Ухвала

від 02.08.2021 по справі 299/3567/21

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/3567/21

У Х В А Л А

02.08.2021 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Виноградів скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої посадової особи СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області в частині невнесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

26.07.2021 на розгляд слідчого судді передано скаргу ОСОБА_3 , у якій він просить розглянути питання про бездіяльність уповноваженої посадової особи СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області в частині невнесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Подану скаргу ОСОБА_3 мотивує тим, що 23.07.2021 він звернувся до слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області із заявою про обставини, які свідчать про наявність ознак злочину у діях начальника ГУНП в Закарпатській області полковника поліції ОСОБА_4 , передбаченого статтями 171 та 351 КК України. У заяві просив внести відомості до ЄРДР про вчинення начальником ГУНП в Закарпатській області вказаних кримінальних правопорушень, а про результати розгляду заяви просив повідомити його як заявника письмово відповідно до ст.60 КПК України. При цьому вказує, що у змісті заяви він детально виклав обставини події та долучив підтверджуючі документи.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив задовольнити таку на підставі наведених у скарзі доводів та поданих документів.

Представник відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області не з`явився в судове засідання на розгляд скарги, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду. Письмових заяв по суті справи не подано. Інших клопотань не надходило. Неявка представника не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши скаржника, вивчивши доводи скарги та дослідивши додані документи, слідчий суддя вирішив наступне.

Слідчий суддя встановив, що 23.07.2021 ОСОБА_3 подав до відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області заяву про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, передбачених статтями 171 та 351 КК України.

У заяві просив внести до ЄРДР відомості за фактом вчинення начальником ГУНП в Закарпатській області кримінального правопорушення, передбаченого статтями 171 та 351 КК України, вручити йому як потерпілому пам`ятку, письмово повідомити про початок досудового розслідування у встановлений законом строк та вручити копію витягу з ЄРДР.

Заяву про кримінальне правопорушення одержано уповноваженою особою відділення поліції №1 Берегівського РВП (слідчим СВ ОСОБА_5 ) 23.07.2021 року, про що свідчить Талон-повідомлення №218 про прийняття заяви. Заяву зареєстровано у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, реєстраційний номер 4987.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Отже бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, наявна у випадку, якщо:

1) заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення були отримані належним суб`єктом (слідчим, дізнавачем, прокурором);

2) така заява чи повідомлення містять відомості про кримінальне правопорушення;

3) відомості, які містяться у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, не були внесені до ЄРДР протягом встановленого строку (24 годин відповідно до вимог КПК України).

Станом на 02.08.2021 відомості про кримінальне правопорушення за заявою не внесені до ЄРДР.

Для висновку про бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР необхідно встановити, що подана заява дійсно є заявою про вчинення кримінального правопорушення та містить відповідні відомості.

У п. 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18, провадження № 11-1263апп18) зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У заяві про кримінальне правопорушення заявник ОСОБА_3 вказує, що начальник ГУНП в Закарпатській області перешкоджав журналістській діяльності ОСОБА_3 шляхом позбавлення його як журналіста скористатися переважним правом на одержання інформації та навмисно приховував інформацію (відповідальність передбачена ст.171 КК України). Так, заявник посилається на те, що він як журналіст та депутат місцевої ради 15.07.2021, 18.07.2021, 18.07.2021 направив на електронну адресу ГУНП в Закарпатській області інформаційні запити, проте станом на 23.07.2021 запитувану ним інформацію по вищевказаних запитах не надано.

Крім того, заявник вказав у заяві, що начальник ГУНП в Закарпатській області проігнорував його депутатські звернення та запити, а саме не прийняв його 23.07.2021 у відділенні поліції №1 у м.Виноградові у статусі депутата районної ради, що на думку заявника є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.351 КК України.

Зі змісту скарги слідчий суддя з`ясував, що електронні інформаційні запити ОСОБА_3 як журналіста стосувалися: 1) інформації про майно, доходи та витрати за 2020 рік начальника ГУНП, а також 2) інформації про внесення відомостей до ЄРДР по заяві про кримінальне правопорушення від 14.07.2021 (інша заява, що не стосується суті даної скарги).

Слідчий суддя зауважує, що на даний час інформація про майно, доходи та витрати державних службовців є у відкритому доступі, є публічною, тому кваліфікація доступу журналіста до цієї інформації як «переважного» є беззмістовною. Крім того, механізм реалізації та захисту права на отримання інформації про внесення відомостей до ЄРДР по заяві про кримінальне правопорушення (заяві, що не стосується даної справи) передбачено КПК України шляхом оскарження заявником бездіяльності уповноважених осіб.

Зі змісту заяви про здійснення невідкладного прийняття Начальником ГУНП ОСОБА_3 як депутата районної ради вбачається, що ОСОБА_3 клопотав про здійснення його особистого прийому у статусі депутата районної ради начальником ГУНП в Закарпатської області на підставі ст.14 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у приміщенні відділення поліції №1 у м.Виноградові.

При цьому, матеріали скарги не містять відомостей про будь-які депутатські звернення чи запити ОСОБА_3 , як депутата районної ради, як письмові звернення по суті необхідних до вирішення питань у розумінні Закону 93-IV, адресовані начальнику ГУНП в Закарпатській області.

Відповідно до ст.14 Закону України 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради на території відповідної ради має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, з питань депутатської діяльності.

При цьому аналіз положень Глави 2 вказаного Закону «Індивідуальні та колективні форми реалізації депутатом місцевої ради своїх повноважень у виборчому окрузі», вказує на те, що повноваження депутата місцевої ради обмежуються виборчим округом, а сам закон відокремлює поняття місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради.

Стаття 14 Закону 93-IV наділяє депутата місцевої ради правом на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради.

До цього переліку не входять керівники правоохоронних органів, а тим більше правоохоронних органів, розташованих поза межами виборчого округу.

Таким чином посилання ОСОБА_3 на положення ст.14 Закону 93-IV є безпідставним. А заява про кримінальне правопорушення не містить як достатні відомості про обставини, що можуть об`єктивно свідчити про подію правопорушення, передбаченого ст.351 КК України, так і посилання на фактичне існування відповідних доказів.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Враховуючи викладене, розглядаючи скаргу у межах заявлених у прохальній частині скарги вимог, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області в частині невнесення відомостей по заяві від 23.07.2021 до ЄРДР задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої посадової особи СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області в частині невнесення відомостей про злочин за його заявою від 23.07.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1