Рішення

від 29.07.2021 по справі 640/12403/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 липня 2021 року справа №640/12403/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГромадської спілки Всеукраїнська радіоаматорська ліга (далі по тексту - позивач, ГС Всеукраїнська радіоаматорська ліга ) доГоловного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гриценко Ірини Вікторівни (далі по тексту - відповідач) треті особи 1. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - третя особа 1, ЦМУ Мін`юсту) 2. Громадська організація Ліга радіоаматорів України (далі по тексту - третя особа 2, ГО Ліга радіоаматорів України ) про 1) визнання протиправним та скасування рішення №10731050054011904 та записів про державну реєстрацію і проведених відповідачем реєстраційних дій з державної реєстрації змін до установчих документів громадської організації Ліга радіоаматорів України №14361078, а саме нової редакції статуту громадської організації ЛРУ, відносно якої в зареєстрованій копії вказано, що вона затверджена рішенням чергової Конференції ГО ЛРУ від 03 листопада 2018 року (протокол №1-18), а також змін повного найменування та власної назви, змін скороченого найменування та інших змін, а також внесення їх до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про приведення державної реєстрації змін повного найменування та власної назви англійською мовою - UKRAINIAN AMATEUR RADIO LEAGUE та скороченого найменування та власної назви англійською мовою - UARL юридичної особи - громадська організація Ліга радіоаматорів України , ЄДРПОУ 14361078, змін мети та інших змін шляхом реєстрації статуту ГО ЛРУ, відносно якої в зареєстрованій копії вказано про його затвердження рішенням Конференції ГО ЛРУ від 03 листопада 2018 року (протоколу №1-18), у відповідність із судовим рішенням, а також видалити з реєстру громадських об`єднань вказані найменування та власні назви англійською мовою, та утриматись від таких дій Головного територіального управління юстиції у місті Києві в подальшому В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність реєстраційних дій, вчинених головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гриценко І.В., оскільки заяву про проведення реєстраційних дій подано Громадською організацією Ліга радіоаматорів України з пропуском встановленого частиною дванадцятою статті 9 Закону України Про громадські об`єднання 60 - денного строку. Крім того, позивач вважає, що реєстраційні дії проведено з порушенням вимог статті 16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , частин 9, 10 статті 10 Закону України Про громадські об`єднання та статті 90 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 16 серпня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/12403/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 02 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі у справі ГТУЮ у м. Києві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Васильченко І.П., справу передано на повторний автоматизований розподіл.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 22 вересня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до провадження адміністративну справу №640/12403/19 та вирішив її подальший розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; залучив ГО Ліга радіоаматорів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 29 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва замінив третю особу 1 - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ).

Третя особа 1 у письмових поясненнях по суті спору зазначило, що реєстраційні дії проведено з додержанням вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідач та третя особа 2 відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору до суду не надали.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Закону України Про громадські об`єднання , Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року №359/5.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якою, зокрема, передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

В частині четвертій статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначений вичерпний перелік документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

За приписами частини першої статті 6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державний реєстратор:

1) приймає документи;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

5) веде Єдиний державний реєстр;

6) веде реєстраційні справи;

6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України Про виконавче провадження , інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2018 року ГО Ліга радіоаматорів України звернулась до відповідача із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Для проведення реєстраційної дії ГО Ліга радіоаматорів України надала такі документи: 1) реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 2) рішення про внесення змін до установчих документів; 3) нову редакцію установчих документів; 4) копію квитанції, виданої банком (за публікацію); 5) реєстр учасників; 6) реєстр делегатів; 7) відомості про особу; 8) відомості про керівні органи.

За результатами розгляду поданих ГО Ліга радіоаматорів України документів, заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальник управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві Сигидин В.М. листом від 22 грудня 2018 року №3965 повідомив заявника про зупинення розгляду документів відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Як вбачається зі змісту рішення головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гриценко І.В. від 22 грудня 2018 року №3965, підставою для зупинення розгляду документів слугував той факт, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу поданий протокол чергової конференції від 03 листопада 2018 року, однак нова редакція Статуту організації, реєстр учасників та реєстр делегатів затверджені Звітно-виборною конференцією.

Також, у поданій заяві про державну реєстрацію змін зазначені зміни щодо включення ОСОБА_1 як особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо, однак згідно з протоколом позачергової конференції від 03 листопада 2018 року відповідне рішення не приймалось, що є невідповідністю відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації. Крім того, поданий Статут у новій редакції містить скорочене найменування, яке відрізняється від найменування, яке міститься в Єдиному державному реєстрі.

02 січня 2019 року ГО Ліга радіоаматорів України подала новий пакет документів для проведення реєстраційної дії, зокрема: 1) реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 2) рішення про внесення змін до установчих документів; 3) нову редакцію установчих документів; 4) копію квитанції, виданої банком (за публікацію); 5) реєстр учасників; 6) реєстр делегатів; 7) відомості про особу; 8) відомості про керівні органи; 9) реєстр делегатів; 10) реєстр осіб.

Головний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гриценко І.В. за результатами розгляду додатково поданих документів прийняла рішення від 04 січня 2019 року №3965 про проведення державної реєстрації змін до відомостей ГО Ліга радіоаматорів України , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі до установчих документів.

Про вказане рішення ГО Ліга радіоаматорів України повідомлена листом заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Сигидин В.М. від 04 січня 2019 року №3965.

З аналізу поданих ГО Ліга радіоаматорів України документів у сукупності встановлено, що вони відповідали вимогам статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , усували підстави для зупинення розгляду документів, у зв`язку з чим 04 січня 2019 року державний реєстратор правомірно провів державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, суд зазначає, що у статті 16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наведені вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Так, найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.

Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).

У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:

- повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, - у найменуваннях юридичних осіб приватного права;

- символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки ;

- терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

Законами можуть бути встановлені особливості найменування, зокрема, громадських об`єднань.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка (частина друга статті 1 Закону України Про громадські об`єднання .

Згідно положень статті 10 Закону України Про громадські об`єднання найменування громадського об`єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об`єднання ( громадська організація , громадська спілка ).

Найменування громадського об`єднання викладається державною мовою. Громадське об`єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

Власна назва громадського об`єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об`єднань.

Отже аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що громадські організації за своїм статусом є особливою організаційно-правовою формою громадських об`єднань, у назві яких обов`язково зазначається, що це громадська організація .

При цьому, за приписами пункту 8 частини першої статті 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підставою для відмови у державній реєстрації може слугувати невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, головний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гриценко І.В. провів державну змін до відомостей ГО Ліга радіоаматорів України , що містяться в Єдиному державному реєстрі, в частині зміни керівника юридичної особи; зміни фізичної особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо; зміни фізичної особи, яка має право подавати документи для державної реєстрації; зміни відомостей про членів керівних органів громадського формування.

Водночас, жодних реєстраційних дій щодо зміни найменування та власної назви ГО Ліга радіоаматорів України як державною так і англійською мовами державний реєстратор 04 січня 2019 року не проводив, з огляду на що, посилання позивача стосовно тотожності власної назви ГО Ліга радіоаматорів України власній назві ГС Всеукраїнська ліга радіоаматорів , як на підставу для скасування рішення про державну реєстрацію, не підлягають дослідженню судом у межах даної адміністративної справи.

Також суд відхиляє доводи позивача стосовно подання ГО Ліга радіоаматорів України заяви про проведення реєстраційних дій з пропуском встановленого частиною дванадцятою статті 9 Закону України Про громадські об`єднання 60-денного строку, з огляду на таке.

Частиною дванадцятою статті 9 Закону України Про громадські об`єднання визначено, що громадське об`єднання повідомляє про внесення змін до статуту громадського об`єднання, зміни у складі керівних органів громадського об`єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об`єднання, зміну місцезнаходження громадського об`єднання протягом 60 днів з дня прийняття відповідного рішення.

Суд встановив, що протоколом чергової конференції ГО Ліга радіоаматорів України від 03 листопада 2018 року №1-18 прийняті рішення стосовно внесення змін до відомостей ГО Ліга радіоаматорів України , що містяться в Єдиному державному реєстрі, в частині зміни керівника юридичної особи; зміни фізичної особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо; зміни фізичної особи, яка має право подавати документи для державної реєстрації; зміни відомостей про членів керівних органів громадського формування.

З відповідною заявою до відповідача ГО Ліга радіоаматорів України звернулась 20 грудня 2018 року, тобто у межах 60-денного строку.

Крім того, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі №802/2678/15-а (провадження №К/9901/1141/18), від 03 серпня 2018 року у справі №808/967/17 (адміністративне провадження №К/9901/992/17), від 28 лютого 2019 року у справі №683/182/17 (провадження №К/9901/21182/18), від 24 квітня 2019 року у справі №803/1184/17 (адміністративне провадження №К/9901/29206/18, №К/9901/26536/18).

Отже, обов`язковою ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у цій справі є правомірність рішення головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гриценко І.В. щодо проведення державної реєстрації змін до установчих документів ГО Ліга радіоаматорів України , яке є актом індивідуальної дії і стосується прав та інтересів лише визначеної у ньому особи.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

Крім того, суд зазначає, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий, або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Оскільки позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, передбачених в оскаржуваному рішенні, як акті індивідуальної дії, таке рішення не породжує для позивача жодних прав та обов`язків, а тому право на захист, не виникає.

При цьому, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 грудня 2018 року у справі №9901/657/18, законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів і така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.

З огляду на викладене позовні вимоги ГС Всеукраїнська радіоаматорська ліга документально та нормативно не підтверджуються.

Всі інші аргументи та доводи позивача не спростовують висновків суду у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач не довів наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, в той час, як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Громадській спілці Всеукраїнська радіоаматорська ліга повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Громадська спілка Всеукраїнська радіоаматорська ліга (08130, Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-В; ідентифікаційний код 40272755);

Головний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гриценко Ірина Вікторівна (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д; ідентифікаційний код 34691374);

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д; ідентифікаційний код 43315602);

Громадська організація Ліга радіоаматорів України (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27; ідентифікаційний код 14361078).

Суддя В.А. Кузьменко