Ухвала

від 02.08.2021 по справі 295/9979/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/9979/21

1-кс/295/4699/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2021 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 дослідивши матеріали клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт на речі вилучені в ході проведення обшуку нежитлових приміщеннях, що розташовані на земельних ділянках та на самих ділянках з кадастровими номерами 1810700000:01:012:0014, що по АДРЕСА_1 та 1810700000:01:012:0049, що по АДРЕСА_1 , а саме рідину з характерним запахом пального в кількості 13200 л.

Дослідивши клопотання, слідчий суддя вважає, що його слід повернути заявнику, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, статтею 174 КПК Українипередбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо, його підпис; перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід зняти арешт.

Разом зтим,клопотання непідписано заявником,а томуслідчий суддяпозбавлений можливостівстановити,чи саме ОСОБА_2 звернувся досуду з клопотанням про скасування арешту майна, тому вважає, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.

Нормою частини 6 ст. 9 КПК Українипередбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

У КПК Українивідсутня спеціальна норма, яка б регламентувала дії слідчого судді у разі встановлення невідповідності клопотання про скасування арешту майна вимогам законодавства, зокрема вимогам ч. 1 ст. 174 КПК України.

Разом з тим, виходячи з положень ч. 3 ст. 172, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, подання заяви чи клопотання особою, яка не має на це права, або без дотримання певних вимог, тягне за собою її повернення, що не позбавляє таку особу знов звернутися з відповідною заявою чи клопотанням після усунення недоліків або після виникнення нових обставин, які не досліджувались судом при ухваленні попереднього рішення.

Зазначена ухвала не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді або в іншому судовому порядку та не перешкоджає захисту прав особи, яка подала клопотання, в порядку, передбаченому КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 304 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: