Рішення

від 02.08.2021 по справі 280/4114/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 серпня 2021 року о/об 10 год. 15 хв.Справа № 280/4114/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50; код ЄДРПОУ 39820689)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про відмову в затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке оформлене наказом від 25.11.2020 за №687-УБД "Про відмову з затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність"; 2) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, земельної ділянки для ведення особистого селянськогс господарства (код КВЦПЗ-А.01.03) площею 2,0000 га, кадастровий номер: 2320655200:02:003:0053, розташованої за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Андріївська селищна рада (за межами няселеного пункту) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

У позовній заяві зазначено наступне. На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №8-4811/15-16-СГ від 08.12.2016 ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-А.01.03) площею 2,0000га, кадастровий номер: 2320655200:02:003:0053, розташованої за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Андріївська селищна рада (за межами населеного пункту), зобов`язано подати розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області. На виконання укладеного з позивачем договору від 01.10.2018 та додаткового договору від 01.04.2019 ФОП ОСОБА_2 (за фахом інженер-землевпорядник) 28.10.2018 виготовила документацію із землеустрою, яку зареєструвала 26.02.2019 в Державному земельному кадастрі. Виготовлену документацію позивач надав на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області прийняло рішення про відмову в затвердженні документації із зелаеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке оформлене наказом від 25.11.2020 за №687-УБД Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність . На заяву від 24.02.2021 надати більш детальні роз`яснення з приводу недоліків, зазначених у наказі від 25.11.2020 за №687-УБД Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність , ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надіслало позивачу листа №К-109-294/6-21 від 10.03.2021, в якому своє рішення обґрунтувало наявністю наступних недоліків: - акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних білянок в натурі (на місцевості та їх закріплення межовиміі знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 за №376, зареєстрованої в МЮУ 16.06.2010 за №391/17686 (акт підписано до затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельної ділянки не відповідає додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2017 за №1051 (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 за №134 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України ); - кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам ст.34 Закону України Про державний земельний кадастр та додатку 11 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (кадастровий номер не прописано). Зазначене в наказі та в листі не в повній мірі відповідає дійсності. 1) Так дійсно, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а.30) підписано до затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 за №376 та зареєстрована в МЮУ 16.06.2010 за №391/17686, не містить заборони на встановлення межових знаків та підписання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання до затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також не регламентує вчинення перелічених дій виключно після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Окрім того, цей незначний недолік можливо було усунути в період вивчення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом доповнення документації бланком акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання. 2) В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки міститься перелік можливих обмежень у використанні земельної дічянки (додаток №6 до Порядку - а.37), в якому також вказано, що будь-які обмеження у використанні земельної ділянки відсутні. Однак зазначений додаток №6 надрукований у попередній редакції та не містить переліку обмежень з №10.8 до №10.25 з такими назвами: - 10.8 Заповідні зони національних природних парків; - 10.9 Зони регульованої рекреації національних природних парків; - 10.10 Зони стаціонарної рекреації національних природних парків; - 10.11 Господарські зони національних природних парків; - 10.12 Заповідні зони біосферних заповідників; - 10.13 Буферні зони біосферних заповідників; - 10.14 Зони антропогенних ландшафтів біосферних заповідників; - 10.15 Зони регульованого заповідного режиму біосферних заповідників; - 10.16 Заповідні зони регіональних ландшафтних парків; - 10.17 Зони регульованої рекреації регіональних ландшафтних парків; - 10.18 Зони стаціонарної рекреації регіональних ландшафтних парків; - 10.19 Господарські зони регіональних ландшафтних парків; - 10.20 Заповідні зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.21 Експозиційні зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.22 Наукові зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.23 Адміністративно-господарські зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.24 Охоронні зони територій та об`єктів природно-заповідного фонду; - 10.25 Території, зарезервовані з метою наступного заповідання. Це теж незначний недолік, який можливо було усунути в період вивчення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом доповнення документації переліком обмежень у використанні земельної ділянки (додаток №6 до Порядку) в новій редакції станом на листопад 2020 року. 3) Кадастровий план земельної ділянки (а.38) відповідає вимогам ст.34 Закону України Про державний земельний кадастр та додатку 11 до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (кадастровий номер на ньому прописано: 2320655200:02:003:0053). Підтверджують викладене документи, наявні у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивач зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки пройшов державну експертизу, за наслідками якої складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 10.01.2020 за №223/82-20. Викладене свідчить, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідає чинному законодавству, а ГУ Держгеокаоастру у Запорізькій області під надуманими приводами не затверджує його та цим протиправно перешкоджає позивачу отримати у власність у встановлений законодавством спосіб земельну ділянку.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про таке. На розгляді у ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області перебувало клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства на території Андріївської сільської ради Бердянського району Запорізької області. Наказом від 25.11.2020 за №687-УБД ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області відмовило у затвердженні вищеназваного проекту землеустрою, оскільки останній не відповідає нормам чинного законодавства з огляду на наступне. По-перше, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 за №376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686. Відповідно до ст.50 Закону України Про землеустрій (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає, окрім іншого, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Зокрема, як вбачається з наявного в матеріалах судової справи примірника акту приймання-передачі межових знаків на зберігання, вказаний акт підписаний позивачем, інженером-землевпорядником та власниками/користувачами суміжних земельних ділянок. Ну думку ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, підписання вищеназваного акту до затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суперечить вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Вказаний недолік проекту землеустрою був зазначений в оскаржуваному наказі. По-друге, перелік обмежень у використанні земельної ділянки не відповідає додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за №1051. Відповідно до ст.50 Закону України Про землеустрій (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, окрім іншого, перелік обмежень у використанні земельних ділянок. Аналогічна вимога також міститься й в п.2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 за №376, який зареєстрований в Міністерсті юстиції України 16.06.2010 за №391/17686. Так, додаток 6 до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за №1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру містить перелік обмежень у використанні земельної ділянки. Проте, перелік обмежень, в редакції станом на час звернення позивача з клопотанням про затвердження проекту, був неповним. В цьому контексті слід зазначити про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 за №134 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України додаток 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за №1051 був доповнений наступними розділами: - 10.8 Заповідні зони національних природних парків; - 10.9 Зони регульованої рекреації національних природних парків; - 10.10 Зони стаціонарної рекреації національних природних парків; - 10.11 Господарські зони національних природних парків; - 10.12 Заповідні зони біосферних заповідників; - 10.13 Буферні зони біосферних заповідників; - 10.14 Зони антропогенних ландшафтів біосферних заповідників; - 10.15 Зони регульованого заповідного режиму біосферних заповідників; - 10.16 Заповідні зони регіональних ландшафтних парків; - 10.17 Зони регульованої рекреації регіональних ландшафтних парків; - 10.18 Зони стаціонарної рекреації регіональних ландшафтних парків; - 10.19 Господарські зони регіональних ландшафтних парків; - 10.20 Заповідні зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.21 Експозиційні зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.22 Наукові зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.23 Адміністративно-господарські зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.24 Охоронні зони територій та об`єктів природно-заповідного фонду; - 10.25 Території, зарезервовані з метою наступного заповідання. Про відсутність вказаних вище розділів у відповідному переліку стверджує і позивач: Однак зазначений додаток №6 надрукований у попередній редакції та не містить переліку обмежень з №10.8 до 10.25… . По-третє, 27.05.2021 набрав законної сили Закон України від 28.04.2021 за №1423-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин . Відповідно до п.58 вищеназваного закону розділ Х Перехідні положення Земельного кодексу України був доповнений п.24 такого змісту: 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними . Отже, внаслідок набрання законної сили вказаним законом земельна ділянка, яка є предметом розгляду даної судової справи, змінила свою форму власності з державної на комунальну. Тобто, земельна ділянка, з приводу якої виникли спірні правовідносини, наразі належить до земель комунальної власності, а її розпорядником є орган місцевого самоврядування.

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 31.05.2021 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 12.07.2021 по 01.08.2021 перебував у відпустці.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Згідно з Посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 31.05.2016, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.9).

У Наказі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.11.2020 за №687-УБД Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність зазначено: … Відповідно до статей 15-1, 33, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (у редакції наказу Держтеокадастру від 20.02.2020 №53), розглянувши проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, НАКАЗУЮ: 1.Відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), площею 2.0000 га (кадастровий номер 2320655200:02:003:0053), із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у наданні цієї земельної ділянки у власність, з таких підстав: - акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376, що зареєстровано в Мінюсті 16.06.2010 за №391/17686; - перелік обмежень у використанні земельної ділянки не відповідає додатку 6 Постанови КМУ від 17 жовтня 2012р. №1051; - кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр та додатку 11 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 1051 від 17.10.2012. 2.Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. … (а.с.71).

У листі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.03.2021 за №К-109-294/6-21 на адресу позивача зазначено: … Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області розглянуто Ваше звернення (вх. реєстраційний номер К-109/0/5-21 від 24.02.2021) стосовно відмови у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. З цього приводу повідомляємо наступне. Порядок передачі у власність земельної ділянки громадянам визначений ст.118 Земельного кодексу України. Відповідно до частини 9 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Головним управлінням був прийнятий наказ від 25.11.2020 №687-УБД Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 2,0000га (кадастровий номер 2320655200:02:003:0053) для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області у зв`язку з тим, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає Інструкції про встановленая (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376, що зареєстровано в Мінюсті 16.06.2010 за №391/17686 (акт підписано до затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельної ділянки не відповідає додатку 6 Постанови КМУ від 17 жовтня 2012р. №1051 (відповідно до постанови КМУ від 12.02.2020 №134 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ ); кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр та додатку 11 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 1051 від 17.10.2012 (кадастровий номер не прописано). Відповідно до ст.28 Закону України Про землеустрій розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом. Зважаючи на зазначене вище, пропонуємо звернутися до розробника документації для усунення зауважень. Подані повторно до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області документи будуть розглянуті у відповідності до вимог чинного законодавства. … .

Судом досліджено: Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2320655200:02:003:0053 гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - А.01.03), розташованої за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Андріївська селищна рада (за межами населеного пункту) (а.с.10-70); інші матеріали справи.

При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.

Згідно з ч.9 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.10 ст.118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як зазначено у ст.50 Закону України Про землеустрій (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Згідно з п.2.1 Розділу ІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , затвердженої 18.05.2010 наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 (надалі - Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками ), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до п.3.14 Розділу ІІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи примірника Акту приймання-передачі межових знаків на зберігання, даний Акт підписаний позивачем, інженером-землевпорядником та власниками/користувачами суміжних земельних ділянок (а.с.41).

Позивачем зазначене не спростовано.

Суд погоджується з думкою ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, що підписання вищеназваного акту до затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суперечить вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками .

Як зазначено у п.2.8 Розділу ІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (додаток 2).

У Переліку обмежень щодо використання земельних ділянок , який є Додатком №6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру , затвердженого 17.10.2012 постановою Кабінету Міністрів України №1051 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), зазначені обмеження щодо використання земельних ділянок, зокрема: - 10.8 Заповідні зони національних природних парків; - 10.9 Зони регульованої рекреації національних природних парків; - 10.10 Зони стаціонарної рекреації національних природних парків; - 10.11 Господарські зони національних природних парків; - 10.12 Заповідні зони біосферних заповідників; - 10.13 Буферні зони біосферних заповідників; - 10.14 Зони антропогенних ландшафтів біосферних заповідників; - 10.15 Зони регульованого заповідного режиму біосферних заповідників; - 10.16 Заповідні зони регіональних ландшафтних парків; - 10.17 Зони регульованої рекреації регіональних ландшафтних парків; - 10.18 Зони стаціонарної рекреації регіональних ландшафтних парків; - 10.19 Господарські зони регіональних ландшафтних парків; - 10.20 Заповідні зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.21 Експозиційні зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.22 Наукові зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.23 Адміністративно-господарські зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.24 Охоронні зони територій та об`єктів природно-заповідного фонду; - 10.25 Території, зарезервовані з метою наступного заповідання.

Позивачем до відповідача надано всупереч приписів Переліку обмежень щодо використання земельних ділянок , який є Додатком №6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру , затвердженого 17.10.2012 постановою Кабінету Міністрів України №1051 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), не повний Перелік обмежень у використанні земельної ділянки .

Про вказану обставину позивачем зазначено у позовній заяві - зазначений додаток №6 надрукований у попередній редакції та не містить переліку обмежень з №10.8 до №10.25 з такими назвами: - 10.8 Заповідні зони національних природних парків; - 10.9 Зони регульованої рекреації національних природних парків; - 10.10 Зони стаціонарної рекреації національних природних парків; - 10.11 Господарські зони національних природних парків; - 10.12 Заповідні зони біосферних заповідників; - 10.13 Буферні зони біосферних заповідників; - 10.14 Зони антропогенних ландшафтів біосферних заповідників; - 10.15 Зони регульованого заповідного режиму біосферних заповідників; - 10.16 Заповідні зони регіональних ландшафтних парків; - 10.17 Зони регульованої рекреації регіональних ландшафтних парків; - 10.18 Зони стаціонарної рекреації регіональних ландшафтних парків; - 10.19 Господарські зони регіональних ландшафтних парків; - 10.20 Заповідні зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.21 Експозиційні зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.22 Наукові зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.23 Адміністративно-господарські зони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва; - 10.24 Охоронні зони територій та об`єктів природно-заповідного фонду; - 10.25 Території, зарезервовані з метою наступного заповідання .

У ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр зазначено: 1.На кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, прибережних захисних смуг і пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності) та меж земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки). Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки. 2.Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. 3.Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. 4.У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості .

У Додатку №11 до Порядку ведення Державного земельного кадастру , затвердженого 17.10.2012 постановою Кабінету Міністрів України №1051 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), що у кадастровому плані земельної ділянки повинно бути зазначено кадастровий номер земельної ділянки.

Відповідачем документально не доведено не дотримання позивачем приписів ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр та Додатку №11 до Порядку ведення Державного земельного кадастру , затвердженого 17.10.2012 постановою Кабінету Міністрів України №1051 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Водночас, позивач у позовній заяві зазначив: Кадастровий план земельної ділянки (а.38) відповідає вимогам ст.34 Закону України Про державний земельний кадастр та додатку 11 до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (кадастровий номер на ньому прописано: 2320655200:02:003:0053) .

Суд вважає, що позитивний Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 10.01.2020 за №223/82-20 не може бути безумовною підставою для затвердження відповідачем документації із землеустрою та наданні позивачу земельної ділянки у власність.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.11.2020 за №687-УБД Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність має бути визнаний протиправним та скасованим у частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), площею 2.0000 га (кадастровий номер 2320655200:02:003:0053), із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у наданні цієї земельної ділянки у власність, з такої підстави: - кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр та додатку 11 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 1051 від 17.10.2012 .

В іншій частині Наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.11.2020 за №687-УБД Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність є правомірним та скасуванню не підлягає.

Судом прийнято до уваги приписи Закону України від 28.04.2021 за №1423-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин .

З огляду на наведене, не підлягає задоволенню як похідна позовна вимога про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, земельної ділянки для ведення особистого селянськогс господарства (код КВЦПЗ-А.01.03) площею 2,0000 га, кадастровий номер: 2320655200:02:003:0053, розташованої за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Андріївська селищна рада (за межами няселеного пункту) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50; код ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.11.2020 за №687-УБД Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність у частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), площею 2.0000 га (кадастровий номер 2320655200:02:003:0053), із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у наданні цієї земельної ділянки у власність, з такої підстави: - кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр та додатку 11 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 1051 від 17.10.2012 .

В іншій частині позовної заяви відмовити.

У стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 02.08.2021.

Суддя О.О. Прасов