Ухвала

від 29.07.2021 по справі 161/17828/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 липня2021року

м. Київ

справа № 161/17828/19-ц

провадження № 61-2346св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , Приватна фірма Сунар ,

відповідачі: Акціонерне товариство ВТБ Банк , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства ВТБ Банк , ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2020 року у складі судді Черняка В. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у складі колегії суддів: Матвійчука Л. В., Федонюк С. Ю., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , Приватна фірма Сунар (далі - ПФ Сунар ), звернулися до суду із позовом до Акціонерного товариства ВТБ Банк (далі - АТ ВТБ Банк ), ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 24 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю БМ Банк (далі - ТОВ БМ Банк ) укладений кредитний договір № 4/58/240408, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 99 000,00 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 24 квітня 2008 року між ПФ Сунар та ТОВ БМ Банк укладений договір іпотеки № 4/58/240408, за умовами якого ПФ Сунар передано в іпотеку банку нерухоме майно: незавершене будівництвом адміністративно-складське приміщення та магазин (раніше будинок № 9) готовністю 32 % /А-3/, за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий номер 22:027:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2010 року задоволено позов ПАТ БМ Банк про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 788 864,49 грн заборгованості за кредитним договором № 4/58/240408.

Надалі на підставі договору про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 13092018 АТ БМ Банк відступило на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за кредитним договором від 24 квітня 2008 року № 4/58/240408 та договором поруки від 24 квітня 2008 року № 4/58/240408/1, укладених між АТ БМ Банк та ОСОБА_3 , ОСОБА_4

16 вересня 2019 року між АТ ВТБ Банк та ОСОБА_2 укладений договір № 49-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого банк шляхом продажу відступив ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором від 24 квітня 2008 року № 4/58/240408 та договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. за реєстровим № 1140, про що 20 вересня 2019 року повідомлено позивачів.

Вважають, що умови договору відступлення прав вимоги за кредитним договором містять ознаки договору факторингу, а оскільки цей правочин суперечить приписам цивільного законодавства щодо суб`єктного складу договору факторингу, тому він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 ЦК України.

Посилаючись на викладене, позивачі просили визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16 вересня 2019 року № 49-РБ, договір про відступлення прав за іпотечним договором від 16 вересня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. за реєстровим номером 1140 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (спеціальний розділ), номер запису про іпотеку: 27933831 від 16 вересня 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. щодо заміни іпотекодержателя з АТ ВТБ Банк на ОСОБА_2 та номер запису про іпотеку: 27933793 від 16 вересня 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. щодо заміни іпотекодержателя з АТ ВТБ Банк на ОСОБА_2 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2020 року позов ОСОБА_1 , ПФ Сунар задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16 вересня 2019 року № 49-РБ, укладений між АТ ВТБ Банк та ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором, укладений 16 вересня 2019 року між АТ ВТБ Банк та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. за реєстровим номером 1140. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (спеціальний розділ), номер запису про іпотеку: 27933831 від 16 вересня 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. щодо заміни іпотекодержателя з АТ ВТБ Банк на ОСОБА_2 та номер запису про іпотеку: 27933793 від 16 вересня 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. щодо заміни іпотекодержателя з АТ ВТБ Банк на ОСОБА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права. Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт - кредитор, яким може бути лише банк або інша фінансова установа.

Постановою Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновком про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи

У лютому 2021 року АТ ВТБ Банк подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 05 квітня 2018 року у справі № 405/20/15-ц, від 22 грудня 2020 року у справі № 761/20317/18, від 31 січня 2018 року у справі № 910/7038/17.

У лютому 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 295/3588/14-ц, від 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19, від 22 грудня 2020 року у справі № 761/20317/18, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 295/3588/14-ц, 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19, від 20 травня 2019 року у справі № 752/1183/16-ц, від 15 липня 2019 року у справі № 761/5500/16-ц, від 30 січня 2018 року у справі № 910/7038/17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16.

У квітні 2021 року ПФ Сунар подано відзив на касаційну скаргу АТ ВТБ Банк , згідно з яким доводи касаційної скарги спростовуються висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).

У травні 2021 року ПФ Сунар подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , згідно з яким Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, у тому числі факторингові операції, та боржник набувач послуг чи товарів за первинним договором). Перебування банку (клієнта) у процедурі ліквідації не змінює правової природи кредитного договору, а отже, не скасовує правових обмежень щодо розпорядження ним. Тобто при відчуженні вимог за кредитним договором та акцесорних договорів на умовах, передбачених Законом № 4452-IV, при організації аукціону має встановлюватися вимога до учасника - він повинен мати право надавати фінансові послуги, що є гарантією дотримання прав учасників ринку фінансових послуг.

У червні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , є ідентичним відзиву ПФ Сунар .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПФ Сунар , витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

11 березня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 , Приватної фірми Сунар до Акціонерного товариства ВТБ Банк , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , за касаційними скаргами Акціонерного товариства ВТБ Банк , ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021року призначити до судового розгляду на 11 серпня 2021 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик