Рішення

від 30.07.2021 по справі 480/1061/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року Справа № 480/1061/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер - 5920984100:03:001:0208) ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Туринського району Сумської області.

Свої вимоги мотивував тим, що проект землеустрою відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України було погоджено 30.06.2020 без зауважень та в якому зазначено, що проект відповідає вимогам чинного законодавства України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. При цьому, відмітив, що позивач вже неодноразово відмовляв з формальних підстав у затвердженні проекту землеустрою, а тому єдиним правильним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою.

Ухвалою суду від 15.02.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому, з урахуванням поданих доказів, просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що наказом від 02.11.2020 № 18-33521/16-20-СГ відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, оскільки під час розгляду проекту з землеустрою було встановлено, що на кадастровому плані земельної ділянки не зазначено кадастрові номери суміжних земельних ділянок. Відповідно до статті 34 Закону України Про Державний земельний кадастр на кадастровому плані земельної ділянки відображаються, кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності).

Крім того, у відзиві зазначив, що вимога зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов`язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Ухвалою суду від 18.05.2021 у відповідача було витребувано додаткові докази у справі, на виконання якої такі докази суду було надано.

Представник відповідача подав до суду клопотання про залучення до участі у розгляді справи другого відповідача, у задоволенні якого ухвалою суду від 24.06.2021 було відмовлено.

Станом на сьогодні відповіді на відзив позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 02.04.2020 №18-13481/16-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" відповідно до поданого клопотання надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Клепалівської сільської ради Туринського району Сумської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.11-12).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Туринського району Сумської області (кадастровий номер - 5920984100:03:001:0208), який було погоджено відповідно до висновку ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 30.06.2020 №8951/82-20 (а.с.13).

Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумський області з заявою від 07.07.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення держаної власності, яка розташована на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.35).

ГУ Держгеокадастру у Сумський області наказом від 05.08.2020 № 18-23236/16-20-СГ було відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки з підстав, що при розгляді поданого проекту землеустрою на затвердження встановлено, що дана документація не відповідає чинному законодавству, а саме: перелік обмежень у використанні земельної ділянки, не відповідає додатку 6 порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 105.1, що передбачено статтею 50 Закону України Про землеустрій . Враховуючи вищевикладене, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, необхідно привести у відповідність до вимог чинного законодавства, звернувшись до виконавця робіт із землеустрою для доопрацювання (а.с.39).

Позивач повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумський області із заявою від 20.08.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.36).

Наказом від 04.09.2020 № 18-27216/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумський області вдруге відмовило в затвердженні проекту землеустрою з підстав, що згідно статті 25 Закону України Про землеустрій відповідність документації із землеустрою положенням нормативно - технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою у паперовій формі засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера - землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою. В матеріалах проекту не всі сторінки підписані сертифікованим інженером - землевпорядником та не завірені його особистою печаткою (а.с.40).

Позивач втретє звернувся до ГУ Держгеокадастру Сумський області із заявою від 10.09.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.37).

Наказом від 29.09.2020 №18-29900/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумський області втретє відмовило в затвердженні проекту землеустрою з таких підстав: акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання не відповідає додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, а саме відсутній кадастровий номер запроектованої земельної ділянки (а.с.41).

Позивач вчетверте звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумський області із заявою від 13.10.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області, що була зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Сумській області 19.10.2020 за №К-11298/4/94-20, (а.с.28, 38).

Однак, наказом від 02.11.2020 №18-33521/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумський області вчетверте відмовило в затвердженні проекту землеустрою з підстав, що згідно поданого проекту землеустрою встановлено, що на кадастровому плані земельної ділянки не зазначено кадастрові номери суміжних земельних ділянок. Відповідно до статті 34 Закону України Про державний земельний кадастр на кадастровому плані земельної ділянки відображається кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності) (а.с.17, 29, 42).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, що склалися в даному випадку між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Так, зокрема, частинами 6-7 ст.118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 8 ст.118 Земельного кодексу України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.186-1 Земельного кодексу України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно з ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина 6 ст. 186-1).

За частиною 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем на розгляд відповідача було надано проект, в якому містився висновок ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 13.07.2020 №9537/82-20 про розгляд документації із землеустрою, в якому експертом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області вказано, що проект відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим до нього нормативно-правовим актам (а.с.14), зауваження та пропозиції відсутні.

Згідно з положеннями ч.10 статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз вказаних норм Земельного кодексу України свідчить про те, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою могло бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 06.03.2019 (справа №1640/2594/18), від 27.10.2020 (справа № 480/313/19).

Всупереч вищевказаних положень законодавства, ГУ Держгеокадастру, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, на переконання суду, не надало належного обґрунтування, яким вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає виготовлений за заявою позивача проект землеустрою.

Натомість, відповідач вказує в останньому наказі від 02.11.2020 на те, що на кадастровому плані земельної ділянки не зазначено форму власності суміжних власників (користувачів) в описі меж, а відповідно до статті 34 Закону України "Про державний земельний кадастр" на кадастровому плані земельної ділянки відображаються кадастрові номери суміжних земельних ділянок за наявності

Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки вказана в наказі від 02.11.2020 підстава відмови у затвердженні проекту землеустрою не передбачена ст. 186-1 Земельного кодексу України. Більше того, відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою зазначено, що проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Таким чином відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, зокрема, у листопаді 2020р. відповідач діяв не у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Разом з тим, на час розгляду справи Законом України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27.05.2021 (далі - Закон №1423-ІХ), внесені зміни до Земельного кодексу, зокрема розділ X «Перехідні положення» доповнено пунктом 24, яким встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тобто, з дня набрання чинності Законом № 1423-ІХ до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене, на час розгляду справи по суті ГУ Держгеокадастру у Сумській області не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому суд визнає, що законні підстави для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність позивачу відсутні, відтак позовні вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер - 5920984100:03:001:0208) ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Туринського району Сумської області не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, розподілу судових витрат, понесених позивачем, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 25, код ЄДРПОУ 39765885) про зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30.07.2021.

Суддя І.Г. Шевченко