Рішення від 23.07.2021 по справі 132/1083/20

Справа № 132/1083/20

Провадження № 2/132/37/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2021р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу №132/1083/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро , в інтересах якого діє адвокат Мельник Юрій Миколайович, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак та державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди землі недійсним, визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2020р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернулося ТОВ Лан-Агро , в інтересах якого діє адвокат Мельник Ю.М., із вказаним позовом, в якому просить: 1) скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_2, яке датоване 09.02.2019р., індексний номер 45449327, в частині реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, площею 3,41га., яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521686300:06:000:0043, за ТОВ Лан-Агро ; 2) визнати недійсним укладений 02.07.2019р. між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак договір оренди землі, площею 3,41га., яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521686300:06:000:0043, який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_2 від 11.07.2019р., індексний номер 47721554; 3) визнати укладеною додаткову угоду від 14.05.2019р. до договору № 43/44 оренди земельної ділянки від 04.04.2010р., між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро , предметом якої є оренда земельної ділянки, площею 3,41га., яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521686300:06:000:0043, на відповідних умовах; 4) стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати. В обґрунтування цих вимог зазначив, що 04.04.2010р. між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, площею 3,41га., яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521686300:06:000:0043, строком на 5 років, який був зареєстрований у відділі Держкомземі у Калинівському районі Вінницької області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2012р. за № 052168634005946, а отже вказаний договір діяв до 26.11.2017р. Однак по закінченню цього строку дії договору, на адресу ТОВ Лан-Агро протягом одного місяця, від ОСОБА_1 не надходило жодного листа-повідомлення із запереченням у поновленні договору оренди, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, здійснюючи її обробіток та виплачуючи орендну плату, яку отримує особисто відповідач. Вищевказане свідчить, що відбулась пролонгація Договору від 04.04.2010р. на той самий строк і на тих самих умовах, що були ним передбачені. На виконання вимог ч.8 ст.33 Закону України Про оренду землі , 18.06.2019р. ТОВ Лан-Агро направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про укладення додаткової угоди до Договору № 43/44 оренди земельної ділянки від 04.04.2010р. із проектом додаткової угоди, які отримано адресантом 01.07.2019р. Однак, з дня отримання цих документів, ОСОБА_1 свідомо та протиправно зволікає в укладенні додаткової угоди, натомість на наступний день після їх отримання, а саме 02.07.2019р. нею укладено договір оренди спірної земельної ділянки із ТОВ Агро Трак , чим порушено право ТОВ Лан-Агро , зокрема останній договір порушує гарантований державою порядок поновлення договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро ; позбавляє право позивача, яким дотримано механізм поновлення договору оренди землі, реалізувати можливість його поновлення на новий строк та на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди; обмежує право ТОВ Лан-Агро користуватися земельною ділянкою ОСОБА_1 самостійно. Виходячи з цього, наявні правові підстави для визнання цього правочину недійсним. Крім цього, позивачу стало відомо, що за відсутності на те правових підстав, державним реєстратором Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_2 прийнято рішення від 09.02.2019р. про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, однак ТОВ Лан-Агро в особі своїх представників із заявами з цього приводу не зверталось. Оскаржуване рішення державного реєстратора, суперечить умовам ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки припинено право оренди землі за ТОВ Лан-Агро на підставі документа (лист-повідомлення ОСОБА_1 щодо відмови в пролонгації договору оренди від 12.01.2019р.), який направлений орендарю із порушенням строків, встановлених законом, а тому підлягає скасуванню. Оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного та невизнаного права позивача в силу імперативності ч.8 ст.33 Закону України Про оренду землі , якою встановлено обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, ТОВ Лан-Агро посилаючись на правомірні дії ОСОБА_1 , просить визнати укладеною додаткову угоду від 14.05.2019р.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020р., вказаний позов переданий на розгляд судді Сєліну Є.В.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 16.04.2020р., задоволено заяву ТОВ Лан-Агро про забезпечення позову, накладено арешт на земельну ділянку площею 3,4100га., із кадастровим номером 0521686300:06:000:0043, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Шепіївка Калинівського району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1 , та заборонено суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо неї.

Відповідно до ухвали судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 12.05.2020р., відкрите провадження за позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, запропоновано відповідачу надати відзив проти позовної заяви, із посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

Згідно відзиву на позовну заяву, ТОВ Агро Трак просить у задоволенні позовних вимог ТОВ Лан-Агро відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ним не порушено право позивача на першочергове поновлення договору оренди землі від 04.04.2010р., оскільки на момент укладення 02.07.2019р. договору оренди із ОСОБА_1 , спірна земельна ділянка вибула з користування ТОВ Лан-Агро , та в його користуванні не перебувала. Так, ТОВ Агро Трак отримав дану земельну ділянку після закінчення дії попереднього договору оренди, а тому правових підстав для визнання цього правочину недійсним не має. Інші вимоги є безпідставними, оскільки не гуртуються на вимогах закону.

На підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 07.12.2020р., закрите підготовче провадження у даній справі, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Представник позивача ТОВ Лан-Агро - адвокат МЕЛЬНИК Ю.М., в судове засідання не з`явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача ТОВ Агро Трак - адвокат КАТРИЧ П.С. в судове засідання не з`явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач - держреєстратор Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в передбаченому законом порядку. Згідно розпорядження сільського голови Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Кобринчук М.М. № 81 від 11.10.2019р., ОСОБА_2 звільнено з посади державного реєстратора Вовчоцької сільської ради з 11.10.2019р., за згодою сторін.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином в передбаченому законом порядку, із заявою чи клопотанням з приводу відкладення розгляду справи не зверталася.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,4100га. у межах згідно з планом, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського товариства, кадастровий номер 0521686300:06:000:0043.

04.04.2010р. між позивачем ТОВ Лан-Агро та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки № 43/44, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надала, а ТОВ Лан-Агро прийняло в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 5 років (п.8 Договору).

Даний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2012р. за № 052168634005946.

Відповідно до п.43 вказаного Договору оренди земельної ділянки № 43/44 від 04.04.2010р., він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладення договору оренди землі від 04.04.2010р.) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 ст.210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статей 18 і 20 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

16.03.2010р. набрав чинності Закон України від 11.02.2010р. № 1878- VІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України , яким статті 18 та 20 Закону України Про оренду землі виключені, а стаття 6 доповнена частиною п`ятою, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Отже, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, тобто після державної реєстрації, а не з моменту його укладення.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17, а також постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №702/764/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі №704/1413/16-ц.

По справі встановлено, що договір оренди земельної ділянки № 43/44 від 04.04.2010р. було зареєстровано у відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області - 26.11.2012р. за № 052168634005946.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо розірвання, чи припинення дії договору оренди землі, укладеного 04.04.2010р. між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_1 .

З огляду на викладене строк дії договору оренди земельної ділянки № 43/44, укладеного 04.04.2010р. між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_1 , розпочався з моменту його державної реєстрації, тобто - з 26.11.2012р., та є чинним протягом 5 років з дня його державної реєстрації, тобто - до 26.11.2017р., що було погоджено сторонами під час укладення цього договору (п.8 та п.43 Договору).

Відповідно до змісту п.8 Договору оренди земельної ділянки № 43/44 від 04.04.2010р., після закінчення строку договору Орендар, за інших рівних умов, має переважне право поновлення його на новий строк. У разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Частиною першою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 78 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно пункту г частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків (стаття 152 ЗК України).

Частиною першою статті 153 ЗК України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частини друга та третя статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини вісім та дев`ять статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина перша статті 34 Закону України Про оренду землі ).

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду містяться у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року (провадження № 6-219цс14 та № 6-10цс15) та від 18 березня 2015 року (провадження № 6-3цс15 і № 6-4цс15).

Такий висновок відповідає вимогам абзаців 6-8 статті 33 Закону України Про оренду землі , зі змісту яких вбачається, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору, то необхідно у випадку поновлення договору оренди землі в обов`язковому порядку укласти протягом місяця додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Тобто, за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди.

Судом встановлено, що ТОВ Лан-Агро ці вимоги статті 33 Закону України Про оренду землі не дотримало, зокрема за 30 днів до закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки № 43/44 від 04.04.2010р., орендар письмово не повідомляв орендодавця про намір продовжити його дію, крім того враховуючи, що строк дії вказаного договору оренди закінчився 26.11.2017р., ТОВ Лан-Агро пропустило місячний строк звернення до орендодавця за підписанням додаткової угоди, а звернулося з такою пропозицією до ОСОБА_1 лише 18.06.2019р.

Виходячи із встановлених судом обставин у справі та вимог закону, позовна вимога про визнання укладеною додаткову угоду від 14.05.2019р. до Договору оренди земельної ділянки № 43/44 від 04.04.2010р. між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро , предметом якої є оренда земельної ділянки площею 3,4100га., із кадастровим номером 0521686300:06:000:0043, на відповідних умовах, не підлягає до задоволення.

В межах заявлених позовних вимог встановлено, що після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки № 43/44 від 04.04.2010р., ОСОБА_1 уклала 02.07.2019р. договір оренди належної їй земельної ділянки площею 3,4100га. із кадастровим номером 0521686300:06:000:0043, розташованої на території Пиківської сільради Калинівського району Вінницької області, із ТОВ Агро Трак , який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області від 11.07.2019р., індексний номер 47721554.

Відповідно до положень статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом достеменно встановлено, що ТОВ Лан-Агро втратило право на продовження (поновлення) Договору оренди земельної ділянки № 43/44 від 04.04.2010р. на новий строк, а тому його право зазначеним договором не порушені, оскільки спірна земельна ділянка передавалась у користування ТОВ Агро Трак вже після закінчення дії Договору оренди земельної ділянки №43/44 від 04.04.2010р., а відтак підстав для визнання його недійсним суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, не підлягає до задоволення і вимога про скасування рішення державного реєстратора в частині реєстрації припинення права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ Лан-Агро . Крім того, рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому, належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права (частини 2 статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18), та у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474апп19).

Частиною 5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро , в інтересах якого діє адвокат Мельник Юрій Миколайович, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак та державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди землі недійсним, визнання додаткової угоди укладеною, необхідно залишити без задоволення.

Ухвалюючи рішення, суд відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, зобов`язаний вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених сторонами у справі. У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідачів.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 141, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро , в інтересах якого діє адвокат Мельник Юрій Миколайович, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак та державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди землі недійсним, визнання додаткової угоди укладеною - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя