РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
29 липня 2021 р. Справа № 120/5146/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області в особі Гайсинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначення одноразової грошової виплати відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування ;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення та виплати їй одноразової виплати одноразової виплати відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням висновків суду та призначити і виплатити належні страхові виплати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказала, що в результаті нещасного випадку на виробництві її син ОСОБА_2 загинув та до вказаного нещасного випадку проживав разом із нею однією сім`єю, були пов`язані сімейним побутом, мали взаємні права та обов`язки. І березні 2021позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у разі смерті потерпілого, однак Гайсинське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області листом від 29.03.2021 повідомило про відсутність підстав для такої виплати, оскільки нею не надано документів, які б підтверджували її належність до складу сім`ї ОСОБА_2 . При цьому було зазначено, що Постановою Гайсинського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 09.03.2021 № 0204/293/293/1 "Про призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого" призначено суму щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (матері потерпілого) в розмірі 2934,19 грн. з 12.12.2020 безстроково згідно з вимогами частини 8 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105 та згідно пункту 5.1 розділу V Постанови Фонду соціального страхування України "Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат" від 19.07.2018 р. №11.
Позивач вважає вказані дії відповідача по фактичній відмові у призначенні одноразових виплат відповідно до ч.6 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" протиправними, а тому вона звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 28.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, що відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Звертає увагу суду, що факту того, що позивач була членом сім`ї загиблого від нещасного випадку на виробництві старшого сина, ОСОБА_2 , на день його смерті, чи навпаки факту того, що загиблий від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 на момент настання нещасного випадку був членом сім`ї ОСОБА_1 та проживав разом зі своєю матір`ю у її будинку, у визначеному законом порядку не встановлено. Факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у родинних відносинах, а не в сімейних, не може вважатися тотожними поняттями. Тому для прийняття рішення про призначення та виплати одноразової допомоги сім`ї померлого, питання встановлення факту проживання однією сім`єю потребує вирішення в судовому порядку. Тобто, для того, щоб позивач вважалася членом сім`ї загиблого, недостатньо лише факту проживання за однією адресою, оскільки крім проживання повинні існувати спільний побут та наявність взаємних прав та обов`язків.
Ухвалою суду від 02.07.2021 в задоволенні клопотання представника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи відмовлено.
07.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позов.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримав свою позицію викладену у відзиві та просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 та з 2016 є пенсіонером за віком.
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_2 працював оператором виробничої дільниці на Товаристві з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля .
12.12.2020 в результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 загинув. Стосовно даної обставини було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 12.12.2020 о 19 год. 55 хв. за формою Н-1/П.
Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 01.03.2021 № 26 ОСОБА_2 до 12.12.2020 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 . Вони вели підсобне господарство.
Відповідно до довідки Бондурівського старостинського округу Гайсинського району Вінницької області від 19.05.2021 № 274 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 15.07.1996 по 12.12.2020.
23.03.2021 ОСОБА_1 звернулась із заявою до відповідача про призначення і виплату одноразової допомоги у разі смерті потерпілого, відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .
Однак відповідач листом від 29.03.2021 № 01-85 відмовив у виплаті одноразової допомоги з посиланням на недоведеність факту ведення позивачем з ОСОБА_2 спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків. При цьому було зазначено, що Постановою Гайсинського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 09.03.2021 № 0204/293/293/1 "Про призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого" призначено суму щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (матері потерпілого) в розмірі 2934,19 грн. з 12.12.2020 безстроково згідно з вимогами частини 8 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105 та згідно пункту 5.1 розділу V Постанови Фонду соціального страхування України "Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат" від 19.07.2018 р. №11.
Позивач пов`язує порушення своїх прав з діями відповідача щодо відмови їй у призначенні одноразових виплат відповідно до частини 6 статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ст.3 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (Далі - Закон №1105)
1. Соціальне страхування здійснюється за принципами:
1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування;
2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;
3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;
5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;
6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу;
7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
9) цільового використання коштів соціального страхування;
10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.
Відповідно до ст.41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;
3) особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.
Згідно з ч.6 ст.42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Крім того, відповідно до пункту 6.1.1. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженому постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 року за № 715/13982) робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім`ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями:
1) заяви осіб, які мають на це право (колективної чи індивідуальної), для призначення страхових виплат;
2) копій паспортів осіб, які мають на це право (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів);
3) акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався);
4) акта (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
5) акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
6) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
7) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
8) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
9) висновку МСЕК про причинний зв`язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання;
10) довідки про середню заробітну плату (доход);
11) копії свідоцтва про народження дитини (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
12) довідки навчального закладу (щорічно) про те, що член сім`ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
13) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім`ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу;
14) довідки МСЕК про встановлення інвалідності осіб - членів сім`ї, які перебували на утриманні померлого;
15) довідки про розмір пенсії потерпілого, у тому числі про розмір одержуваних надбавок (якщо він не працював на день смерті);
16) копій трудових книжок потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів або в іншому установленому законодавством порядку).
Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. До справи додаються відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб.
У разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку.
Позивач стверджує, що її право порушено, оскільки протиправно відмовлено в призначенні одноразової виплати.
Суд, аналізуючи надану відповідь від 29.03.2021 звертає увагу, що цей документ у формі листа, не є рішенням суб`єкта владних повноважень яким відмовлено у задоволенні заяви позивачу, а лише роз`яснено про необхідність надати документи відповідно до переліку, що передбачений пункту 5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
Згідно ч.1 ст.4 СК України особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім`ї.
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Отже, для того, щоб особа вважалася членом сім`ї загиблого, у даному випадку недостатньої лише факту їх проживання за однією адресою, оскільки крім проживання повинні існувати спільний побут та наявність взаємних прав та обов`язків.
ОСОБА_2 станом на день нещасного випадку був 41 рік, що свідчить про те, що він був повнолітньою особою.
Таким чином, факт того, що ОСОБА_1 була членом сім`ї сина на день його смерті не встановлений При цьому в порядку адміністративного судочинства даний факт встановити неможливо, оскільки відповідно до ст. 315 ЦПК України суд, в порядку цивільного судочинства, встановлює факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що дії відповідача є правомірними, оскільки відповідач не є органом, уповноваженим на встановлення юридичного факту.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву і призначити та виплатити позивачу одноразову виплату відповідно до частини 6 статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , суд зазначає, що оскільки судом не встановлено протиправності дій відповідача, а відтак вимоги зобов`язального характеру також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову, судовий збір не повертається.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області в особі Гайсинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (вул. Соборна, 59, м. Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 41436203)
Рішення в повному обсязі складено: 29.07.2021 р.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2021 |
Оприлюднено | 02.08.2021 |
Номер документу | 98673110 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні