Ухвала

від 02.08.2021 по справі 711/4686/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/1356/21

Справа № 711/4686/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 , винесене в кримінальному провадженні № 12021250000000781 від 23.07.2021 року про арешт майна,-

встановив:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на автомобіль «MAN TGX 26.400», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz AFW 18», р.н. НОМЕР_2 , що згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_3 , належать ПП Став- АДРЕСА_1 , шляхом заборони його відчуження, користування, ремонту та знищення, з метою забезпечення його як речового доказу.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 23.07.2021 року близько 18:50 год. водій вантажного автомобіля «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рухаючись по а/д «Київ-Одеса» зі сторони м. Одеса в напрямку м. Київ на 189 км. здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному з вантажним автомобілем напрямку, в результаті отриманих травм велосипедист ОСОБА_7 загинув на місці пригоди.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено 22.07.2021 слідчим ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021250000000781 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В ході проведення 23.07.2021 огляду місця події, автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 та велосипед «Україна» були оглянуті із застосуванням фотографування, в процесі чого на даних транспортних засобах були виявлені пошкодження і сліди, які виникли внаслідок ДТП та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Після завершення огляду місця події автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 та велосипед «Україна» були вилучені і направлені для подальшого зберігання на територію, що розташована за адресою: вулиця Степана Бандери, 23, місто Умань, Черкаська область.

Приймаючи до уваги, що оглянуті та вилучені 23.07.2021 автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 та велосипед «Україна» у даному кримінальному провадженні мають значення речових доказів, оскільки зберігають (можуть зберігати) на собі сліди кримінального правопорушення, постановою слідчого від 24.07.2021 вказані транспортні засоби було визнано речовими доказами та місцем їх зберігання було визначено територію, що розташована за адресою: вулиця Степана Бандери, 23, місто Умань, Черкаська область.

Під час досудового розслідування слідству необхідно перевірити технічний стан автомобіля «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 , на момент відбуття дорожньо-транспортної пригоди, а також встановити механізм його наїзду на велосипедиста, що викликає необхідність проведення відповідних судових експертиз, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об`єктів, у даному випадку автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 , у стані, який він мав на момент вилучення.

З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речових доказів власникам жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самими власниками, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, відновлення транспортного засобу з метою його продажу, умисного пошкодження чи таємного викрадення майна і т.п.), тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази.

Представник володільця майна ПП «СТАВ ТРАНС» - адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що на момент ДТП спірним автомобілем з причепом керував ОСОБА_6 , який не перебуває з ПП «СТАВ ТРАНС» у трудових чи службових відносинах, а відповідно підприємством не несе відповідальності за завдану ним шкоду. Крім того, з наявних фото автомобіля та причепа, що були зроблені 28.07.2021 під час їх огляду представником підприємства ОСОБА_4 , вони не мають будь-яких механічних пошкоджень та відповідно не містять слідів вчинення кримінального правопорушення. Також ОСОБА_4 зазначає, що клопотання прокурора про накладення арешту на автомобіль та причіп не містять обґрунтованих доказів того, що водій ОСОБА_6 порушив правила дорожнього руху та як наслідок винен у вчиненні наїзду на потерпілого. Крім того, звернув увагу на те, що стороною обвинувачення не наведено достатніх обґрунтувань та не надано належних і допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям , зазначеним у ст. 98 та ч.2 ст. 167 КПК України, вважає що такий спосіб забезпечення кримінального провадження як арешт його майна є невиправданим.

Заслухавши пояснення слідчого, представника володільця майна, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

В судовому засіданні встановлено, що 23.07.2021 року близько 18:50 год. водій вантажного автомобіля «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рухаючись по а/д «Київ-Одеса» зі сторони м. Одеса в напрямку м. Київ на 189 км. здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному з вантажним автомобілем напрямку, в результаті отриманих травм велосипедист ОСОБА_7 загинув на місці пригоди.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено 22.07.2021 слідчим ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021250000000781 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В ході проведення 23.07.2021 огляду місця події, автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 та велосипед «Україна» були оглянуті із застосуванням фотографування, в процесі чого на даних транспортних засобах були виявлені пошкодження і сліди, які виникли внаслідок ДТП та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Після завершення огляду місця події автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 та велосипед «Україна» були вилучені і направлені для подальшого зберігання на територію, що розташована за адресою: вулиця Степана Бандери, 23, місто Умань, Черкаська область.

24.07.2021 постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчим ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12021250000000781 від 23.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 та велосипед «Україна» визнано речовими доказами. Визначено місцем зберігання вказаних вище речових доказів територію, що знаходиться за адресою: м. Умань, вул. С. Бандери, 23.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 24.07.2021, проведеного слідчим ВР ЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 в м. Умань в період часу з 11год. 30хв. До 12 год. 00хв., вантажний автомобіль «MAN GTX 06.400», р.н. НОМЕР_1 в передній правій боковій частині автомобіля містить сліди пошкодження елементів кабіни, а саме в районі правої підніжки в низу правих пасажирських дверцят відламаний шматок пластику на висоті 30 см. від статичної поверхні. Далі на пластиковому елементі обвісу кабіни, а саме позаду переднього правого колесу вантажівки наявні подряпини на висоті 26-30см від статичної поверхні. За своїм розміщенням в сукупності дані пошкодження могли утворитись внаслідок контактування кабіни вантажівки із велосипедом за обставинами ДТП, яка мала місце 23.07.2021 та підлягають для дослідження експертним шляхом. Інших механічних пошкоджень характерних для ДТП на автомобілі та напівпричепі не виявлено.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним з таких заходів забезпечення, згідно п. 7 ч. 2 вказаної статті, є арешт майна.

Доказами у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, діяльність, яка перевіряється під час досудового розслідування пов`язана з встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила загибель людини.

Отже, вантажний автомобіль «MAN GTX 06.400», р.н. НОМЕР_1 , вилучений 23.07.2021р. під час проведеного огляду місця події, відповідає критеріям речових доказів, оскільки зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення і може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Водночас ці обставини мають бути перевірені шляхом проведення їх дослідження в сукупності з отриманими іншими відомостями під час проведення слідчих дій, зокрема судових експертиз.

Зазначені обставини мають суттєве значення для кримінального провадження. Без їх отримання неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, встановити всіх осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопрушення, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень.

Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених п.1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Такий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи. На стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власника та володільця майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження, з метою запобігання його зникнення, знищення, пошкодження, зміни. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

У зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку що необхідність накладення арешту на речові докази є виправданою, більш суспільно значимою та превалює над принципом вільного володіння майном.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із доводами представника володільця майна адвоката ОСОБА_4 , що накладення арешту на причіп «Schmitz», р.н. НОМЕР_2 , в рамках даного кримінального провадження є невиправданим, оскільки з огляду на обставини встановлені із протоколу огляду транспортного засобу від 24.07.2021, а також доданої до нього фото таблиці, встановлено, що даний причіп не містить на собі будь-яких пошкоджень, що виникли внаслідок ДТП, а відтак не відповідає критеріям речових доказів.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на вантажний автомобіль «MAN GTX 06.400», р.н. НОМЕР_1 , з метою забезпечення його схоронності, як речового доказу, вважаю за необхідне накласти на нього арешт, оскільки в іншому випадку є загроза його знищення, розпорядження та відчуження, а також ремонтування та користування, внаслідок чого можуть бути втрачені істотні ознаки та властивості цього майна, що зашкодить повноті розслідування.

За таких обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.132, 169, 170, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 , належить ПП «Став-Транс» (Київська область, смт. Ставище, вул. Ювілейна, 27).

Зобов`язати орган досудового розслідування після проведення призначеної експертизи повернути вказаний транспортний засіб власнику.

В іншій частині клопотання відмовити.

Копію ухвали направити слідчому, в провадженні якого знаходиться справа, прокурору, володільцю майна.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду в порядку, визначеному КПК України.

Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 02.08.2021 року о 08.00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1