Ухвала

від 27.07.2021 по справі 497/608/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/908/21

Номер справи місцевого суду: 497/608/21 1-кс/497/269/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та Болградським районним судом Одеської області за апеляційною скаргою прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 21.05.2021 року, -

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021162270000001 від 31.03.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на вказані в клопотанні земельні ділянки та майбутній врожай, яким засіяні земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту на території Болградської міської ради (колишньої Виноградівської сільської ради Болградського району), заборонити розпоряджатись врожаєм 2021 року сільськогосподарської культури, яким засіяні 14 земельних ділянок, що визначались на місцевості за допомогою доступної інформації в «Публічній кадастровій карті України» як несформовані ділянки та посіви на них, які розташовані за межами населеного пункту на території Болградської міської ради (колишньої Виноградівської сільської ради Болградського району) та здійснювати з нього збір.

В апеляційній скарзі прокурор стверджує, що зазначені в клопотанні земельні ділянки та врожай сільськогосподарських культур, який вирощується на вказаних земельних ділянках, відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, тобто є речовими доказами (доказом злочину, набуті кримінально протиправним шляхом), які підлягають арешту з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представника власника майна, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Згідно вимог ст.370КПК (далі КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дотримався зазначених вимог КПК та з достатньою повнотою мотивував своє рішення щодо відмови в накладенні арешту на земельні ділянки та врожай сільськогосподарських культур, який росте на них.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, СВ відділення №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021162270000001 від 31.03.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Згідно клопотання прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що на офіційному сайті Болградської міської ради Одеської області оприлюднено Рішення дев`ятої сесії VІІІ скликання Болградської міської ради Одеської області № 248-VІІІ від 04.03.2021 року «Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності право оренди яких підлягає продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах) за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення».

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що міська рада вирішила затвердити перелік земельних ділянок комунальної власності, право оренди якихпідлягає продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах) за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення, зокрема:

- земельної ділянки,як об`єкт цивільних прав (кадастровий номер 5121481600:01:004:0710),площею 13,3204 га, що розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, Виноградівська сільська рада (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельної ділянки,як об`єкт цивільних прав (кадастровий номер 5121481600:01:006:0730),площею 6,3899 га, що розташована зва адресою: Одеська область, Болградський район, Виноградівська сільська рада (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельно ділянки,як об`єкт цивільних прав (кадастровий номер 5121481600:01:006:0733),площею 36,9630 га, що розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, Виноградівська сільська рада (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Під час проведеного 03.04.2020 року огляду місця події, який проводився за участю начальника відділу з питань комунальної власності та юридичного забезпечення Болградської міської ради Одеської області ОСОБА_9 та представників громади с. Виноградівка, якого встановлено, що три земельних ділянки з кадастровими номерами:5121481600:01:004:0710розміром 13,3204 га;5121481600:01:006:0730розміром 6,3899 га и5121481600:01:006:0733розміром 36,9630 га, розміри яких не порушено та в ході огляду встановлено, що вказані три земельних ділянки не зорані.

Крім того, оглянуто ще 14 земельні ділянки, на які вказали представники громади с. Виноградівка, які брали участь у огляді, як на земельні ділянки, які самовільно зайняті, тобто оглянуто земельні ділянки, які розташовані за межами населеного пункту на території Виноградівської сільської ради, яким не присвоєно кадастровий номер, але на яких проводяться сільськогосподарські роботи, а саме:

1) ділянка розміром 6,9967 га, до якої з західної сторони знаходяться сформовані ділянки, серед яких як точка опори обрана ділянка біля дороги з кадастровим номером: 5121481600: 01: 001: 0856. В ході огляду встановлено, що на момент огляду вказана ділянка розміром 6,9967 га розорана та засіяна;

2) ділянка розміром 5,5266 га, до якої з західної сторони знаходяться сформовані ділянки, серед яких як точка опори обрана та ж ділянка біля дороги з кадастровим номером: 5121481600: 01: 001: 0856. В ході огляду встановлено, що на момент огляду вказана ділянка підготовлена для проведення сільськогосподарських робіт;

3) ділянка розміром 50,2036 га, до якої з західної сторони знаходяться сформовані ділянки, серед яких як точка опори обрана одна з найближчих ділянок з кадастровим номером: 5121481600:01:001:0066. В ході огляду встановлено, що на момент огляду вказана ділянка розорана;

4) ділянка розміром 6,7802 га, до якої з західної сторони знаходяться сформовані ділянки, серед яких як точка опори обрана одна з найближчих ділянок з кадастровим номером: 5121481600:01:001:0406. В ході огляду встановлено, що на момент огляду вказана ділянка розорана;

5) ділянка розміром 3,2023 га, яка розташована вздовж лісосмуги. В ході огляду обрано як точку опори найближчу ділянку до лісосмуги, яка розташована на північ розпайованого поля, яке знаходиться зі сходу від лісосмуги, з кадастровим номером: 5121481600:01:001:0101. В ході огляду встановлено, що на момент огляду на вказаній ділянці росте сільськогосподарська культура;

6) ділянка розміром 5006,16 м2, на якій росте сільськогосподарська культура та до якої з північної сторони розташована ділянка з кадастровим номером: 5121481600:01:001:0009.

7) ділянка розміром 2,2043 га, яка розташована на розпайованому полі та яка розорана. В ході огляду обрано як точку опори одну з ділянок на вказаному розпайованому полі, а саме ділянку, яка розташована ближче до дороги та є крайньою з півночі з кадастровим номером: 5121481600:01:003:0554;

8) ділянка розміром 2,1436 га, яка розташована вздовж лісосмуги саме на розпайованому полі та яка розорана. В ході огляду обрано як точку опори найближчу ділянку до лісосмуги, яка розташована на північ розпайованого поля, яке знаходиться із заходу від лісосмуги, з кадастровим номером: 5121481600:01:003:0339;

9) ділянка розміром 1,5213 га до якої зі сходу знаходяться сформовані ділянки, серед яких як точка опори обрана найближча ділянка з кадастровим номером: 5121481600:01:003:0725. В ході огляду вказаної земельної ділянки встановлено, що на вказаній ділянки росте еспарцет;

10)ділянка розміром 19,3644 га, до якої зі сходу знаходяться сформовані ділянки, серед яких як точка опори обрана найближча ділянка з кадастровим номером: 5121481600:01:003:0156. В ході огляду вказаної земельної ділянки встановлено, що на вказаній ділянки росте еспарцет;

11)ділянка розміром 23,4378 га, до якої зі сходу знаходяться сформовані ділянки (розпайоване поле), серед яких як точка опори обрана найближча ділянка, яка розташована у крайній північній точці, з кадастровим номером: 5121481600:01:003:0586. В ході огляду вказаної земельної ділянки встановлено, що на вказаній ділянки росте еспарцет;

12)ділянка розміром 6000,95 м2, яка розташована на полі з кадастровим номером: 5121481600:01:004:0549, де присутні в ході огляду представники Виноградівської громади вказали, що у крайній північній частині поля штучно продовжено поле за рахунок лісосмуги. Так, в ході огляду встановлено, що на вказаному полі в східній частині лісосмуга є ширшою та вздовж лісосмуги між полем та лісосмугою відсутня дорога та будь-який проїзд, земля засіяна сільськогосподарською культурою впритул до дерев лісосмуги;

13)ділянка розміром 12,3922 га, до якої зі сходу знаходяться сформовані ділянки (розпайоване поле), серед яких як точка опори обрана найближча ділянка, яка розташована у крайній північній точці, з кадастровим номером: 5121481600:01:004:0203. В ході огляду вказаної земельної ділянки встановлено, що на вказаній ділянки росте рапс;

14)ділянка розміром 1,4655 га, яка розташована на полі з кадастровим номером: 5121481600:01:004:0549, де присутні в ході огляду представники Виноградівської громади вказали, що вказане поле, у крайній південно-східній частині поля штучно продовжено за рахунок дороги, яка проходить вдовж поля. Так, в ході огляду встановлено, що на вказаному полі росте сільськогосподарська культура.

Згідно клопотання, постановоюначальника СД Болградського РВП ГУНП в Одеській областівід 29.04.2021 року оглянуті 14 земельних ділянок, що визначались на місцевості за допомогою доступної інформації в «Публічній кадастровій карті України» як несформовані ділянки та посіви на них, а також три земельні ділянки з кадастровими номерами: 5121481600:01:004:0710 розміром 13,3204 га; 5121481600:01:006:0730 розміром 6,3899 га та 5121481600:01:006:0733 розміром 36,9630 га та визнано речовими доказами.

В клопотанні прокурор посилається на те, що відповідно до ст.ст. 84, 98 КПК вказане майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, існує ризик втрати зазначеного майна у зв`язку із знищенням, з метою приховування слідів злочину, або збирання після дозрівання рослин соняшнику, у разі невжиття заходів до забезпечення кримінального провадження, тому просить накласти арешт на зазначені земельні ділянки та майбутній врожай, яким засіяні земельні ділянки, заборонити розпоряджатись врожаєм 2021 року сільськогосподарської культури, яким засіяні ці земельні ділянки та здійснювати його збір.

Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 21.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельні ділянки та врожай, який вирощується на них.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що прокурором не доведено кому належать земельні ділянки, арешт на які просить накласти. З протоколу огляду земельних ділянок від 09.04.2021 року, який додає до клопотання, зазначається, що розмір земельних ділянок є неточним, оскільки визначається з інтернет ресурсу «Публічна кадастрова карта України». Крім цього, із зазначеного протоколу огляду вбачається, що зафіксовано більшість земельних ділянок, які розорані, щодо деяких зазначено про їх засів господарською культурою, при цьому не зазначено якою самою, а на деяких росте еспарцет та рапс.

До протоколу огляду місця події (земельних ділянок) від 09.04.2021 року додані лише скріни з ресурсу «Публічна кадастрова карта України», при цьому, будь-яких інших способів фіксування (фото, відео) на місці, до протоколу не надається, так само до клопотання не надано будь-яких додаткових детальних протоколів, чи висновків спеціалістів щодо земельних ділянок, та спосіб їх зайняття.

Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено необхідність накладення арешту на зазначені земельні ділянки, не доведено можливість будь-ким їх відчуження, розпорядження та/або користування, чи підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, тобто не доведено мету та завдання цього арешту, та неможливість без такого заходу проведення чи утруднення проведення розслідування кримінального провадження. Та, за умови надання розпорядником майна ПСП «Колос» наявних земельних ділянок в оренді, при не зазначенні прокурором чітких меж земельних ділянок, на які просить накласти арешт, слідчий суддя вказав про неможливість об`єктивно оцінити обставини викладені у клопотанні, забезпечуючи при цьому права інших осіб, які на теперішній час володіють вказаними земельними ділянками.

Перевіривши оскаржену ухвалу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відсутність підстав для накладення арешту на зазначені в клопотанні земельні ділянки та врожай, що вирощується на них, а також приймає до уваги обставини, які були встановлені під час апеляційного розгляду.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя.

Відповідно до вимог п.7 ч.2 ст.131 КПК один із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого, прокурора та відповідати вимогам закону.

За змістом ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Процедура вирішенняпитання пронакладення арештуна майновизначена ст.171 КПК.

Таким чином, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту на земельні ділянки повинно відповідати вимогам ст.171 КПК, орган досудового розслідування та прокурор повинні неухильно дотримуватися визначених законом вимог.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогамстатті 171 КПК, то прокурор повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідностатті 171 КПК,у клопотанні слідчого або прокурора повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, тобто правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з тим, у судовому засіданні апеляційного суду прокурором не спростовані висновки слідчого судді в оскарженій ухвалі та не доведено жодної з підстав, визначених ч.2ст.170 КПКдля накладення арешту на зазначені в клопотанні земельні ділянки.

Проаналізувавши зміст та доводи клопотання прокурора, заслухавши його пояснення, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на земельні ділянки та врожай, що вирощується на них, не відповідає вимогам закону, оскільки сформульоване в ньому обґрунтування щодо мети накладення арешту на земельні ділянки є невмотивованим, оскільки відсутні докази про право власності, користування чи розпорядження вказаних земельних ділянок, докази щодо їх самовільного зайняття, незаконності їх використання, відсутнє мотивування відносно того, яке доказове значення земельні ділянки мають для кримінального провадження з правовою кваліфікацією наданою органом досудового розслідування обставинам, які є предметом дослідження в даному кримінальному провадженні.

Крім того, прокурором не вказано та документально не підтверджено чітких меж земельних ділянок, на які просить накласти арешт. Згідно протоколу огляду земельних ділянок від 09.04.2021 року, вказано, що їх розмір є неточним, оскільки визначається з інтернет ресурсу «Публічна кадастрова карта України», при цьому, будь-яких інших способів фіксування (фото, відео) на місці, до протоколу не надається, так само до клопотання не надано будь-яких додаткових детальних протоколів, чи висновків спеціалістів щодо земельних ділянок, та спосіб їх зайняття, про що вірно вказано слідчим суддею.

В судовому засіданні апеляційного суду представник власника майна адвокат ОСОБА_7 вказала, що прокуратурою не встановлені власники земельних ділянок та розмір завданої шкоди; прокурор зазначив, що ПСП «Колос» має договори оренди, але міськрада не надала документів, що земельні ділянки є власністю міськради.

Апеляційний суд наголошує, що запобігти можливим незаконним діям відносно вказаних земельних ділянок, у разі існування такої загрози, можливо шляхом реагування прокурора в межах діючого законодавства. Не позбавлена можливості аналогічного реагування в межах діючого законодавства і орган місцевого самоврядування у власності якого перебувають земельні ділянки.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що прокурором не доведено, що вказані земельні ділянки та врожай, що вирощується на них, є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті чи використовуються кримінально протиправним шляхом.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що на теперішній час відсутні об`єктивні підстави вважати, що зазначені в клопотанні земельні ділянки та врожай сільськогосподарських культур, відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК, а тому судвизнає неспроможними доводи прокурора відносно наявності підстав для обмеження власників або володільців цих земельних ділянок на володіння, користування та розпорядження зазначеними земельними ділянками.

Вирішуючи питання щодо законності рішення слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання прокурора апеляційний суд враховує те, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя та суд повинні діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

З огляду на наведене, апеляційний судвважає, що ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на вказані в клопотанні земельні ділянки, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика ЄСПЛ, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до ЄСПЛ забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.

ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що на день розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду оскарженої ухвали слідчого судді, відсутні підстави для застосування щодо зазначеного в клопотанні земельних ділянок обмежувальних заходів.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування оскарженої ухвали слідчого судді,апеляційним судом не встановлено.

За таких умов, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні, оскільки прокурор не довів обґрунтованості накладення арешту на земельні ділянки, що вказує на необґрунтованість апеляційної скарги прокурора, а тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 21.05.2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельні ділянки у кримінальному провадженні №42021162270000001 від 31.03.2021 року, залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4