Постанова

від 09.06.2010 по справі 2а-6130/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09 червня 2010 року                     № 2а-6130/10/2670

11:17

За позовом

Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІНТАР-ІНВЕСТ»

про

стягнення штрафу у розмірі 20000,00 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Інтар-Інвест» про стягнення штрафу у розмірі 20000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено штрафні санкції, застосовані постановою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 363-УЛ від 28.05.2009 про накладення санкції за правопорушення вимог законодавства про цінні папери, у встановлені Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»строки.

Відповідач в судове засідання не прибув, докази належного повідомлення знаходять у матеріалах справи. Заперечення проти позову не надав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

Актом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про правопорушення на ринку цінних паперів № 54-УЛ від 13.05.2009 встановлено:

«У відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІНТАР-ІНВЕСТ»винесено розпорядження № 143-УЛ від 23.02.2009 про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно з яким торговець цінними паперами порушив вимоги пункту 17 розділу І Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 за № 345 (зі змінами) та пункту 14 глави 2 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 за № 346 (зі змінами), а саме:

пункт 4.2 статті 4 та пункту 3.6 статті 3 нової редакції Статуту (зареєстрованого 19.01.2009), не відповідає вимогам пункту 2 глави 1 розділу III цього Порядку, зокрема, в установчому документі не враховані особливості положень щодо здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами, установлені статтею 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в частині переліку видів діяльності з торгівлі цінними паперами та виключності цього виду діяльності для торговця;

пункт 6.2 статті 6 Статуту (зареєстрованого 19.01.2009) не відповідає вимогам пункту 3 глави 1 розділу III Порядку зокрема, в установчому документі не враховані особливості статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в частині формування статутного фонду тільки за рахунок грошових внесків.

Відповідно до вище вказаного розпорядження товариство повинно було в термін до 25.03.2009 усунути вище вказане порушення та до 30.03.2009 письмово проінформувати уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження.

Однак, на момент порушення справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІНТАР-ІНВЕСТ»не надало нової редакції статуту».

Постановою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 363-УЛ від 28.05.2009 за невиконання розпорядження по відношенню до ТОВ "Інвестиційна компанія «ІНТАР-ІНВЕСТ" застосувано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 20 000,00 гривень.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» 30.10.1996 N 448/96-ВР визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. 

Частиною першою статті п’ятої Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Положеннями статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»визначено основні завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема якими є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;  сприяння розвитку ринку цінних паперів; узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань: встановлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства; розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право:

здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам;

проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій;

надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;

надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення.;

накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Статтею 10 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 8 ст. 11 Закону).

Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.

Стаття 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»передбачено порядок накладення штрафів за порушення юридичними особами правил діяльності на ринку цінних паперів: штрафи, передбачені статтею 11 цього Закону, накладаються Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії, начальником відповідного територіального органу або за його письмовим дорученням його заступником після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 11, уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох робочих днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадова особа Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 робочих днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи.

Аналізуючи матеріали справи та пояснення представника позивача в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 513-УЛ від 15.07.2009 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів до відповідача застосовано штраф у розмірі 20000,00 грн. прийнята в порядку та спосіб, визначений законодавством України, в тому числі Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», в судовому порядку не оскаржена, є обов’язковою для виконання.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що на день розгляду справи штраф у розмірі 20000,00 гривень відповідачем не сплачено.

Беручи до уваги те, що штраф до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у розмірі 20000,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; рішення про його застосування не оскаржив, доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№ 254 к/96-ВР від 28.06.1996 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)  своєчасно, тобто протягом розумного строку.          

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІНТАР-ІНВЕСТ»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 21615183) до Державного бюджету України штраф у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                                                               О.В.Кротюк

          Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –14.06.2010.