Рішення

від 02.08.2021 по справі 408/869/21-ц

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №408/869/21-ц

Пров.№2-о/409/329/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Титова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Малик А.М.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщені Білокуракинського районного суду Луганської області цивільну справу про встановлення факту смерті від 21.07.2021,

Заявник - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

Заінтересована особа - Біловодський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ЄДРПОУ 21758020, адреса: вул. П.Біливоди, 9, смт Біловодськ Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник, ОСОБА_1 , 21.07.2021 в порядку статті 317 Цивільного процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ помер родич заявника - ОСОБА_2 . Після його смерті заявником отримані медичні документи про смерть. Вказана територія станом на день звернення до суду є тимчасово окупованою, а тому, органи влади України, у тому числі органи реєстрації актів цивільного стану населення, не здійснюють на цій території свою діяльність, у зв`язку з чим, отримати свідоцтво про смерть наразі - неможливо.

За викладених обставин, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.Наказом Міністерства юстиції України № 953/5 від 17.06.2014 року Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської та Донецької областей, яку органи державної влади тимчасово не контролюють.

Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

Згідно з частиною 2 статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до пунктів 6 та 9 розділу 5 Державна реєстрація смерті Наказу Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року Про затвердження правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні , реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення в судовому порядку факту смерті, звернення для реєстрації смерті особи, оголошеною судом померлою. Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, причина смерті - Набряк головного мозку. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, лікарським свідоцтвом про смерть № 00101/4 від 26.02.2021.

Щодо сумнівів у легітимність оформлення медичних документів про смерть закладами охорони здоров`я, місцем розташування яких є населені пункти, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

В той же час, у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) ЄСПЛ вказує, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів окупаційної влади далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Зазначена вище правова позиція знаходить свої відображення в судовій практиці Верховного суду, зокрема, у постановах від 22.10.2018 року у справі №235/2357/17, від 17.07.2019 у справі № 654/1278/17, від 18.03.2020 у справі № 243/6299/17, від 03.06.2021 у справі № 264/1627/17 та інших.

Таким чином суд вважає можливим застосувати у справі названі вище загальні принципи - Намібійські винятки , сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав заявника.

Відповідно до вимог частини 4 статті 317 та пункту 8 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає рішення до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 77-81, 263-265, 268, 315-317, 354-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про встановлення факту смерті - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Бугрин Гощанського району Ровенської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ, Україна; причина смерті - набряк головного мозку; місце реєстрації померлого: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 08.01.2002 року Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Біловодський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ЄДРПОУ 21758020, адреса: вул. П.Біливоди, 9, смт Біловодськ Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А.О. Титов