Рішення

від 23.07.2021 по справі 621/1983/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1983/21

2/621/902/21

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

судді Бібіка О.В.,

з участю секретаря Горобець Н.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області, Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_3 , треті особи: Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області, Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області з вимогами: визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ржавец Бєлгородської області Російської Федерації батька ОСОБА_1 у вигляді: земельної ділянки, площею 0,0147 га в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710100:02:002:0074), яка розташована на території АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту, серії ІІІ-ХР № 090052 від 03 грудня 2002 року; земельної ділянки, площею 0,0497 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6321710100:02:002:0074, яка розташована на території АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту, серії ІІІ-ХР №090053 від 03 грудня 2002 року.

В обґрунтування зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ржавец Бєлгородської області Російської Федерації помер її батько ОСОБА_1 .

Останнім місцем реєстрації та проживання батька була наступна адреса: с. Ржавец Бєлгородської області Російської Федерації.

Після смерті батька відкрилася спадщина, у складі якої на території України залишилось наступне нерухоме майно: земельна ділянка, площею 0.2715 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321781000:02:000:0356), яка розташована на території Борівської сільської ради Чугуївського району Харківської області з цільовим призначенням „Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що належала батькові на підставі державного акту серії ХР №041145 від 23.09.2004 року; земельна ділянка, площею 1.9332 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710000:01:010:0086), яка розташована на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з цільовим призначенням „Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що належала батькові на підставі державного акту серії ХР №041264 від 28.09.2004 року; земельна ділянка, площею 0.2288 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710000:01:000:0033), яка розташована на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з цільовим призначенням „Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що належала батькові на підставі державного акту серії ХР №041264 від 28.09.2004 року.

У 2021 році виявилося, що до складу спадщини, що залишилася після смерті батька в Україні та прийнята нею в цілому, входить також і інше нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 0,0147 га в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710100:02:002:0074), яка розташована на території АДРЕСА_1 з цільовим призначенням Для ведення особистого підсобного господарства , яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту, серії ІІІ-ХР № 090052 від 03 грудня 2002 року"; земельна ділянка, площею 0,0497 га в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710100:02:002:0074), яка розташована на території АДРЕСА_1 з цільовим призначенням Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд", яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту, серії ІІІ-ХР №090053 від 03- грудня 2002 року".

Заповіту батько не залишав, а тому має місце спадкування за законом. Спадкоємцями першої черги, що прийняли спадщину, після смерті батька залишилася вона та дружина її батька ОСОБА_2 . Спадщину після смерті батька на території Російської Федерації прийняла ОСОБА_2 шляхом реєстрації та постійного проживання. Спадщину на території України позивач прийняла 25.11.2015 року і частину спадщини оформила. Після звернення до нотаріальної контори з приводу оформлення спадкового майна померлого батька, їй було відмовлено листом №1549/02-14 від 01.09.2016, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.07.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, без фіксування судового процесу технічними засобами фіксування, на задоволенні позовної заяви наполягав.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає.

Представник третьої особи Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Штефан Є.О. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області про час та місце розгляду справи повідомлений під розписку, причини неявки суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за відсутності представника.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 (а.с. 12)

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 як доньки та батька підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації якого змінила прізвище " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " (а.с. 13)

Після смерті ОСОБА_1 залишилася спадщина у вигляді: земельної ділянки, площею 0.2715 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321781000:02:000:0356), яка розташована на території Борівської сільської ради Чугуївського району Харківської області з цільовим призначенням „Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що належала батькові на підставі державного акту серії ХР №041145 від 23.09.2004 року; земельної ділянки, площею 1.9332 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710000:01:010:0086), яка розташована на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з цільовим призначенням „Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що належала батькові на підставі державного акту серії ХР №041264 від 28.09.2004 року; земельної ділянки, площею 0.2288 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710000:01:000:0033), яка розташована на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з цільовим призначенням „Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що належала батькові на підставі державного акту серії ХР №041264 від 28.09.2004 року.

Відповідно до копії довідок адміністрації Ржавецького сільського поселення від 24.11.2015 року № 244 та № 245 ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті мешкав, був зареєстрований за адресою с. Ржавец Бєлгородської області Російської Федерації та мав у наступний склад сім`ї - дружина - ОСОБА_2 (а.с. 14)

Отже, спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 , є його дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_1 .

З листа завідувача Зміївської державної нотаріальної контори вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 до нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини від доньки померлого ОСОБА_1 (а с. 24)

Листом завідувача Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області від 01.09.2016 року вих. № 1549/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 21)

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16.12.2016 визнано за ОСОБА_1 право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ржавец Бєлгородської області Російської Федерації її батька ОСОБА_1 , на вказані земельні ділянки (а.с. 27-32)

Даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстраційним номером 1320023463217, 1319903663217, 1320235863217 (а.с. 48-50)

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 090052 від 03.12.2002, вбачається, що ОСОБА_1 належала земельна ділянка, площею 0,0147 га в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710100:02:002:0074), яка розташована на території АДРЕСА_1 з цільовим призначенням Для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 33-36).

А також, на підставі Державного акту, серії ІІІ-ХР №090053 від 03 грудня 2002 року" ОСОБА_1 належала земельна ділянки, площею 0,0497 га в межах згідно з планом (кадастровий номер 6321710100:02:002:0074), яка розташована на території АДРЕСА_1 з цільовим призначенням Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд" (а.с. 37-40)

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до вимог ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Пунктом 1.2, п.4,12, п.4,14, п.4,15, п.4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за №296/5, встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують право власності на майно, що належить спадкодавцю.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ст. 71 ЗУ "Про міжнародне приватне право", спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Згідно ст. 74 ЗУ "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

Відповідно до довіреності серії АБ № 1464783, посвідченої тимчасово виконуючим обов`язки нотаріуса Сагіної Олени Михайлівни Прохорівського нотаріального округу Бєлгородської області Полєжаєвим І.Ю., зареєстрованої в реєстрі № 36/410-н/31-2019-3-194, ОСОБА_2 довірила предстваляти її інтереси з приводу спадщини ОСОБА_3 (а.с. 43)

З урахуванням викладеного, враховуючи, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області визнано за ОСОБА_1 право власності на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_1 , а відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, заяву представника відповідача ОСОБА_3 про визнання позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в порядку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 49 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову на будь-якій стадії судового процесу не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У справі Руїс Торіха проти Іспанії, Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Керуючись ст. ст. 4, 49, 81, 89, 200, 206, 258, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстровавне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3), треті особи: Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області (код ЄДРПОУ 02894148, місце знаходження: м. Зміїв Чугуївського району Харківської області, вул. Адміністративна,16), Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04058674, місце знаходження: м. Зміїв Чугуївського району Харківської області, вул. Адміністративна, 9) про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ржавец Бєлгородської області Російської Федерації батька ОСОБА_1 у вигляді: земельної ділянки, площею 0,0147 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6321710100:02:002:0074, яка розташована на території АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарствам, яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту, серії ІІІ-ХР № 090052 від 03 грудня 2002 року; земельної ділянки, площею 0,0497 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6321710100:02:002:0074, яка розташована на території АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту, серії ІІІ-ХР №090053 від 03 грудня 2002 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.08.2021.

Суддя: