Рішення

від 02.08.2021 по справі 280/3457/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 серпня 2021 року Справа № 280/3457/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аргус

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аргус (надалі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Запорізькій області № 7975 від 18.02.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача визнано відповідним критеріям ризиковості платника податку згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, як таке, що не відповідає чинному законодавству України, а також порушує права та охоронювані законом інтереси позивача;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ Аргус з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що оскаржуване рішення від 18.02.2021 № 7975 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, в тому числі відсутнє розшифрування податкової інформації, отриманої відповідачем. Позивач вказує, що надав відповідачу лист з поясненнями вих. № 01/02 від 01.02.2021 з додатками на підтвердження того, що відсутні підстави для віднесення його до категорії ризикових платників податків, який був залишений без задоволення. З урахуванням відповіді на відзив просить позов задовольнити

Ухвалою від 05.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/3457/21. Судом ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Від відповідача надійшов відзив від 31.05.2021, в якому він зазначає, що комісія, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації діяла у відповідності до норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 та Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216) та зазначає, що під час надання повідомлення позивач не надав інформацію та її документальне підтвердження з контрагентами. Крім того, відповідач у відзиві стверджує, що позивачем не зазначено жодних підтверджених доказами фактичних негативних обставин, які вже відбулися. Проти позову відповідач заперечив, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 02.08.2021 замінено відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Від позивача надійшла відповідь на відзив від 07.06.2021 року, в якому позивач, разом з наданням пояснень, зазначає, що відповідачем не було спростовано тверджень та аргументів стосовно суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач є юридичною особою приватного права, яка була створена 21.04.1998 року (дата запису: 28.11.2005 номер запису: 11031020000009844), основним видом економічної діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт (код 49.41 за КВЕД).

Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 22.09.2020р. №28833 про відповідність ТОВ Аргус платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (п.8), а саме у зв`язку із здійсненням платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.

ТОВ Аргус звернувся з письмовим запитом № 21/10 від 21.10.2021 до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних стосовно конкретних причин віднесення до ризикових платників.

Листом № 61980/10/08-01-04-11-17 від 30.10.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області було уточнено причину віднесення ТОВ Аргус до ризикових платників податку, а саме: За результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ Аргус здійснює придбання товарів (робіт/послуг) у контрагента - постачальника ТОВ ІНТЕРА СОФТ , який свою чергу проводить операції з реалізації товарів (робіт/послуг), іншої номенклатури, відмінної від номенклатури придбання .

В листі №61980/10/08-01-04-11-17 від 30.10.2020 Позивачем було подано письмове пояснення щодо підстав виключення з переліку ризикових платників податків № 01/02 від 01.02.2021 до ГУ ДПС у Запорізькій області з копіями документів, які підтверджують законність здійснення господарських операцій з ТОВ ІНТЕРА СОФТ .

Згідно тексту Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 7975 від 18.02.2021, Комісією регіонального рівня, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 01.02.2021 № 01/02, прийнято рішення про відповідність ТОВ Аргус критеріям ризиковості платника податку. При цьому, підставою для відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було отримання податкової інформації, відповідно до якої платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних та надання платником документів не у повному обсязі.

Із наданих позивачем письмових доказів вбачається наступне.

Між ТОВ Аргус та ТОВ ІНТЕРА СОФТ були укладені договори надання послуг ремонту транспортних засобів № 1404/20-1 від 16.04.2020, № 3004/20-1 від 30.04.2020, № 4401/20-1 від 16.06.2020. Відповідно даних договорів ТОВ Аргус на платній основі отримує послуги з поточного ремонту вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів.

За наслідком виконання зобов`язань щодо надання послуг ремонту та постачання запчастин за договором № 1404/20-1 від 16.04.2020, сторонами була оформлена видаткова накладна № РН-1604/20-2 від 16 квітня 2020 року на загальну суму 88 500,01 грн., в т.ч. ПДВ 14 750,00 грн. та додаток до неї, де детально розшифровано на яких транспортних засобах був здійснений ремонт, та запчастини які були закуплені та використовувалися в цьому процесі. ТОВ ІНТЕРА СОФТ , у зв`язку із наданням послуг та постачанням запчастин було виписано та зареєстровано без зауважень в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 82 від 16.04.2020.

Оплата послуг та товарів за вказаним договором була здійснена у строки та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.05.2020 та від 18.05.2020.

Виконання договору № 3004/20-1 від 30.04.2021 підтверджується видатковою накладною № РН-0405/20-2 від 04 травня 2020 року на загальну суму 158 500,03 грн., в т.ч. ПДВ 26 416,67 грн. та додатком до неї, де розшифровано, на яких транспортних засобах здійснювався ремонт та які запчастини були закуплені та використовувалися в цьому процесі. ТОВ ІНТЕРА СОФТ без зауважень було зареєстровано податкову накладну № 17 від 04.05.2020 у зв`язку із надання послуг та постачанням товарів.

Оплата послуг та товарів була здійснена ТОВ Аргус у встановлений договором строк та у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.06.2020, від 03.06.2020, від 09.06.2020.

Постачання запчастин для ремонту та виконання зобов`язань за договором № 4401/20-1 від 16.06.2020 підтверджується видатковою накладною № РН-1723/20-2 від 16.06.2020, видатковою накладною № СФ-1722/20-2 від 16.06.2020 та додатком до неї де детально розшифровано на яких транспортних засобах був здійснений ремонт, та запчастини які були закуплені та використовувалися в цьому процесі. Загальна сума наданих послуг та запчастин - 223 799,99 в т.ч. ПДВ 37 300,00 грн. ТОВ ІНТЕРА - СОФТ виписало та зареєструвало податкову накладну № 95 від 16.06.2020.

ТОВ Аргус здійснило тільки частковий розрахунок за вказаним договором, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.07.2020 на суму 80 000,00 грн., та від 16.07.2020 на суму 85 000,00 грн.

Судом було досліджено надані документальні письмові докази та встановлено відповідність документів вимогам чинного законодавства.

Тож, судом встановлено, що ТОВ Аргус було надано до комісії регіонального рівня перелік документів, які підтверджують господарські операції з контрагентом - ТОВ ІНТЕРА СОФТ , а також пояснення щодо суті господарських операцій та діяльності ТОВ АРГУС .

З рішення № 7975 від 18.02.2021 вбачається, що податковим органом прийнято рішення про відповідність платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності такого рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України..

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1статті187, абзацу першого пунктів201.1,201.7,201.10статті201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

На підтвердження своєї позиції Відповідачем додані до матеріалів справи витяги з протоколів засідання комісії ГУ ДПС в Запорізькій області №111 від 17.07.2020, № 157 від 22.09.2020 та № 32 від 18.02.2021 року.

Щодо витягу з протоколу від 17.07.2020 № 111 суд зазначає, що загальне посилання на податкову інформацію від Олександрівського управління не дає можливості однозначного розуміння яка це інформація, з чим пов`язана, який аналіз наданий цій інформації членами Комісії аби мати підстави для віднесення ТОВ Аргус до ризикових платників саме за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Щодо витягів з протоколів від 22.09.2020 № 157 та від 18.02.2021 № 32, суд зазначає, що в них відсутній аналіз наданих Позивачем документів, як не наведено і посилань на конкретний перелік документів, які контролюючий орган вважає не поданими. Також, не відображено підстави, з яких не враховано документи, надані позивачем.

Окрім того, відповідно до п.44. Порядку 1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). В даному випадку, згідно тексту витягів відсутня інформація щодо здійснення таких дій членами комісії та їх результатів.

Окрім того, відповідачем додана таблиця руху господарських операцій за червень 2020 року, яка була основою податкової інформації.

З наданої таблиці, судом вбачається перелік контрагентів, які не вступали в господарські взаємовідносини з Позивачем. А саме, ТОВ Днепрторгпраймал , ТОВ ВЕНЗЕЛ ПРАЙД .

Судом встановлено, що згідно наданої схеми руху господарських операцій, фактично ТОВ Днепрторгпраймал здійснює операції з реалізації товарів/послуг, іншої номенклатури, відмінної від номенклатури придбання.

Таким чином, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів, які не вступали в господарські взаємовідносини з Позивачем є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Разом з тим, Відповідачем до суду не надано жодних належних доказів підтвердження інформації, зазначеної в таблиці.

Суд наголошує, що згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність носить індивідуальний характер, наше підприємство не повинно потерпати від можливого (тим більше недоведеного у встановлений законодавством спосіб) порушення вимог законодавства будь - якими сторонніми суб`єктами господарської діяльності.

Разом з тим судом враховується, що з наданої таблиці руху господарських операцій вбачається, що ТОВ ІНТЕРА СОФТ придбало такі ж товари та послуги, які надійшли на адресу Позивача. Тобто жодного пересортування товарів у ТОВ ІНТЕРА СОФТ не було.

Також, з таблиці вбачається здійснення закупівлі в червні 2020 року ТОВ Аргус товарів та послуг у різних контрагентів, які безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю Позивача, а саме запчастини, паливо, ремонтні послуги.

Вказане в свою чергу, спростовує твердження Відповідача стосовно відсутності об`єктів оподаткування, недостатньої чисельності працівників, та, як наслідок, неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення.

Судом встановлено згідно матеріалів справи, що до пояснень Відповідачу надавалися свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, договори позички, що додатково підтверджують наявність об`єктів оподаткування, та основних засобів, за допомогою яких здійснюються перевезення.

Також до пояснень були надані повідомлення про прийняття працівників, згідно яких в штаті Позивача працювали 4 (чотири) працівника (водії). Разом з тим, чому вказаного числа працівників недостатньо для надання послуг з перевезення, ані в податковій інформації, ані Відповідачем у відзиві суду не обґрунтовано.

В спірному рішенні Відповідачем підставою зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було отримання податкової інформації, відповідно до якої платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних та надання платником документів не у повному обсязі.

Суд вважає, що за такого формулювання, позивач був позбавлений можливості надати контролюючому органу докази на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації, оскільки не зрозуміло за якими саме господарськими операціями та щодо яких контрагентів наявна така податкова інформація. Позивачу, за для уточнення інформації довелося окремим листом звертатися за роз`ясненнями до ГУ ДПС у Запорізькій області.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 08.10.2020 справа № 280/2284/20, суд зазначає, що у вказаній постанові розглядалося питання забезпечення позову до вирішення справи по суті. Кодексом адміністративного судочинства висуваються певні вимоги для таких заяв та доказів що до них додаються. Тобто, судом зроблено висновки, які вказані у відзиві, з урахуванням того, що позивачем не було додано доказів саме для зупинення виконання дії рішення до розгляду справи по суті. Разом з тим, правових висновків щодо неможливості оскарження рішення про включення платника податку до переліку ризикових в судовому порядку зроблено не було.

Щодо посилань відповідача на постанову на постанови Верховного суду від 12.11.2020 по справі № 240/3906/19, від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 по справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 по справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 по справі № 520/6051/19, від 29.09.2020 по справі № 440/1385/19, суд зазначає, що вони сформульовані при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), який втратив чинність 01.02.2020, а також на критерії ризиковості, визначені ДФС України та погоджені Міністерством фінансів України в листі від 12.11.2018 №35019/7/99-99-07-05-02-17, які також втратили чинність. Водночас до правовідносин в даній справі застосовні зовсім інші нормативно - правові акти, зокрема які передбачають інші критерії ризиковості платника податку, можливість судового оскарження рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку та інше.

Відповідно вищевказані правові висновки Верховного суду не підлягають застосовуванню в даній справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18.02.2021 р. № 7975 прийнято необґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не завдає для нього негативних обставин, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Як встановлено з матеріалів справи, а саме наданого Позивачем витягу з реєстру податкових накладних, в період з липня 2020 року по жовтень 2020 року (з моменту включення Позивача до переліку), Відповідачем було зупинено 114 податкових накладних з 119 виписаних та направлених на реєстрацію, що підтверджується відповідними реєстром податкових накладних. Це в свою чергу свідчить про існування негативних наслідків для Позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, оскільки контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості саме без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи те, що судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду, то у задоволенні цієї частини позовну необхідно відмовити.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2ст.77 КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2102,00 гривень підлягають стягненню на користь ТОВ Аргус за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області № 7975 від 18.02.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Аргус визнано відповідним критеріям ризиковості платника податку згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Аргус з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аргус (69013, м. Запоріжжя, вул. Нікопольська, б. 3, код ЄДРОПУ 25481963) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова