Ухвала

від 28.07.2021 по справі 760/7342/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3573/2021 (760/7342/21) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представників власника майна ТОВ «Авіа-Техсервіс», адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Авіа-Техсервіс», адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт у вигляді заборони їх відчуження, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Авіа-Техсервіс» (код 41115371), а саме:

- НОМЕР_1 ,

- НОМЕР_2 , відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299);

- НОМЕР_3 ,

- НОМЕР_4 ,

- НОМЕР_5 ,

- НОМЕР_5 ,

- НОМЕР_5 відкритих у АТ «ОТП Банк» (МФО 300528);

- НОМЕР_6 , відкрито у ПАТ «Банк «Україн.Капітал» (МФО 320371).

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «Авіа-Техсервіс», адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає про невідповідність арештованого майна ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України. Вказує про відсутність доказів, які підтверджують версію органу досудового розслідування про ухилення від сплати податків та проведення безтоварних операцій. Додає, що посадовим особам ТОВ «Авіа-Техсервіс» про підозру не повідомлено.

Також адвокат вказує, що у висновку №1-25/01/2021-до від 25.01.2021 орган досудового розслідування на дослідження експерту не надав жодного первинного документа та належного доказу, а отже дослідження має умовний висновок та є особистою думкою експерта. Стверджує про те, що кошти на арештованих рахунках є оборотними коштами підприємства, оскільки надійшли за результатами законної господарської діяльності.

У підсумку апелянт вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам спарви, небгрунтованість накладення арешту.

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску строку вказує, що розгляд клопотання відбувався без участі власника майна, копію ухвали слідчого судді, в порядку вимог ч. 7 ст. 173 КПК України, апелянт не отримував.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, проте враховуючи, що власник майна та його представник участі у судовому засіданні не приймали, копію ухвали не отримували, у зв`язку із чим просять поновити строк, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42020000000001723, відомості про яке16.09.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч. 3 ст. 212 КК України.

25.03.2021 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у вигляді заборони їх відчуження, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Авіа-Техсервіс» (код 41115371), а саме: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299); НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_5 , НОМЕР_5 відкритих у АТ «ОТП Банк» (МФО 300528); НОМЕР_6 , відкрито у ПАТ «Банк «Україн.Капітал» (МФО 320371), яке ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року, задоволено.

Дане рішення слідчого судді суду першої інстанції не може бути визнано обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Твердження апелянта про невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про визнання речовим доказом від 19.03.2021, відповідно до якої арештоване слідчим суддею майно визнано у рамках даного кримінального провадження речовим доказом (а.с. 40-43).

Посилання представника власника майна на те, що кошти на арештованих рахунках є оборотними коштами підприємства, надійшли за результатами законної господарської діяльності, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови у накладенні арешту, оскільки накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів можливо зокрема на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, що у цьому випадку і мало місце з огляду на наявність постанови про визнання майна речовим доказом саме через його відповідність положенням ст. 98 КПК України.

Посилання апелянта на те, що посадовим особам ТОВ «Авіа-Техсервіс» не повідомлено про підозру, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України не вимагають наявності обгрунтованої підозри щодо особи на відміну від пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, проте такої мети, яка передбачена пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, у клопотанні не зазначено.

Твердження адвоката про відсутність доказів факту ухилення товариства від сплати податків та проведення безтоварних операцій, є передчасними, оскільки стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Разом з тим, слідчий суддя, хоча і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно у даному кримінальному провадження, та правильно визначив в якості мети та правової підстави для накладення арешту п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження.

Дослідивши матеріали провадження, на переконання колегії суддів, задовольняючи дане клопотання прокурора слідчим суддею не враховані вимоги п.п. 4), 5), 6) ч.2 ст. 173 КПК України, а саме не враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника.

Так, зазначеними пунктами частини другої ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні органу досудового розслідування та відповідати вимогам закону.

У висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Позбавлення власності допускається лише «на умовах, передбачених законом», тоді як держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.

Проаналізувавши додані до клопотання матеріали, те, що службові особи ТОВ «Авіа-Техсервіс» протягом 2019-2020 у порушення вимог податкового законодавства ухилилось від сплати податків на загальну суму понад 10 млн. грн., чим заподіяло збитків державному бюджету України в особливо великих розмірах, що підтверджується наявним у матеріалах провадження висновком експертного дослідження №1-25/01/2021-до, на переконання колегії суддів, саме на таку суму грошових коштів повинно бути накладено арешт на майно зазначене у клопотанні сторони обвинувачення.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна на грошові кошти у сумі 10000 000 гривень, що знаходяться на рахунках ТОВ «Авіа-Техсервіс», які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегія суддів не вбачає.

Крім того, посилання апелянта на призупинення дії свідоцтва судового експерта, слід визнати необґрунтованими, з урахуванням дати складеного експертом висновку експертного дослідження, а саме 25.01.2021 та дати рішення про призупинення дії свідоцтва - 15.02.2021, тобто після його проведення.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику власника майна ТОВ «Авіа-Техсервіс», адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Авіа-Техсервіс», адвоката ОСОБА_7 , задовольнити частково.

- Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоючастково задовольнити клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накласти арешт у вигляді заборони відчуження, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Авіа-Техсервіс» (код 41115371), а саме:

- НОМЕР_1 ,

- НОМЕР_2 , відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299);

- НОМЕР_3 ,

- НОМЕР_4 ,

- НОМЕР_5 ,

- НОМЕР_5 ,

- НОМЕР_5 відкритих у АТ «ОТП Банк» (МФО 300528);

- НОМЕР_6 , відкрито у ПАТ «Банк «Україн.Капітал» (МФО 320371), в межах суми шкоди 10000000 грн.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4