Рішення

від 12.07.2021 по справі 200/2251/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 р. Справа№200/2251/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Масловій К.С.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, у якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовно площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення, державної власності, що перебувають у запасі за межами населених пунктів, на території Новотроїцької селищної ради, Волноваського району, Донецької області. За результатами розгляду вказаного клопотання, позивач отримав Наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.12.2020 року № 817-убд Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою . З огляду на те, що зміст підстави відмови не відповідає конкретній земельній ділянці, про яку йде мова у клопотанні, позивач вважає цей наказ протиправним, та просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 02.12.2020 року № 817-УБД; 2) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.10.2020 року відповідно до вимог ч. 7, ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти рішення або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення змеленої ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні.

05 березня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 05 травня 2021 року вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Замінено спрощене провадження на засідання для розгляду справі по суті підготовчим засіданням.

10 червня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження по справі № 200/1603/21-а та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін до судового засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області в межах повноважень було розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі. За результатами розгляду відповідно до статей 15-1, 31, 32, 122 Земельного кодексу України, було видано наказ від 02.12.2020 року № 817-УБД Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою у зв`язку із тим, що подані матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку та у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України. Відповідачем також зазначено, що відповідно до статті 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойомів з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Таким чином, відповідач зазначив, що землі прибережних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджуються окремий порядок надання та використання.

На поданих позивачем графічних матеріалах не чітко відображено місце розташування бажаної земельної ділянки, яке розташоване на землях водного фонду, а отже, на думку відповідача, прийняття позитивного рішення про надання відповідно до дозволу на розробку проекту землеустрою було б незаконним та прийнятим в порушення норм чинного земельного та водного законодавства України.

Згідно вимог чинного законодавства Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області розглядає питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретно визначеної земельної ділянки з певними межами, місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, відомостями щодо її категорії, форми власності та інше.

За наведених обставин, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області вважає, що позовні вимоги є безпідставними.

14 квітня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України не може припинити право надане законом певному органу виконавчої влади здійснювати розпорядження землями, а також припинити право громадян набувати право на землю у порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України. Позивачем також було зазначено, що до заяви ним надано копію графічного матеріалу з позначеною земельною ділянкою, яка дає змогу визначити, що земельну ділянку передбачено відвести за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1421556800:02:000:0354 і що наявна можливість сформувати у позначеному місті земельну ділянку на відстані не менше 50м. від урізу води. Крім того на графічному матеріалі, що роздрукований з публічної кадастрової карти, зображені 10 земельних ділянок раніше сформованих для передачі у власність за рахунок цієї самої ділянки з кадастровим номером 1421556800:02:000:0354 на захід від даної земельної ділянки.

09 червня 2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, в яких, крім іншого, зазначив, що з дня набрання чинності Законом України від 28.04.2021 року № 1423-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад Головне управління - орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратило права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

08 липня 2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на додаткові пояснення, в яких позивач вказав на те, що згідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин , земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення кадастровий номер 14215567800:02:000:0354, право державної власності на яку не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно пункту 24 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, переходить у комунальну власність або Новотроїцької селищної громади або до Ольгинської селищної об`єднаної громади, яка на даний час не створена. Земельна ділянка кадастровий номер 1421556800:02:000:0354 площею 9,1 га є залишком земельної ділянки 1421556800:02:000:0210 площею 23,5 га після відведення за її рахунок земельних ділянок. Згідно витягу ДЗК НВ-140911430221, станом на 24.06.2021 року земельна ділянка 1421556800:02:000:0354 перебуває у державній власності. Питання щодо надання дозволу на розроблення землевпорядної документації має бути розглянути відповідно до законів, чинних станом на 12.10.2020 року органом, який мав повноваження. А у разі розроблення проекту землеустрою, клопотання про його затвердження має бути розглянуто відповідно до законів, які будуть чинні на час подання клопотання до відповідного органу, уповноваженому розпоряджатися відповідними землями.

Отже, позивач зазначає, що перешкод щодо виконання рішення суду у разі задоволенні позову, у відповідача не має.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_2 .

12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовно площею 2,0000 (га) із земель сільськогосподарського призначення, державної власності, що перебувають у запасі за межами населених пунктів, на території Новотроїцької селищної ради, Волноваського району, Донецької області. До свого клопотання позивач надав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а саме на землях загальною площею 9,1 га. кадастровий номер земельної ділянки 1421556800:02:000:0354.

Крім того, позивач до свого клопотання додав копію паспорту громадянина України, копію посвідчення учасника бойових дій та інформаційну довідку відділу у Волноваському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 12.10.2020 року № 367/132-20. У інформаційній довідці вказано, що бажане місце розташування земельної ділянки відповідає проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку, вимогам раціональної організації території та компактності землекористування.

За результатами розгляду вищевказаного клопотання, позивач отримав Наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.12.2020 року № 817-УБД Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Підставою відмови стало те, що подані матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України .

Отже, спірним питанням даної справи є законність дій відповідача, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Набуття права на землю громадянами врегульовано главою 19 Земельного кодексу України, яка визначає підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності (стаття 116), порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (стаття 118), норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (стаття 121 Земельного кодексу України), повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування (стаття 122 Земельного кодексу України).

Як передбачено положеннями частини першої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Як передбачено положеннями частини п`ятої статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до частини шостої статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно із частиною сьомою статті 186-1 Земельного кодексу України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України Про землеустрій; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З системного аналізу викладених законодавчих норм вбачається, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність.

Відповідно до положень абзаці 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частинами другою, третьою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

При цьому, відповідно до частини десятої статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Законодавцем визначено певний порядок дій задля здійснення безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян.

З наведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження у порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, положеннями статті 118 Земельного кодексу України не передбачено.

Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.10.2018 року у справі № 820/4852/17.

Суд приходить до висновку, що причини відмови, викладені у оскаржуваному наказі є такими, що суперечать наданим до суду доказам та не відповідають нормам чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що позивач, як учасник бойових дій має першочергове право на отримання земельної ділянки, відповідно до пункту 14 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Суд вказує на те, що відповідач у спірному наказі порушив встановлений законом порядок, а саме зазначив про не відповідність поданих матеріалів схемам землеустрою що не відповідає відомостям державного земельного кадастру у відкритому доступі на офіційному сайті, де земельна ділянка значиться такою, що має використовуватися для сільськогосподарського виробництва вже у даний момент, а не в майбутньому.

Крім того, суд зазначає, що відмовляючи у проведенні землевпорядних робіт на означених землях, відповідач перешкоджає встановленню у законний спосіб достовірної інформації про землі і внесенню достовірної інформації до відомостей державного земельного кадастру що в свою чергу створює перешкоди прийняттю правильного розпорядчого рішення щодо раціонального використання та охороні земель.

Також суд зазначає, що при розгляді клопотання позивача, відповідачем не взято до уваги інформацію, щодо того, що з 06.12.2018 року припинилося право попереднього користувача і з цієї дати земельна ділянка перебуває у безгосподарному стані.

Суд вказує на те, що в даному випадку у відповідача є обов`язок надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою чи відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення підлягають задоволенню.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 3976733) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 3976733) Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 02.12.2020 року № 817-УБД.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 3976733) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.10.2020 року відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 12 липня 2021 року.

Повний текст рішення виготовлений 22 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко