Рішення

від 20.07.2021 по справі 388/42/19

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/42/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

за участю секретаря Шупрудько К.А.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду смт. Новгородка в режимі он-лайн трансляції на офіційному веб-сайті Новгородківського районного суду Кіровоградської області у мережі Інтернет на You Tube каналі Судова Влада України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФГ ''Вершино-Власівське'' про визнання недійсними договорів оренди землі та стягнення недовиплаченої орендної плати, 3% річних, пені, індексу інфляції,

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, в письмовій заяві від 02.10.2019 року (т.1, а.с. 188-194), збільшивши їх та просив суд ухвалити рішення, яким:

1). визнати договір оренди землі від 15.03.2007 року, щодо оренди земельної ділянки площею 6,5826 га, що розташований на території Кіровської (на даний час Боковської) сільської ради Долинського району Кіровоградської області, який зареєстрований у ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру від 03.08.2007 року №659, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Вершино-Власівське недійсним внаслідок систематичної несплати (недоплати в повному обсязі) орендної плати за користування земельною ділянкою на протязі 2015, 2016, 2017, 2018 років;

2). визнати договір оренди землі від 15.03.2007 року, щодо оренди земельної ділянки площею 6,4849 га, що розташований на території Кіровської (на даний час Боковської) сільської ради Долинського району Кіровоградської області, який зареєстрований у ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру від 03.08.2007 року №662, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Вершино-Власівське недійсним внаслідок систематичної несплати (недоплати в повному обсязі) орендної плати за користування земельною ділянкою на протязі 2015, 2016, 2017, 2018 років;

3). стягнути з Фермерського господарства Вершино-Власівське невиплачену орендну плату відповідно до звітів ДФ-1 2015 року в сумі - 27904,20 грн., відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 12.10.2015 по 04.10.2019 року в сумі - 26574,97 грн., відсотки з урахуванням 3% річних від простроченої суми за період з 12.10.2015 по 04.10.2019 року в сумі - 3334,72 грн., усього за 2015 рік: 57813,89 грн., та за 2016 рік в сумі - 22267,08 грн., відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 06.12.2016 по 04.10.2019 року в сумі - 13330,56 грн., відсотки з урахуванням 3% річних від простроченої суми за період з 06.12.2016 по 04.10.2019 року в сумі - 1885,39 грн., усього за 2016 рік: 37483,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що між ним та відповідачем 15.03.2017 року укладено договори оренди земельних ділянок, площею 6,5826 га та площею 6,4849 га, які розташовані на території Кіровської (на даний час Боковської) сільської ради Долинського району Кіровоградської області, та зареєстровані у ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру від 03.08.2007 року за №659 та №662. Вказані договори позивач просить визнати суд недійсними внаслідок систематичної несплати орендарем орендної плати, так як орендарем ФГ Вершино-Власівське , в порушення умов договору оренди землі, за 2015, 2016, 2017, 2018 р.р. систематично несплачується орендна плата. Відповідно до наданих відповідачем ФГ Вершино-Власівське видаткових касових ордерів позивач отримав орендну плату: 30.09.2015р. за №151 в сумі 10000,00 грн. за 2015р.; 12.10.2015р. за №235 в сумі 10000,00 грн. за 2016р., 06.12.2016р. за №360 в сумі 15000,00 грн. за 2017р. Проте дані видаткові касові ордери не відповідають отриманій позивачем довідці про доходи фізичних осіб №575 від 21.08.2018р. за звітами ДФ-1 ФГ Вершино-Власівське станом на 16.08.2018р., згідно якого позивач отримав прибуток за 2015р.: - в 3-му кварталі 2015р. в сумі - 23952,10 грн. - від надання майна в лізінг та в 4-му кварталі 2015р. в сумі - 23952,10 грн. - від надання майна в лізінг, усього за 2015р. виплачено на суму - 47904,20 грн.; за 2016 рік виплачено на суму - 0,00 грн., за 2017 рік в 2-му кварталі 2017р. нарахована в сумі - 18633,54 грн, виплачено на суму - 0,00 грн. Також, позивач стверджує, що не отримував орендну плату у грошовій формі на підставі наданих відповідачем видаткових касових ордерів. Крім того, у видаткових касових ордерах від 30.09.2015р. №151 та від 12.10.2015 року за №235 підписи позивача взагалі є підробними. Навіть, беручи до уваги дані з уточнених звітів відповідача, то останнім позивачу не виплачено орендну плату в 2015 році на суму - 27904, 20 грн. та у 2016 році на суму - 22267,08 грн. А тому, відповідно до розрахунків сторони позивача, заборгованість відповідача по виплаті позивачу невиплаченої орендної плати становить: відповідно до звітів ДФ-1 2015 року в сумі - 27904,20 грн., відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 12.10.2015 по 04.10.2019 року в сумі - 26574,97 грн., відсотки з урахуванням 3% річних від простроченої суми за період з 12.10.2015 по 04.10.2019 року в сумі - 3334,72 грн., усього за 2015 рік: 57813,89 грн., та за 2016 рік в сумі - 22267,08 грн., відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 06.12.2016 по 04.10.2019 року в сумі - 13330,56 грн., відсотки з урахуванням 3% річних від простроченої суми за період з 06.12.2016 по 04.10.2019 року в сумі - 1885,39 грн., усього за 2016 рік: 37483,03 грн. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою за договором оренди землі є систематична несплата орендної плати. Так, відповідач сплатив орендну плату позивачу лише в 2015 році та жодних інших платежів відповідач не вчиняв взагалі, тим самим, грубо порушив умови вказаних договорів оренди землі, вимоги законодавства про оренду землі та права позивача щодо своєчасного та в повному обсязі отримання орендної плати. Все вищевикладене, а саме систематична несплата орендної плати за користування земельними ділянками на протязі 2015, 2016, 2017, 2018 років, відповідно до договорів оренди землі від 15.03.2007 року, стала підставою для визнання вказаних договорів оренди землі недійсними та стягнення невиплаченої відповідачем орендної плати та змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 01.02.2019 року було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача подано до суду відзиви на позовну заяву та пояснення по справі (т.1, а.с. 54-55, 239-240; т.2, а.с.2-3), в яких останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Обгрунтовує вказане, тим, що як підставу недійсності спірних правочинів позивач вказує у своєму позові систематичну несплату (недоплату в повному обсязі) орендної плати у період з 2015 по 2018 роки. Недійсність правочину може наставати лише за певні умови порушення закону. Підстави визнання правочину недійсним суттєво відрізняються від підстав розірвання договору та визнання його неукладеним. Так, підставою для визнання правочину (угоди) недійсним слугує невідповідність вимогам закону, а підставою розірвання правочину - неналежне виконання або невиконання його умов чи умов, встановлених для такого договору законом. А тому, враховуючи підстави і предмет поданого позивачем позову, заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з підстав заявлених у позовній заяві, норми матеріального права не передбачають можливості захисту прав позивача у обраний ним спосіб. Крім того, у відповідності до умов договорів оренди землі укладених із позивачем, базою для нарахування орендної плати є нормативно-грошова оцінка земельних ділянок №700 та 701, що розташовані на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, розмір орендної плати, що підлягає до виплати позивачеві становить 3% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до розрахунків сторони відповідача орендна плата за дві земельні ділянки за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору від нарахованої суми орендної плати позивачеві за 2015 рік становить - 9273,38 грн., за 2016 рік - 9273,38 грн., за 2017 рік - 10907,29 грн., за 2018 рік - 10907,29 грн. Сплата орендної плати підтверджується наданими стороною відповідача видатковими касовими ордерами, відповідно до яких позивач отримав орендну плату за дві земельні ділянки: 30.09.2015р. за №151 в сумі 10000,00 грн. за 2015р.; 12.10.2015р. за №235 в сумі 10000,00 грн. за 2016р., 06.12.2016р. за №360 в сумі 15000,00 грн. за 2017р., які після отримання коштів власноручно були підписані позивачем, із зазначенням ним особисто прописом суми коштів, яка йому була виплачена. Крім того, 06.12.2016р. позивач отримав наперед орендну плату за 2018 рік в сумі 15000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером ФГ Вершино-Власівське №361. Незважаючи, на виплату орендної плати позивачеві у 2016 р. наперед за 2018р., ФГ Вершино-Власівське додатково нарахувало та 13.12.2018р. виплатило позивачеві орендну плату за 2018р. в сумі 10800 грн., які були направлені на адресу позивача поштовим переказом (чек ПАТ Укрпошта ВПЗ Петрове від 13.12.18). Таким чином, твердження позивача про неотримання ним та недоплату орендної плати за договорами оренди землі не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, підтвердив факти викладенні у позовній заяві, які були уточненні стороною позивача, просив суд їх задовольнити повністю.

Позивач у судовому засіданні 26.02.2021р. надав суду пояснення, в яких просив суд відмовити в задоволенні з підстав вказаних у позові, крім того, суду пояснив, що у 2015-2016 роках отримував орендну плату за дві земельні ділянки по видатковим касовим ордерам, у 2017 році взагалі не отримував, у 2018-2019 роках отримував оренду плату поштовим переказом на пошті, зрозумів, що то була мабуть виплата орендної плати відповідачем, так як в 2018 році з відповідачем в трудових відносинах не перебував. На його думку, орендна плата виплачена ФГ Вершино-Власівське не у повному обсязі. Крім того, позивач при отриманні орендної плати ставив підписи в 2015 році в двох видаткових касових ордерах за кожну земельну ділянку та дійсно отримав 10 000 грн., проте в матеріалах справи наявний лише один видатковий касовий ордер. Підтвердив, що договори оренди землі підписував сам, підписи у видаткових касових ордерах належать йому. Претензій до відповідача до 2019 року не мав, так як хотів забрати свої земельні ділянки з користування відповідача, але не знав що є додаткові угоди до даних договорів, де строк оренди продовжено. А отримавши довідку про доходи фізичних осіб від 21.08.2018р. за звітами ДФ-1 ФГ Вершино-Власівське станом на 16.08.2018р. з`ясував, що отримав оренду плату значно меншу ніж там зазначено, що і змусило його звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник відповідача керівник ФГ Вершино-Власівське Сидоренко Г.М. в своїх поясненнях, які надав суду 26.02.2021р. вказав, що позов не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки орендну плату за 2015-2018 роки позивач отримав вчасно та у розмірі встановленому у договорах оренди землі, про що свідчать його підписи у видаткових касових ордерах про отримання ним орендної плати. Жодних нарікань зі сторони ОСОБА_1 до відповідача щодо виплати орендної плати не було, до того моменту, коли він отримав довідку про доходи фізичних осіб від 21.08.2018р. за звітами ДФ-1 ФГ Вершино-Власівське , де були на його думку розбіжності у виплаті орендної плати. Проте, вказує, що підставою для виплати орендної плати є саме договір оренди землі, де й обумовлено яким чином нараховується орендна плата, її розмір та строки виплати. Бухгалтерська документація ФГ Вершино-Власівське не є предметом позову та жодним чином не стосується орендодавців, їх має турбувати лише виплата належної їм орендної плати в строки та в розмірі передбачені договором. Сплата податків, звітування про сплату податків та інші бухгалтерські звіти, документи є внутрішньою документацією господарства і не мають жодного відношення до сум орендної плати, що були виплачена позивачу. Крім того, у отриманій позивачем довідці про доходи фізичних осіб є примітка, де вказано, що надана інформація потребує уточнення у податкових агентів (джерел доходу), проте позивач за роз`ясненнями не звертався. ФГ Вершино-Власівське за вказівкою керівництва виплачує орендну плату наперед орендодавцю за його бажанням. Виплата орендної плати здійснюється або на виробничому підприємстві або вдома. Для виплати орендної плати кошти замовляються у банку, касир їх виплачує і орендодавці після отримання коштів, ставлять свої підписи у видаткових касових ордерах. Поштовим переказом направляли орендну плату у 2018 році позивачу, так як останній відмовився брати їх готівкою. Крім того, суми орендної плати виплачені позивачеві, навіть більші ніж передбачені договорами оренди землі.

Представник відповідача адвокат Чуприна С.П. до суду надав письмову заяву 03.06.2021р., в якій просить розглянути справу за відсутності представника ФГ Вершино-Власівське , позовні вимоги не визнав в повному обсязі з підстав зазначених у відзивах та пояснення на позов поданих до суду та просив суд відмовити позивачу повністю в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_3 суду дала покази, що працює у відповідача головним бухгалтером та вказала, що знає позивача, так як він є одним з орендодавців у ФГ Вершино-Власівське , десь з 2006 року і по даний час. Підтвердила, що позивачу була виплачена орендна плата в 2015 році - за дві земельні ділянки за 2015 та 2016 рік, в 2016 році за 2017 рік та в 2018-2019 роках була виплачена орендна плата згідно договорів оренди землі, поштовим перекатом по ПАТ Укрпошта, оскільки позивач відмовився отримати орендну плату готівкою вдома. Дійсно, позивач працював у ФГ Вершино-Власівське , точно коли не пам`ятає, але це було до 2015 року. В 2015 році, коли позивач отримував орендну плату 12.10.2015р., вона тимчасово виконувала обов`язки касира та видавала ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 в приміщенні виробничої бази кошти по орендній платі в сумі 10000 грн. Перед тим, як видавати орендну плату, кошти замовляються у банку, інкасатори їх доставляють і в цей же день виплачується орендна плата усім. Потім вносяться дані до програми 1-С та в подальшому йде звітування про сплату податків та військового збору, до податкової подається звіт один раз в квартал. Коли видавали кошти по орендній платі, то орендодавці ставили підписи про отримання орендної плати у видаткових касових ордерах, в яких був підпис керівника, бухгалтера, при отриманні коштів свій підпис ставив орендодавець, а потім касир, який видавав кошти. Наперед орендну плату виплачують за вказівкою керівника, замовляють відповідну суму коштів, видають і звітують про їх видачу відповідно до законодавства.

Свідок ОСОБА_4 суду дав покази, що з позивачем знайомий, односельці, з відповідачем відносини неприязні. Вказав, що в 2016 році був свідком того як позивач отримував оренду плату, так як разом з ним був на виробничій базі в с. Бокове, де вони отримували кошти. Свідок отримав 15000 грн., у нього два земельні паї та підписував два видаткових касових ордера на кожну земельну ділянку окремо. Позивач теж отримував кошти за дві земельні ділянки. Орендну плату видавав син керівника, касові ордери на яких вони ставили підписи були чистими, керівництво сказало, що все необхідне вони заповнять самі. В 2018р. ним отримано 21000 грн. орендної плати, в 2017 р. не отримував, тому що їх було повідомлено відповідачем, що орендна плата була виплачена наперед, хоча вони й не просили, а потім з 2018 року почали отримувати орендну плату поштовими переказами по Укрпошті. Позивач у 2018р. отримав орендну плату в сумі 5400 грн. за кожен пай, а в 2019 році, яку суму отримав позивач йому не відомо.

Свідок ОСОБА_5 суду дала покази, що з позивачем вони односельці, з відповідачем - знайомі, але відносини неприязні. Щодо виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2015 рік їй не відомо, в 2016 році в грудні позивач отримав 15000 грн., в 2017 році взагалі не отримав нічого, у 2018 та 2019 роках отримував поштовим переказом по Укрпошті в сумі 5400 грн. за один пай. Як їй відомо, то відповідач нікому наперед орендну плату не видає, оскільки орендодавці неодноразово до нього звертались, всім було відмовлено.

Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч.1 ст.2 Закону України Про оренду землі ).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.4 ст.124 ЗК України ).

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

У ст.638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 належать на праві власності земельні ділянки, площею 6,5826 га та площею 6,4849 га, які розташовані на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 3521984400:02:000:0701 та 3521984400:02:000:0700 (том 1 а.с. 17-20).

За договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ст.792 ЦК України ).

15 березня 2007 року орендодавцем ОСОБА_1 укладено договори оренди вищевказаних земельних ділянок та передано орендарю ФГ Вершино-Власівське , відповідно до умов цих договорів, в користування земельні ділянки, площею 6.58 га та 6,48 га, кадастрові номери: не зазначено, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області на десять років; нормативна грошова оцінка земельних ділянки становить: 67 234 грн. та 67 223 грн.; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. на рік; орендна плата виплачується: з 01 серпня по 20 грудня щорічно. Державна реєстрація договорів оренди землі проведена 03 серпня 2007 року у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи за №659 та №662 (том 1 а.с. 13-16).

Згідно Додаткової угоди №1 від 30 липня 2010 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ Вершино-Власівське до договору оренди зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України" за №662 внесено зміни, в тому числі, щодо строку дії цього договору у редакції: Строк дії договору викладено у наступній редакції: Термін дії договору становить двадцять п`ять років з моменту державної реєстрації Договору. Орендна плата вноситься у розмірі 2550,00 грн. та не може бути менше 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнта індексації. Державна реєстрація Додаткової угоди до договору оренди землі проведена 16.12.2010 року у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України . По іншому договору оренди земельної ділянки додаткової угоди сторонами не надано та матеріали справи не містять. (т.1 а.с.21).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Орендна плата справляється у грошовій формі (ч.1 ст.22 Закону України Про оренду землі).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України ).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України ).

Згідно із ч.1 ст.251 ЦК України , строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За договорами оренди землі між сторонами такою подією є виплата орендної плати орендодавцем орендарю з 01 серпня по 20 грудня щорічно. Таким чином, у разі невиконання орендарем обов`язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати.

У позовній заяві стороною позивача зазначено, що підставою для визнання договорів оренди землі недійсними є порушення умов даних договорів та систематична несплата орендної плати за 2015 - 2018 роки.

Представником відповідача ФГ Вершино-Власівське Чуприною С.П., на заперечення позовних вимог позивача про визнання договорів оренди землі недійсними внаслідок систематичної несплати орендарем орендної плати подано оригінали наступних письмових документів: видатковий касовий ордер від 30 вересня 2015 року: видати ОСОБА_1 ; підстава: орендна плата за землю за 2015 рік згідно двох договорів оренди землі; сума: десять тисяч грн. 00 коп.; керівник: підпис; головний бухгалтер: підпис; одержав: десять тисяч грн. 00 коп. 30 вересня 2015 року: підпис одержувача; відомості паспорта громадянина України; видав касир: підпис: ОСОБА_3 (том. 1 а.с. 208); видатковий касовий ордер від 12 жовтня 2015 року: видати ОСОБА_1 ; підстава: орендна плата за землю згідно двох договорів оренди землі за 2016 рік; сума: десять тисяч грн. 00 коп.; керівник: підпис; головний бухгалтер: підпис; одержав: десять тисяч грн. 00 коп. 12 жовтня 2015 року; підпис одержувача; відомості паспорта громадянина України; видав касир: підпис: ОСОБА_3 (том. 1 а.с. 209); видатковий касовий ордер від 06 грудня 2016 року: видати ОСОБА_1 ; підстава: орендна плата за землю за 2017 рік; сума: п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.; керівник: підпис; головний бухгалтер: підпис; одержав: п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп. 06 грудня 2016 року: підпис одержувача; відомості паспорта громадянина України; видав касир: підпис: ОСОБА_6 (том. 1 а.с. 210); видатковий касовий ордер від 06 грудня 2016 року: видати ОСОБА_1 ; підстава: орендна плата за землю за 2018 рік; сума: п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.; керівник: підпис; головний бухгалтер: підпис; одержав: п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.: підпис одержувача; відомості паспорта громадянина України; видав касир: підпис: ОСОБА_6 (том. 1 а.с. 215). Також надано копію чеку ПАТ Укрпошта ВПЗ Петрове від 13.12.18, яким ФГ Вершино-Власівське додатково нарахувало та 13.12.2018р. виплатило позивачеві орендну плату за 2018р. в сумі 10800 грн., які були направлені на адресу позивача поштовим переказом (т.1 а.с.242).

Крім цього стороною відповідача на підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань за договорами оренди землі, до матеріалів справи було долучено витяги з журналів проводок, ордерів і відомостей ФГ Вершино-Власівське , виписки ТВБВ 10010/0107 АТ Ощадбанк по рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий на відповідача за 30.09.15р., 12.10.15р., 06.12.16р., з якої вбачається зняття готівки для виплати орендної плати, перерахування утриманих сум військового збору та прибуткового податку з доходів фізичних осіб, платіжних доручень №538, №539, №542 від 05.12.16р. про проведення прибуткового податку з доходів фізичних осіб та перерахування до бюджету утримання сум військового збору (т.1 а.с.57-60, 62-64, 66-71).

Орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати (п.4 ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі ).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (ч.ч.2,3,4 ст.31 Закону України Про оренду землі ).

Загальні підстави для розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України та включають положення про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом д ч.1 ст.141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Представник позивача вважає, що надані відповідачем видаткові касові ордери про отримання позивачем орендної плати: 30.09.2015р. за №151 в сумі 10000,00 грн. за 2015р.; 12.10.2015р. за №235 в сумі 10000,00 грн. за 2016р., 06.12.2016р. за №360 в сумі 15000,00 грн. за 2017р., не відповідають отриманій позивачем довідці про доходи фізичних осіб №575 від 21.08.2018р. за звітами ДФ-1 ФГ Вершино-Власівське . Також, представник позивача стверджує, що позивач не отримував орендну плату у грошовій формі на підставі наданих відповідачем видаткових касових ордерів. Крім того, у видаткових касових ордерах від 30.09.2015р. №151 та від 12.10.2015 року за №235 підписи позивача взагалі є підробними і не відповідають отриманій позивачем довідці про доходи фізичних осіб №575 від 21.08.2018р. за звітами ДФ-1 відповідач станом на 16.08.2018р., згідно якої позивачем отримано прибуток: за 2015р.: в 3-му кварталі в сумі -23952,10 грн. - від надання майна в лізинг; в 4-му кварталі 2016р. в сумі - 23952,10 грн. - від надання майна в лізинг; усього за 2015 рік виплачено суму - 47904,20 грн.; за 2016р. виплачено на суму - 0,00 грн.; за 2017р. в 4-му - нараховано суму 18633,54 грн., виплачено на суму - 0,00 грн. (т.1, а.с.22). Навіть, беручи до уваги дані з уточнених звітів відповідача, то останнім позивачу не виплачено орендну плату до звітів ДФ-1, з урахуванням встановленого індексу інфляції, відсотків з урахуванням 3% річних від простроченої суми за 2015 рік становить - 57813,89 грн., та за 2016 рік - 37483,03 грн.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч.1 ст.106 ЦПК України ).

Частиною 2 ст.78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не подано суду належного та допустимого доказу, чим може бути судова експертиза, що підпис у досліджених у судовому засіданні видаткових касових ордерах не належить йому, оскільки, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, законодавством про оренду землі не заборонено сплачувати орендну плату за земельну ділянку наперед за майбутні періоди.

Отже, якщо договорами оренди землі від 15.03.2007р. не встановлена така заборона, то сплата орендної плати наперед узгоджується з нормами права.

З огляду на викладене, несплата орендарем орендної плати до кінця поточного року, у якому він користувався земельною ділянкою, буде порушенням умов договору за виключенням випадків, коли орендна плата сплачена авансом у попередні періоди (роки).

А тому, матеріалами справи встановлено, що позивачем на виконання умов зобов`язання за договорами оренди землі отримано від орендаря ФГ Вершино-Власівське орендну плату у грошовій формі за 2015-2018 роки, яка була сплачена в тому числі і наперед, що підтверджується: видатковим касовим ордером від 30 вересня 2015 року; видатковим касовим ордером від 12 жовтня 2015 року; видатковими касовими ордерами від 16 грудня 2016 року, чеком ПАТ Укрпошта ВПЗ Петрове від 13.12.18.

На підставі досліджених у судовому засіданні письмових доказів судом встановлено виконання орендарем ФГ Вершино-Власівське умов договорів оренди землі від 15 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ФГ Вершино-Власівське , державна реєстрація договорів оренди землі 03 серпня 2007 року за №659, №662 та отримання орендодавцем ОСОБА_1 орендної плати за землю. (т.1 а.с. 208-210, 215, 242).

Частинами 1,2,3,4,5 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається . У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктами 1,8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року за №9 встановлено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України , Земельним кодексом України , Сімейним кодексом України , Законом України від 12 травня 1991 року Про захист прав споживачів , Законом України від 6 жовтня 1998 року Про оренду землі та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК , саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210 , 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Обов`язковою умовою для визнання договору оренди землі недійсним є не тільки відсутність певних істотних умов в договорі, а і встановлене судом порушення прав позивача такою відсутністю (Постанова Верховного Суду України у справі № 6-233цс14) .

Тобто, основний предмет доказування в такого роду справах є наступні обставини: чи дійсно відсутні в договорі оренди земельної ділянки певні істотні умови, обов`язковість яких встановлена Законом; та яким чином відсутність істотних умов порушує права позивача.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Справа за позовом ОСОБА_1 до ФГ Вершино-Власівське судом розглянута в межах заявлених позивачем позовних вимог: однією з яких є визнання договорів оренди землі недійсними внаслідок систематичної несплати орендарем орендної плати.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ч.1 ст.4 ЦПК України ).

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тільки ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України .

Отже, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У п. п. 6, 7 Розділу Зміна умов договору і припинення його дії договорів оренди землі між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ Вершино-Власівське зазначено: Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до п.п.6,7 Розділу Зміна умов договору і припинення його дії договорів оренди землі, п. д ч.1 ст.141 ЗК України , ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, в тому числі, у разі систематичної несплати орендної плати.

На підставі позовної заяви, договорів оренди землі та матеріалів справи встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо систематичної несплати орендарем орендної плати орендодавцеві.

Таким чином, у спірних правовідносинах між сторонами право та інтерес орендодавця, відповідно до п.6 Розділу Зміна умов договору і припинення його дії договорів оренди землі між сторонами, ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , п. д ч.1 ст.141 ЗК України , мають бути захищені лише певним способом, тобто, тільки шляхом розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права: визнати недійсним договір оренди землі внаслідок систематичної несплати орендарем орендної плати, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не для відновлення порушеного права у разі систематичної несплати орендарем орендної плати.

Таким чином, у справі заявлена позивачем позовна вимога про визнання договору оренди землі недійсним внаслідок систематичної несплати орендарем орендної плати взагалі не може бути використана для захисту порушеного права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору, суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.

Суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, що є підставою для відмови у позовних вимогах щодо визнання недійсними договорів оренди землі внаслідок систематичної несплати орендарем орендної плати.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача невиплаченої орендної плати відповідно до звітів ДФ-1, з урахуванням встановленого індексу інфляції, відсотків з урахуванням 3% річних від простроченої суми , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Суд встановив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13 та від 20 серпня 2013 року у справі № 3-21гс13).

Крім того, Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) " № 92/2002 від лютого 2002 року (у редакції зі змінами, внесеними Указом Президента № 725/2008 ) передбачено, що за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення встановлюється плата у розмірі не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

Указ Президента № 92/2002 має рекомендаційний характер і є підставою для перегляду розміру орендної плати, установленої умовами договору, лише за згодою сторін, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 25.06.2011 року у справі № 6-17цс11.

Чинним законодавством визначено мінімальні розміри орендної плати лише для оренди земельних ділянок комунальної та державної власності. Так, п.288 Податкового кодексу України встановлює мінімальні розміри орендної плати виключно для договорів оренди, орендодавцями в яких виступають органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. При цьому, ст. 13 Закону України Про оцінку земель та норми Податкового кодексу України встановлюють обов`язкове проведення та використання нормативної грошової оцінки земель для визначення орендної плати для земель державної та комунальної власності.

В той же час для земель приватної власності такого обов`язку та мінімальних розмірів орендної плати законодавчо не встановлено. Договір оренди землі є цивільно-правовим, а тому, виходячи з принципу свободи договору (ст.627 ЦК України ), та ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що договори оренди землі між сторонами були укладені 15.03.2007р., позивач підтвердив, що підписував дані договори, умови договорів сторонами узгодженні. Орендна плата вноситься орендарем, один раз на рік з 01 серпня по 20 грудня, щорічно. В розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (відповідно до п. 2.2 додаткових угод до договорів оренди землі), з врахуванням індексів інфляції.

Відповідно до розрахунків наданих стороною позивача, заборгованість відповідача по виплаті позивачу невиплаченої орендної плати становить: відповідно до звітів ДФ-1 2015 року в сумі - 27904,20 грн., відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 12.10.2015 по 04.10.2019 року в сумі - 26574,97 грн., відсотки з урахуванням 3% річних від простроченої суми за період з 12.10.2015 по 04.10.2019 року в сумі - 3334,72 грн., усього за 2015 рік: 57813,89 грн., та за 2016 рік в сумі - 22267,08 грн., відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 06.12.2016 по 04.10.2019 року в сумі - 13330,56 грн., відсотки з урахуванням 3% річних від простроченої суми за період з 06.12.2016 по 04.10.2019 року в сумі - 1885,39 грн., усього за 2016 рік: 37483,03 грн. яку і просить суд стягнути з відповідача, вважаючи що орендну плату йому було недовиплачено згідно вказаних звітів умисно та відповідач заволодів нарахованими коштами позивача (т.1 а.с.22, 191-192).

Представником відповідача суду надано розрахунок нарахування та виплати орендної плати ОСОБА_1 (т.2 а.с. 2-5), з якого слідує наступне:

У 2015р. НГО земельної ділянки № НОМЕР_2 , розміром 6,4849 га становила 184930,00 грн.

Орендна плата підлягає до виплати за мінусом податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15% від нарахованої суми орендної плати та військового збору в розмірі 1,5% від нарахованої суми орендної плати.

184930,00 грн.*3% = 5547,90 грн. - 832,19 грн.(15%)-83,22 грн.(1,5%) =4632,49 грн. (сума орендної плати, що підлягала до виплати ОСОБА_1 , після утримання сум ПДФО та військового збору).

У 2015р. НГО земельної ділянки № НОМЕР_3 , розміром 6,5826 га становила 185265,00 грн.

185265,00 грн.*3% = 5557,95 грн. - 833,69 грн.(15%)-83,37 грн.(1,5%) =4640,89 грн. (сума орендної плати, що підлягала до виплати ОСОБА_1 , після утримання сум ПДФО та військового збору).

Загальна сума орендної плати, що підлягає до виплати ОСОБА_1 за оренду 2-ох земельних ділянок у 2015 році становить - 9273,38 грн.

30.09.2015р. позивач отримав орендну плату за 2015 рік в сумі 10 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером ФГ Вершино-Власівське №151.

У 2016 НГО земельної ділянки № НОМЕР_2 , розміром 6,4849 га становила 184930,00 грн.

Орендна плата підлягає до виплати за мінусом податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15% від нарахованої суми орендної плати та військового збору в розмірі 1,5% від нарахованої суми орендної плати.

184930,00 грн.*3% = 5547,90 грн. - 832,19 грн.(15%)-83,22 грн.(1,5%) =4632,49 грн. (сума орендної плати, що підлягала до виплати ОСОБА_1 , після утримання сум ПДФО та військового збору).

У 2016р. НГО земельної ділянки № НОМЕР_3 , розміром 6,5826 га становила 185265,00 грн.

185265,00 грн.*3% = 5557,95 грн. - 833,69 грн.(15%)-83,37 грн.(1,5%) =4640,89 грн. (сума орендної плати, що підлягала до виплати ОСОБА_1 , після утримання сум ПДФО та військового збору).

Загальна сума орендної плати, що підлягає до виплати ОСОБА_1 за оренду 2-ох земельних ділянок у 2016 році становить - 9273,38 грн.

12.10.2015р. позивач отримав орендну плату наперед за 2016 рік в сумі 10 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером ФГ Вершино-Власівське №235.

Після 01.01.2017р. ставка податку з доходів фізичних осіб не змінювалась і складає 18%.

У 2017 НГО земельної ділянки № НОМЕР_2 , розміром 6,4849 га становила 221896,00 грн.

221896,00 грн.*3% = 6656,88 грн. - 1198,24 грн.(18%)-99,85 грн.(1,5%) =5358,79 грн. (сума орендної плати, що підлягала до виплати ОСОБА_1 , після утримання сум ПДФО та військового збору).

У 2017р. НГО земельної ділянки № НОМЕР_3 , розміром 6,5826 га становила 222298,00 грн.

222298,00 грн.*3% = 6668,94 грн. - 1200,41 грн.(18%)-100,03 грн.(1,5%) =5368,50 грн. (сума орендної плати, що підлягала до виплати ОСОБА_1 , після утримання сум ПДФО та військового збору).

Загальна сума орендної плати, що підлягає до виплати ОСОБА_1 за оренду 2-ох земельних ділянок у 2017 році становить - 10907,29 грн.

06.12.2016р. позивач отримав орендну плату наперед за 2017 рік в сумі 15 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером ФГ Вершино-Власівське №360.

У 2018 НГО земельної ділянки № НОМЕР_2 , розміром 6,4849 га становила 221896,00 грн.

221896,00 грн.*3% = 6656,88 грн. - 1198,24 грн.(18%)-99,85 грн.(1,5%) =5358,79 грн. (сума орендної плати, що підлягала до виплати ОСОБА_1 , після утримання сум ПДФО та військового збору).

У 2018р. НГО земельної ділянки № НОМЕР_3 , розміром 6,5826 га становила 222298,00 грн.

222298,00 грн.*3% = 6668,94 грн. - 1200,41 грн.(18%)-100,03 грн.(1,5%) =5368,50 грн. (сума орендної плати, що підлягала до виплати ОСОБА_1 , після утримання сум ПДФО та військового збору).

Загальна сума орендної плати, що підлягає до виплати ОСОБА_1 за оренду 2-ох земельних ділянок у 2017 році становить - 10907,29 грн.

06.12.2016р. позивач отримав орендну плату наперед за 2018 рік в сумі 15 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером ФГ Вершино-Власівське №361.

Також, представником відповідача надано копію чеку ПАТ Укрпошта ВПЗ Петрове від 13.12.18, яким ФГ Вершино-Власівське додатково нарахувало та 13.12.2018р. виплатило позивачеві орендну плату за 2018р. в сумі 10800 грн., які були направлені на адресу позивача поштовим переказом.

Згідно наданих сторонами розрахунків на виплату орендної плати за дві земельні ділянки, яка була нарахована позивачу за 2015-2018 роки, суд приходить до висновку, що розрахунки представника позивача є неналежними та необгрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються на умовах договорів оренди землі та на нормах матеріального права, якими регулюються правовідносини щодо оренди землі, на відмінну від розрахунків представника відповідача, з якими суд повністю погоджується.

Свідки, які давали свої покази у судовому засіданні, лише підтвердили факти отримання позивачем орендної плати за 2015-2018 роки.

Жодних доказів тому, що позивач звертався до відповідача з вимогами щодо перегляду розміру орендної плати чи претензій щодо несплати чи невиплати в повному обсязі орендної плати суду не надано.

А, сам по собі факт звітування відповідача про інші розміри нарахованої позивачу орендної плати відповідно до звітів 1-ДФ, при умові належного виконання ним умов договору оренди земельної ділянки, не свідчать про наявність підстав для стягнення з відповідача збільшеного розміру орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд уважає, що сума коштів, яка сплачена ФГ Вершино-Власівське на користь позивача у 2015-2018 роки в якості орендної плати за користування земельними ділянками навіть перевищує відповідний розмір, передбачений умовами укладених договорів, та повинен враховуватися сторонами при проведенні розрахунків в рахунок майбутніх платежів, а тому у відповідача відсутня заборгованість зі сплати позивачу орендної плати так, як своє грошове зобов`язання відповідач виконав.

Позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та процентів, які ґрунтуються на приписах ст. 625 ЦК України , є похідними від вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі так, як за своєю правовою природою являються негативним наслідком порушення боржником грошового зобов`язання.

Проте, враховуючи, що основна вимога є безпідставною і задоволенню не підлягає, тому і вимоги про стягнення індексу інфляції, 3% річних процентів задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити повністю, у зв`язку із недоведеністю фактів порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Через відмову в задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ФГ ''Вершино-Власівське'' (місце знаходження: вул. Перше Травня 20, смт. Петрово, Петрівського району, Кіровоградської області, 28300, код ЄДРПОУ 22223278) про визнання договорів оренди землі від 15.03.2007 року недійсними внаслідок систематичної несплати орендної плати та стягнення недовиплаченої орендної плати, 3% річних, пені, індексу інфляції - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, апеляційної скарги через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.07.2021 року.

Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК