Рішення

від 30.07.2021 по справі 380/8629/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8629/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова (місцезнаходження: вул.Дудаєва, 19, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 38007573), в якій просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9129 грн., сплаченого згідно квитанції № ПН 1623496 від 24.09.2020.

Посилається на те, що 24.09.2020 ОСОБА_1 , було вперше придбано нерухоме майно - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 225328738 від 24.09.2020 та договором купівлі-продажу квартири від 24.09.2020, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Красовською Аллою Вадимівною та зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4679. При укладенні вищевказаного договору позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становив 9 129,00 грн. Оскільки позивач придбав житло вперше, відтак вважає, що сплатив такий збір безпідставно. У зв`язку із цим, звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. Відповідач відмовив у поверненні коштів, мотивуючи своє рішення тим, що Пенсійний Фонд України та його органи не володіють інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до їх компетенції. На думку позивача, така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує його права та інтереси, так як саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду за судовим захистом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановлювати факти придбання житла фізичними особами вперше. Також, зазначив, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, відтак питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. З цих підстав, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Від третьої особи пояснення на позовну заяву на адресу суду не надходили.

Ухвалою судді від 02.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

24.09.2020 ОСОБА_1 , було вперше придбано нерухоме майно - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 225328738 від 24.09.2020 та договором купівлі-продажу квартири від 24.09.2020, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Красовською Аллою Вадимівною та зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4679.

При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 24.09.2020 мною сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна (1% її вартості) в розмірі 9 129,00 грн. (дев`ять тисяч сто двадцять дев`ять гривень 00 коп.), що підтверджується копією долученої квитанції.

Вважаючи, що такий збір сплачено помилково, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 9 129,00 грн.

За результатами розгляду цієї заяви, відповідач листом Вих.№1300-5604-8/37118 від 22.04.2021 року відмовив позивачу у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що у зв`язку з тим, що з 26.09.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій . Відповідно до підпунктів б , в , і г пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна з 26.09.2020 не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше Однак, Пенсійний Фонд України позбавлений можливості встановити факт придбання житла конкретною особою вперше.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача він не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року №400/97-ВР, оскільки придбав житло вперше, а тому збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачений ним при укладанні договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню. Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 року №400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №400/97-ВР).

У відповідності до абз.1 п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з п.8 ст.2 Закону №400/97-ВР, об`єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно із Законом №400/97-ВР, врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі Порядок №1740).

Відповідно до п.151 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

В силу вимог п.153 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі Порядок №787).

Відповідно до абз.абз.1, 2 п.5 вказаного Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Також, згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 року №106 Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету, контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна покладено на Пенсійний фонд України.

Згідно з абз.абз.5, 8 п.5 Порядку №787, подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

За правилами п.10 Порядку №787, заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.

Відповідно до підп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання інформації про придбання житла конкретною особою вперше з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п.9 ст.1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v.Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v.The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv.Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v.Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у даних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, відмова відповідача, викладена у листі від 26.02.2021 №1300-5604-8/18211, про неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року (справа №819/1498/17), 31.01.2018 року (справа №819/1667/17), 14.02.2018 року (справа №826/23087/15), 20.02.2018 року (справа №819/1730/17), 20.03.2018 року (справа №819/1249/17), 19.06.2018 року (справа №607/14722/16-а, 21.08.2018 року (справа №819/963/17), 10.09.2018 року (справа №819/1012/17), 28.11.2018 року (справа №813/1126/17), 13.12.2018 року (справа №813/969/17).

Як встановив суд, факт придбання позивачем квартири у власність за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 225328738 від 24.09.2020 та договором купівлі-продажу квартири від 24.09.2020, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Красовською Аллою Вадимівною та зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4679.

При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 24.09.2020 позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна (1% її вартості) в розмірі 9 129,00 грн. (дев`ять тисяч сто двадцять дев`ять гривень 00 коп.), що підтверджується копією долученої квитанції.

Згідно наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 251308045 від 05.04.2021 вбачається, що позивач є також власником нежитлового приміщення (комірки в підвалі) інд. XXXV, загальною площею 6,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак, як вбачається, запис про реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення (комірку в підвалі) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено 16.11.2020 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 55265367 від 20.11.2020, тобто після придбання позивачем квартири.

Крім того, згідно наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 251308045 від 05.04.2021, позивач є власником житлового будинку загальною площею 56,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , земельної ділянки кадастровий номер 4621881500:08:000:0292 та земельної ділянки кадастровий № 4621881500:08:000:0031.

Згідно вказаної вище інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 251308045 від 05.04.2021, позивач є також власником житлового будинку загальною площею 56,1 кв. м що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Підставою виникнення права власності зазначено рішення суду, серія та номер: 445/1935/18, видане 22.04.2019, видавник: Золочівський районний суд Львівської області.

Так, з рішення Золочівського районного суду Львівської області від 22.04.2019 у справі № 445/1935/18 вбачається, що судом визнано за позивачем право власності у порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок загальною площею 56.1 кв.м, житловою площею 34,9 кв.м, погріб 10,4 кв.м, сарай 26.3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, згідно вказаної вище інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 251308045 від 05.04.2021, позивач є також власником земельної ділянки кадастровий номер 4621881500:08:000:0292 площею 0,4259 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Львівська область, Золочівський район, с/рада Великовільшаницька. Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право на спадщину № 2419 від 19.09.2018, видане приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Плотиця Г.Д.

Крім того, згідно вказаної вище інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 251308045 від 05.04.2021, позивач є також власником земельної ділянки кадастровий номер № 4621881500:08:000:0031 площею 0,7903 га для ведення товарного сільського господарського виробництва за адресою: Львівська область, Золочівський район, с/рада Великовільшаницька. Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право на спадщину № 2415 від 19.09.2018, видане приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Плотиця Г.Д.

Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 251308045 від 05.04.2021, позивач є власником гаража загальною площею 29,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_5 . Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності: серія та номер НОМЕР_2 , видане 01.07.2014, видавник: реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції Львівської області.

Стосовно вищевказаних відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо інших об`єктів нерухомого майна, якими позивач володіє на праві приватної власності, суд зазначає наступне.

За змістом положень п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування критерієм звільнення особи від сплати збору є саме придбання житла, а не його набуття у інший спосіб (дар, спадкування, приватизація та ін.).

Платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Тому, виходячи з наведеного, набуття права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про права на спадщину або створення нової речі тощо не охоплюється поняттям "придбання".

Системний аналіз використання терміну придбання майна у законодавстві України дозволяє зробити висновок, що цей термін, на відміну від більш широкого поняття набуття майна , означає не будь-який спосіб набуття майна, а конкретний купівля-продаж, в той же час як набуття майна внаслідок, зокрема, спадкування, створення нової речі, приватизація, поняттям придбавання майна не охоплюється.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач дійсно вперше придбав житло на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2020. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.

Відтак, позов про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до територіального органу Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири в сумі 9 129,00 грн, відповідно до квитанції від 24.09.2020 № ПН1623496 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, виходячи з положень п.3 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем збір на обов`язкове державне пенсійне страхування під час укладання договору купівлі-продажу квартири 16.09.2020 року підлягає поверненню, відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея,10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково зарахованого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9 129 (дев`ять тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 00 коп, сплачених відповідно до квитанції від 24.09.2020 № ПН1623496.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна