Рішення

від 14.07.2021 по справі 754/5327/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4060/21

Справа №754/5327/21

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Мельничук М.К.

за участі - позивача ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що відповідачем сплачуються нерегулярно суми на утримання спільного сина, коштів, які має позивачка катастрофічно не вистачає, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача в інтересах сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і до досягнення ним повноліття. Крім того, позивач по суті сама має виховувати спільного сина, вона змушена звертатись до суду з приводу стягнення з відповідача аліментів. У зв`язку з вищевикладеним позивач просила суд стягнути кошти (аліменти) на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати їх із ОСОБА_2 , в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходів) відповідача, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення ним повноліття. Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з позивачем.

Ухвалою суду від 07.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи - Службу у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечив щодо задоволення позову.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином. В поданій до суду заяві просив позовні вимоги задовольнити.

Суд, дослідивши зібрані в справі письмові докази, вважає за можливе позовні вимоги задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, яке видане Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 червня 2019 року (а/з 639).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданою відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА від 30.03.2021 року та копією паспорта позивачки, де місцем проживання є АДРЕСА_1 .

та не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи.

За умовами ч.1 ст.13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи позовні вимоги позивача про визначення місця проживання дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно із п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Відповідно до Висновку Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.07.2021 року, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої разом з його матір`ю ОСОБА_1 на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 01.07.2021 року №15).

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах найкращим інтересам дитини відповідатиме постійне проживання дитини разом із матір`ю за місцем проживання якої створено всі умови для гармонійного розвитку дитини.

Суд також враховує, що доказів того, що мати якимось чином перешкоджає батьку спілкуватись з дитиною та вчиняє якісь перешкоди для зустрічі батька з сином в процесі розгляду справи не здобуто та відповідачем суду не надано.

Отже, оскільки в процесі розгляду справи судом достовірно встановлено, що матір`ю дитини створені належні умови для проживання та виховання дитини, позивач має можливість забезпечувати нормальний всебічний розвиток дитини, тому в інтересах дитини, суд, приходить до висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю.

Стосовно позовних вимог в частині визначення розміру аліментів варто звернути увагу на наступне.

Відповідно до п.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст.18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.183 СК України , частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За умовами ч.5 ст.183 СК України , той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно із ч.1 ст.191 СК України , аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи не вбачається, щодо офіційного працевлаштування відповідача.

Оскільки загальний розмір аліментів на одну дитину за положеннями ч.5 ст.183 СК України має становити ј частину доходів платника аліментів, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а саме, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.04.2021 року до досягнення ним повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд також вважає, що такий розмір аліментів є виправданий дійсними потребам дитини і не призведе до порушення прав відповідача.

Питання судових витрат вирішується в порядку визначеному ст.141 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 3, 5, 13, 76-81, 141, 211, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 141, 157, 160, 161, 180-183, 191 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 02 серпня 2021 року.

Суддя: І.А. Галась