 2. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 3. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

Згідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк надає грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки за його користуванням.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно до якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого до суду розрахунку (а.с. 100) вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі уу загальній сумі 219782,03 грн. та складається з: заборгованості по кредиту - 106073,82 грн.; заборгованості по відсоткам - залишок заборгованості за процентами 70235,40 грн., залишок заборгованості за простроченими процентами 43472,81 грн.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання, та погодився з боргом основної суми кредиту у розмірі 106073,82 грн.

Водночас, при визначенні суми боргу, яка підлягає стягненню, суд враховує наступне.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Так, за умовами договору, сума процентів за користування позикою становить 5300,79 гривень в період дії договору з 24.11.2017 року по 16.03.2018 року, про що свідчить додаток до договору № 1, який підписаний сторонами (а.с. 12, зворотна сторона).

При цьому умови договору місять посилання на те, що процентна ставка є фіксованою, порядок нарахування процентів, зазначений у Публічному договорі та Тарифах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, сформульовано правову позицію, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Враховуючи, що договір про надання позики від 21.11.2017 року був укладений сторонами на до 16.03.2018 року і в цьому договорі зазначено дату повернення позики - не пізніше 18.03.2018 року включно, а тому підстав для стягнення процентів за користування кредитом після спливу визначеного договором строку кредитування немає.

Крім того, за змістом положень п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг факторинг вважається фінансовою послугою.

В ч.5 ст. 5 вказаного Закону закріплено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог ЦК України та вказаного Закону.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ч.2 ст. 1083 ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

В судовому засіданні встановлено, що АТ АКБ Конкорд відступило свої права вимоги за кредитним договором № №20.00.000700 від 24.11.2017 року, укладеним між Публічним акціонерним товариство Акціонерним комерційним банком Конкорд та ОСОБА_1 (а.с. 209-2012).

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позов в цій частині обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Преміум Актив підлягає до стягнення заборгованість за договором позики в сумі у розмірі 111374,61 грн. (сто одинадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні, 61 коп.), яка складається із: 106073,82 грн. - заборгованості за кредитом (сума одержаної позики); 5300,79 грн. - розмір обумовлених договором процентів в межах строку кредитування в період з 24.11.2017 року по 18.03.2018 року.

Вирішуючи питання про розірвання кредитного договору, суд керується наступними нормами закону, а саме.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, розділом 15 Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд передбачений порядок розірвання кредитного договору (а.с. 44).

Умовами підписаного кредитного договору визначені всі його істотні умови, в тому числі визначені наслідки для боржника, у разі невиконання умов договору в частині неповернення суми кредиту та процентів у строки, визначені договором.

За таких обставин, укладаючи письмовий договір, сторони передбачали можливість його невиконання у строки, визначені договором, а тому кредитор передбачав можливість порушення боржником умов договору, що не може бути розцінено судом, як істотне порушення, що завдало шкоди кредиторові, внаслідок чого кредитор позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Розірвання кредитного договору після закінчення строку його дії в судовому порядку, не є тотожним поняттю дострокового розірвання договору, термін дії якого визначений до 18.03.2018 року, оскільки до суду банк звернувся у жовтні 2018 року. З урахуванням порядку розірвання, визначеного самим договором, з урахуванням задоволення позову в частині стягнення боргу за кредитним договором, суд не вбачає жодного порушеного права позивача на отримання того, на що розраховував, укладаючи кредитний договір.

За таких обставин позов в цій частині не обґрунтований, задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, суд з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу сплачений ним судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1113,74 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Преміум Актив до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Преміум Актив заборгованість за Кредитним договором №20.00.000700 від 24.11.2017 року, укладеним між Публічним акціонерним товариство Акціонерним комерційним банком Конкорд та ОСОБА_1 , що виникла станом на 22.08.2019 року у розмірі 111374,61 грн. (сто одинадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні, 61 коп.) , яка складається із: 106073,82 грн. - заборгованість за кредитом (сума одержаної позики); 5300,79 грн. - розмір обумовлених договором процентів в межах строку кредитування.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Преміум Актив судовий збір у розмірі 1113, 74 грн .

У задоволенні іншої частини вимог, - відмовити.

Реквізити сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Преміум Актив (код ЄДРПОУ 41797188, юридична адреса: 49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Мандриківська,66);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.