Рішення

від 23.07.2021 по справі 907/178/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.2021 м. Ужгород Справа № 907/178/21

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.,

розглянув у відкритому засіданні суду дану справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Маркетауто , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю БСП ОІЛ , м. Мукачево

про стягнення суми 1579193,72 грн., в т.ч. повернення попередньої оплати товару на суму 1562750,00 грн. та пеня на суму 16443,71 грн.

представники:

позивача - Тришак О.Г., адвокат (в режимі відеоконференції) ;

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідач не виконав зобов`язання за договором щодо поставки продукції та не повернув на вимогу позивача суму попередньої оплати. За таких обставин виникла його заборгованість перед позивачем на загальну суму 1579193,72 грн., що є предметом позовних вимог. Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягав на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до позовної заяви документами.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, хоча про судовий розгляд даної справи йому було відомо, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення суду (ухвали суду від 06.04.21,18.05.21, 05.07.21), що містяться в матеріалах справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

За таких обставин вважається, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 165 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Сторони 02.11.2020 уклали договір поставки № 002/11/2020 (далі - договір), за умовами якого постачальник - відповідач у справі - зобов`язався передати у власність (поставляти) товар покупцю - позивачу у справі, - який, у свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити вартість товару, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена у додатках: заявках та/або видаткових накладних та/або актах приймання-передачі, що підтверджується реалізацією товару (п. 1.1), при цьому ціна товару є договірною та визначається на кожну окрему партію поставки товару в рахунках-фактурах постачальника та/або видаткових накладних, та/або актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною договору, включає в себе ПДВ (п. 2.1)

За умовами договору (п.п. 3.1-3.3) визначено, що розрахунки на кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку по 100 % попередній оплаті у термін 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено додатками до договору. Сторони узгодили, що оплата товару здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у договорі або окремо вказаний постачальником у відповідному рахунку-фактурі. Розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі відповідної накладної на постачання партії товару, та/або належним чином оформлених актів прийомки-передачі товару, та/або належним чином оформлених товарно-транспортних (видаткових) накладних, та/або належним чином оформлених залізничних накладних (в залежності від умов поставки товару), та/або рахунків фактур постачальника (в залежності від умов поставки товару)

Сторонами узгоджено (п.4.1), що поставка товару здійснюється окремими партіями за погодженими письмовими належним чином оформленими заявками покупця, на підставі яких постачальником виставляється рахунок-фактура на оплату кожної партії товару. Виставлення рахунку-фактури є погодженням продавця на поставку замовленої партії товару. Номенклатура, кількість, ціна партії товару визначається у рахунках-фактурах на видаткових накладних, які підписуються представниками сторін та скріплюються печатками сторін.

Відповідно до п. 4.6 договору у разі неможливості або реальної загрози порушення строку поставки відповідної партії товару з вини чи з інших обставин, які виникли у постачальника, останній негайно повідомляє про вказані факти покупцю письмово, але не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати поставки.

Сторонами узгоджено питання відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, зокрема, постачальника - відповідача у справі - за порушення строків поставки шляхом сплати покупцю - позивачу у справі - пені в розмірі 30 % річних від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочення.

Матеріалами справи, зокрема, договором поставки, рахунками №№ 408, 420 відповідно від 2.11.20 та від 10.11.20, платіжними дорученнями за №№ 26, 29 відповідно від 02.11.20, 10.11.20, заявкою на відвантаження товару (заявка), встановлено, що позивач на виконання договірних зобов`язань на підставі рахунків відповідача перерахував останньому попередню оплату вартості товару на загальну суму 1562750,00 грн., 16.02.2021 надіслав заявку, згідно якої просив відповідача відвантажити дизельне пальне на суму 1052975,00 грн., зазначивши пунктом вигрузки товару адресу у м. Тернополі.

Відповідач власних зобов`язань за договором щодо поставки позивачу товару не виконав та не повідомив про причини неможливості здійснення поставки відповідно до умов договору, у зв`язку з чим 01.03.21 позивач надіслав відповідачу вимогу про поставку попередньо оплаченого товару в межах 5-ти днів з моменту отримання вимоги, у разі неможливості поставити товар - негайно повернути попередньо оплачені кошти в сумі 1562750,00 грн.

Вимоги позивача не виконані, відповідачем не здійснена поставка товару та не повернута сума попередньої оплати, у зв`язку з чим виникла заборгованість відповідача на зазначену вище суму.

Наведене доведено матеріалами справи та не спростовано відповідачем у ході її судового розгляду.

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

Як встановлено судом сторони перебували у договірних відносинах відповідно до укладеного ними договору поставки, за яким згідно ст. 265 ГК України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Так, згідно ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов`язань з поставки попередньо оплачених товарів не виконав, не повідомив позивача про неможливість здійснення поставки; не поставив товари також на протязі 5-ти днів з одержання вимоги. Відповідач не повернув позивачеві кошти та не надав відповіді на вимогу, що послугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом про повернення суми вартості попередньо оплачених позивачем товарів.

За наведених фактичних обставин даної справи вимоги позивача про повернення сплачених коштів є правомірними з огляду на приписи ч. 1 ст. 670 ЦК України, якими встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Аналогічний припис містить ч. 2 ст. 693 ЦК України - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення попередньої оплати є правомірними та підлягають задоволенню за приписами ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, оскільки суб`єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 16443,71 грн. пені нарахованої за прострочення у період з 26.02.21 (дата спливу 5-денного строку направлення позивачу інформації про неможливість здійснення поставки товару на суму зазначену у заявці - 1052975,00 грн.) до 16.03.21 (дати подання позову у даній справі)

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Наданий позивачем розрахунок пені суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені на суму 16443,71 грн. підлягає задоволенню судом відповідно до наведених приписів цивільного та господарського законодавства.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 1579193,72 грн.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача, питання розподілу судових витрат позивача на правову допомогу за його клопотанням може бути вирішено за умови подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 2, 11, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БСП ОІЛ (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 40099616) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Маркетауто (03142, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 18, корпус. 30 , офіс 13А, код ЄДРПОУ 40235619) суму 1579193,72 грн. (один мільйон п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч сто девяносто три грн. 72 коп.), що включає суму попередньої оплати та пеню , а також 23687,91 грн. (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят сім грн. 91 коп.) у відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 30.07.21

Суддя Ушак І.Г.