Рішення

від 29.07.2021 по справі 520/9161/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 липня 2021 р. справа №520/9161/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під`їзд, 8,9 поверхи) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 06.05.2021 року №1494-УБД про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області видати наказ на надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка на сході межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 маю статус учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_2 ). 23.12.2020 року Харківським окружним адміністративним судом по справі №520/16577/2020 винесено рішення, яким мої позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області задоволено частково. В резолютивній частині рішення суду зазначено: Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21,8-9 поверх, м. Харків, 61145, код СДРПОУ 397992822) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.10.2020 року за № 1888-УБД. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145. код ЄДРПОУ 397992822) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . код НОМЕР_1 ) від 24.06.2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, розташованої за межами населеного пункту на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, для ведення індивідуального садівництва . На виконання даного рішення суду, Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області видано наказ від 06.05.2021 року №1494-УБД, яким позивачу повторно відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Даний наказ Головного управління Держгеокадастру в Харківській області позивач вважає протиправним виходячи з огляду на те, що відповідач мотивує відмову тим, що запитувана земельна ділянка запланована до передачі в комунальну власність територіальним громадам, та посилається на указ Президента України від 15.10.2020 №449/2020, постанову Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113, рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021. Всі ці документи є підзаконними нормативно правовими актами та оскаржуваний наказ взагалі не містить посилання на статті Земельного кодексу України. З огляду на вищезазначені факти, відповідач протиправно повторно відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується з огляду на те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року по справі №520/16577/2020 було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224. За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням прийнято Наказ №1494-УБД від 06.05.2021 Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , посилаючись на те, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність гр. ОСОБА_1 запланована для передачі в комунальну власність територіальних громад. Посилаючись на рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 року Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади , введеним в дію Указом Президента України від 29.04.2021 №180/2021, відповідач вважає, що посилання позивача в позовній заяві на відсутність підстав у Головного управління для відмови у наданні дозволу позивачеві по справі є необґрунтованими та безпідставними. Відносно позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління видати наказ на надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки представник відповідача зазначив, що у відповідності до пункту 58 Закону України 1423-ІХ від 28.04.2021 року, внесені зміни до Земельного кодексу, зокрема розділ X Перехідні положення доповнено пунктом 24, яким, серед іншого, встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. З огляду на викладене, та у зв`язку із набранням чинності Законом України 1423-IX, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не належить розпорядження землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах територіальних громад. На цій підставі представник відповідача у задоволені позовних вимог позивача просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 .

Згідно з приписами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 року по справі №520/16577/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 397992822) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.10.2020 року за №1888-УБД. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 397992822) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) від 24.06.2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, розташованої за межами населеного пункту на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, для ведення індивідуального садівництва. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі №520/16577/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа Міськрайонне управління у Харківському районі та м.Люботин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

Відповідно, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 року по справі №520/16577/2020 набрало законної сили 24.03.2021 року.

В межах справи №520/16577/2020 судом встановлено, що 24.06.2020 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, розташованої на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:63258185000, зона 03, квартал 023, для ведення індивідуального садівництва. Наказом від 28.10.2020 року за №1888-УБД позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки орієнтованою площею 0,1200 га, розташованої за межами населених пунктів на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, з підстав того, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, а відповідач розпоряджається виключно земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності. Розглядаючи вказану справу, судом встановлено, що спірний наказ не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України. Суд зазначає, що відповідач не надає до суду жодних доказів, які б свідчили про те, що земельна ділянка відноситься до земель водного фонду. Відповідно до інформації яка міститься на сайті публічної кадастрової карти України зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003, є землею запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). Тобто, позивачу фактично відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки з підстав, які не передбачені положеннями ЗК України. Враховуючи вищевикладене, суд погодився з твердженнями позивача, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не було законних підстав для відмови йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом, в межах даної справи, встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 року по справі №520/16577/2020, відповідачем було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224.

За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням прийнято Наказ №1494-УБД від 06.05.2021 Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою . У вказаному наказі зазначено, що з метою прискорення реформ у сфері земельних відносин та враховуючи безумовність виконання Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин та постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, як територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, аналізуються земельні масиви та узагальнюються переліки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які будуть передані з державної власності в комунальну власність територіальних громад. Крім того, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади , введеним в дію Указом Президента України від 29.04.2021 №180/2021 доручено Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру разом із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування завершити процес передачі в установленому порядку сформованим територіальним громадам земельних ділянок, належних розформованим територіальним громадам та розташованих на території відповідних сформованих територіальних громад. Земельна ділянка, яку бажає отримати у власність гр. ОСОБА_1 , опрацьована Головним управлінням та запланована для передачі в комунальну власність територіальних громад. Враховуючи наведене вище, керуючись Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки площею 0,1200 га, розташованої за межами населених пунктів на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями п.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).

При цьому, пунктом «а» частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч.1 ст.35 Земельного кодексу України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Згідно із положеннями п."в" ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду від 09 січня 2020 року в справі №812/1264/17 ст.118 ЗК України закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17 та від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15.

Виходячи з наведеного, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Підставою виникнення спірних правовідносин став той факт, що відповідач, повторно відмовляючи в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв, на думку останнього, всупереч норм Земельного кодексу України, оскільки відмовлено в наданні дозволу повторно з підстави, яка не передбачена вказаним Кодексом.

Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови відповідачем в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, слугував той факт, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність гр. ОСОБА_1 , опрацьована Головним управлінням та запланована для передачі в комунальну власність територіальних громад.

Однак, в силу приписів ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України наведені відповідачем доводи не можуть слугувати належною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Окрім цього, оскаржуваний наказ взагалі не містить посилань на положення ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а обгрунтований підзаконним нормативно-правовими актами.

Таким чином, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, а тому Наказ Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 06.05.2021 року №1494-УБД про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відносно позовної вимоги зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області видати наказ на надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка на сході межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, суд зазначає наступне.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зауважує, що він є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем перевірки клопотання позивача на відповідність його вимогам статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та як наслідок суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками його розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Правові висновки аналогічного змісту були наведені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №815/6094/17, від 09 січня 2020 року у справі № 820/4433/17, від 29.08.2019 року по справі №420/5288/18, від 13.01.2021 у справі №1340/5638/18 та від 08.07.2021 у справі №464/470/17, від 22.07.2021 у справі №320/1177/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи положення статті 9 КАС України, суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2020 року щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді клопотання позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням встановлених судом обставин, а також правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Відносно тверджень представника відповідача, що у відповідності до пункту 58 Закону України 1423-ІХ від 28.04.2021 року, внесені зміни до Земельного кодексу, зокрема розділ X Перехідні положення доповнено пунктом 24, яким, серед іншого, встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними та відповідно, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не належить розпорядження землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах територіальних громад, суд зазначає наступне.

На момент звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з клопотанням від 24.06.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, повноваження щодо розгляду таких заяв та прийняття відповідного рішення були покладені на саме на Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

З новим розпорядником земель, який на даний час не визначено та тільки заплановано передачу земельної ділянки в комунальну власність територіальних громад, у позивача не виникло спірних правовідносин.

Враховуючи наведене та те, що суд дійшов висновку про протиправність та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 06.05.2021 року №1494-УБД про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, суддів вважає, що саме Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в даному випадку повинно повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2020 року щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою в межах своїх повноважень.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 року у справі №520/9727/2020.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під`їзд, 8,9 поверхи) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 06.05.2021 року №1494-УБД про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під`їзд, 8,9 поверхи) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 24.06.2020 року щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.07.2021 року.

Суддя Біленський О.О.