Рішення

від 21.07.2021 по справі 579/140/21

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/140/21

2/579/267/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2021 року м. Кролевець

Кролевецький районний суд Сумської області в складі

головуючого судді Придатка В.М.

за участю секретаря судових засідань Герасимової Т.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Сомок О.А.,

представників відповідача - Стасюк В.Л., Самойленко В.В.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації Релігійне управління Центральна конференція Церкви адвентистів сьомого дня в Україні , третя особа: Кролевецька міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акта на землю,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія СМ №076193, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення 21 сесії 4 скликання Кролевецької міської ради від 23 грудня 2004 року, на земельну ділянку площею 0,0386 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5922610100:01:004:0163. Право власності зареєстроване 14.08.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Центральним обєднанням (конференцією) Церкви християн - адвентистів сьомого дня України.

Позовні вимоги мотивує тим, що йому на праві власності належить ј будинку по АДРЕСА_2 (квартира АДРЕСА_3 ) та надвірні будівлі і побутові споруди: сарай дерев`яний Б , сарай гіпсоблочний Г , літня кухня гіпсоблочна Д , літній душ цегляний Е , погріб цегляний пг, огорожа Н на підставі Договору дарування частини житлового будинку, посвідченого 06 травня 2008 року державним нотаріусом Кролевецької державної нотаріальної контори Котлубай Н.В., реєстр.№893. Право власності на нерухоме майно зареєстроване в КП Кролевецьке БТІ 16.05.2008 за №573. Фактично він є власником 39/100 зазначеного будинку за розрахунками Кролевецького РБТІ.

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , що перебуває у власності Кролевецької міської ради Сумської області. Вказана земельна ділянка, якою позивач користується спільно з іншим співвласником - ОСОБА_3 , межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , власником котрої є відповідач на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Солопун М.І. 14 квітня 2005 року за реєстровим номером 1-533.

У 2017 році позивач звернувся з приводу приватизації частини цієї земельної ділянки, якою він користувався як власник частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , до виконкому Кролевецької міської ради. З цією метою ним було укладено з ФОП ОСОБА_4 договір на виготовлення технічної документації з землеустрою на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну земельну ділянку) по АДРЕСА_2 , однак виготовлену документацію позивачу надано не було. Під час робіт з виготовлення технічної документації позивач отримав абрис та кадастровий план земельної ділянки, на яких межі та контури земельної ділянки не відповідали тим, якими він фактично користувався. Окрім того, рішенням Кролевецької міської ради від 19.10.2017 року дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 було надано виконкому Кролевецької міської ради.

У червні 2018 року, позивач ознайомився з копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серія СМ №076193, виданого ОСОБА_2 на підставі рішення 21 сесії 4 скликання Кролевецької міської ради від 23 грудня 2004 року, яка є власником земельної ділянки площею 0,0386 га, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5922610100:01:004:0163, та переконався, що межі та обриси земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , вказані у Державному акті, не відповідають межам та обрисам, які вказані у викопіровці з плану кварталу №160 від 30.11.1955 року, схематичному плані земельної ділянки АДРЕСА_2 за 1955 рік з подальшими поточними змінами, засвідченими 2006, 2008, 2013 року.

Вважав, що видання вказаного Державного акту, яким зменшено розміри земельної ділянки, якою він користувався, та відповідно порушено його права та законні інтереси, стало можливим в силу порушення вимог чинного законодавства щодо погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами.

Скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серія СМ №076193 вважає належним способом захисту своїх прав на приватизацію частини земельної ділянки за адресою будинок АДРЕСА_2 . В позасудовому порядку усунути порушення своїх прав не має можливості.

В судовому засіданні позивач та представник позивача просили позов задовольнити у повному обсязі. Позивач суду доповнив, що на спірній частині земельної ділянки знаходився сарайчик, ріс виноград, а попередній власник ОСОБА_5 на вказаній частині земельної ділянки мала вбиральню та кролятник. Земельна ділянка, якою він користується, на праві власності належить Кролевецькій міській раді. У 2017 році паркан між домоволодіннями завалився, він звернувся до суміжного власника з проханням паркан відремонтувати, однак під час спорудження паркан провели уже прямо, таким чином, що спірний клин був відгороджений як частина території сусідньої земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ). Того ж року позивач звернувся з питання можливості приватизувати земельну ділянку, отримав роз`яснення, що така приватизація можлива за умови виготовлення технічної документації, однак коли він уклав договір та оплатив виготовлення технічної документації, документів так і не отримав. У ході підготовки техдокументації землеміри обміряли ділянку, при цьому він просив вказати спірну частину за ним, однак межу позначили пряму, без оспорюваного клину. У 2018 році відповідачі зверталися до суду щодо самозахвату частини належної їм земельної ділянки позивачем. Пояснив, що ним було ініційовано кримінальне провадження, в ході якого проведено земельно-технічну експертизу, котра встановила, що на суміжну земельну ділянку технічна документація була відсутня, а у позивача технічна документація не була затверджена в установленому порядку. Вважає, що ОСОБА_3 , можливо, дійсно підписувала у 2004 році Акт погодження меж земельних ділянок, однак не мала на це права, оскільки не була ні власником, ні землекористувачем. Тому погоджувати межі на його думку повинні були або ОСОБА_5 , або представник Кролевецької міської ради Сумської області. Строк позовної давності вважали таким, що не пропущений, оскільки спір між сторонами виник лише у червні 2018 року.

Представник відповідача ОСОБА_6 суду пояснив, що до 2008 року між суміжними земельними ділянками існував паркан, похилений на сторону земельної ділянки АДРЕСА_2 , однак у 2009 році позивач самовільно зробив паркан іншої конфігурації, який простояв до 2017 року. Коли цей паркан зруйнувався і постало питання про його ремонт, відновлювати його стали у відповідності до меж земельних ділянок, вказаних у правовстановлюючих документах. Крім того, звернувся до суду з клопотанням про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору дарування частини житлового будинку від 06.05.2008, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подарувала позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/4 частину житлового будинку з відповідними побутовими спорудами, що по АДРЕСА_2 (а.с.10-11).

Згідно з витягом з будинкової книги квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 зареєстрована у вказаній квартирі з 27.03.1998 року (а.с.178-180). Підставою для прописки стало рішення виконкому Кролевецької міської ради Сумської області №98 від 19.03.1998 (а.с.181).

Згідно довідки №85 від 15.05.2013 року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано під реєстровим №573 в реєстровій книзі №3 на ім`я: ОСОБА_1 - 1/4 - за договором дарування, посвідченим Кролевецькою держнотконторою 06.05.2008 за реєстр.№893; ОСОБА_7 - 1/4 - на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Кролевецькою райдержнотконторою 30.08.2012 за №94; територіальної громади міста Кролевець в особі Кролевецької міської ради - 1-2 - за рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 08.09.2009 №2-о-37/09 (а.с.12).

Згідно з п.41 рішення шостої сесії сьомого скликання Кролевецької міської ради Сумської області від 18.02.2016, вулицю Радянська перейменовано на Грушевського (а.с.15).

Згідно з довідкою №02-11/3267 від 05.11.2018, право на приватизацію земельної ділянки, на якій розташовано житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 , не реалізовано (а.с.61).

Згідно з довідкою Кролевецької міської ради Сумської області №02-11/10 від 04.01.2021, технічна документація на земельну ділянку АДРЕСА_2 не виготовлялася через відсутність згоди між співвласниками нерухомого майна (а.с.13).

Згідно з п.2.1 п.2 рішення шостої сесії сьомого скликання Кролевецької міської ради Сумської області від 19.10.2017, виконавчому комітету Кролевецької міської ради Сумської області надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельні ділянки, в тому числі, за адресою АДРЕСА_2 (а.с.14).

Згідно наданого ФОП ОСОБА_4 кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого під час розробки технічної документації у 2017 році, межа між земельною ділянкою АДРЕСА_2 та земельною ділянкою АДРЕСА_1 практично пряма, не містить виступів та клинів (а.с.17, 51).

Згідно з витягом з ЄРДР №12018200190000239 від 27.06.2018, зареєстровано повідомлення ОСОБА_1 про кримінальні правопорушення, передбачені ст.129 ч.1, ст.190 ч.1, ст.192 ч.1 КК України, скоєні відносно заявника ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а.с.19-20).

Згідно з копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серія СМ №076193, виданого ОСОБА_2 , на підставі рішення 21 сесії 4 скликання Кролевецької міської ради від 23 грудня 2004 року, остання є власником земельної ділянки площею 0,0386 га, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5922610100:01:004:0163 (а.с.21). План меж земельної ділянки, зазначений на звороті Державного акта, не містить виступу на відрізку АБ, який позначає межу із земельною ділянкою АДРЕСА_2 . Дата державної реєстрації земельної ділянки, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - 28.12.2004 (а.с.23-24). Вказане підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.25).

Згідно з п.18 додатку №1 до рішення 21 сесії четвертого скликання Кролевецької міської ради Сумської області від 23.12.2004, затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право спільної та приватної власності на землю, а також внесено уточнення в площі земельних ділянок, виявлені при проведенні робіт по складанню державних актів, у тому числі, ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,03 га, уточнена ж площа складає 0,0386 га (а.с.53-54).

Таким чином, вказаним рішенням фактично надано дозвіл на зміну площі земельної ділянки ОСОБА_2 в бік збільшення при формуванні земельної ділянки та видачі Державного акта про право власності на неї. Зазначене рішення не оспорювалося та не скасовувалося.

Згідно з копією Акта про погодження (встановлення), закріплення та передачу на збереження межових знаків земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_2 (а.с.22), 01.12.2004 року, суміжними землевласниками (землекористувачами) ніяких претензій при встановленні існуючих меж не заявлено, про що наявний підпис ОСОБА_3 .

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Солопун М.І. 14 квітня 2005 року за реєстровим номером 1-533, ОСОБА_2 продала належне їй домоволодіння та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , відповідачу по справі.

Водночас судом досліджено План земельної ділянки зі спірною територією, виготовлений 04.02.2019 ТОВ Кролевець-Земсервіс (а.с.18), викопіровку з плану квартала №160 від 30.11.1955 з подальшими поточними змінами (а.с.26), схематичні плани земельної ділянки АДРЕСА_2 (а.с.27-30), за змістом яких наявний виступ розміром 3 м*8.1 м*3.2 м*8.1 м земельної ділянки АДРЕСА_2 в бік земельної ділянки за АДРЕСА_1 .

Згідно копії будівельного паспорта № НОМЕР_1 від 15.05.2009 року, складеного у зв`язку з наданням позивачу дозволу на капітальний ремонт веранди при належній йому квартирі АДРЕСА_2 , на схемі розбивки будівель в натурі схематичне зображення земельної ділянки також містить виступ в бік суміжної земельної ділянки довжиною 8,10 м (а.с.32-36).

При цьому суду не підтверджено наявності правовстановлюючих документів, якими б були закріплені межі земельних ділянок із виступом вищевказаних розмірів.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали інвентаризаційної справи №160-1-8 на житловий будинок АДРЕСА_2 , судом встановлено наступне.

Так на аркуші інв.справи №17 розміщено викопіровку з плану квартала АДРЕСА_7 на домоволодіння АДРЕСА_8 . За даною викопіровкою видно послідовне внесення двох змін: поділу домоволодіння АДРЕСА_8 на два домоволодіння (в подальшому - домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , а також знесення сараїв літ.В-1, літ.в-1 та літ.г-1, з яких сараї літ.В-1 та літ.г-1 знаходилися частково на спірній частині земельної ділянки і спорудження натомість сараю літ.Г, літньої кухні літ.Д та душа літ.Е далі від межі двох ділянок, яке було зареєстровано змінами у інвентаризаційну справу 29.01.2003 року.

На аркуші інв.справи №49 розміщено Схематичний план земельної ділянки АДРЕСА_2 , на якому червоною пастою виділено добудовані сарай літ.В, що частково знаходиться на спірній частині земельної ділянки, вбиральня літ. У та веранда літ.а-1, що зареєстровано як поточні зміни відповідно 11.01.2011 року та 16.04.2013 року.

Допитана як свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що працює головним спеціалістом відділу земельних відносин та охорони навколишнього середовища з 2008 року. Позивач не має права на частину земельної ділянки, оскільки межа між суміжними земельними ділянками будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 погоджена та встановлена до того, як позивач отримав право власності на частину житлового будинку за номером АДРЕСА_2 . Станом на 2016 рік єдиним правовстановлюючим документом був Державний акт серія СМ №076193. Позивач не являється власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , а лише користується нею як власник частини житлового будинку. Позивач у 2017 році звертався з питання збільшення його частки у житловому будинку та господарських будівлях за рахунок частки Кролевецької міської ради, тоді були визначені і перераховані частки у праві власності на будинок. Після чого звертався з питання приватизації частини земельної ділянки. Міська рада своєю чергою не виготовляла і не затверджувала технічної документації, але отримала кадастровий номер. Такий номер на земельну ділянку замовили, оформили, але ним не скористалися. Доповнила, що за чинним законодавством зміна меж земельних ділянок допускається за домовленістю співвласників. Погодження з суміжними землекористувачами не є обов`язковим для виготовлення технічної документації.

Допитана як свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що дійсно у 2004 році виготовляла Державний акт на право власності на земельну ділянку серія СМ №076193, виданий ОСОБА_2 ; при цьому межі суміжних ділянок були погоджені суміжними землевласниками і землекористувачами, включно з ОСОБА_3 . Після цього до неї влітку 2017 року зверталися представники відповідача по справі, які з`ясовували, яким чином проходить межа між суміжними ділянками та чи вірно встановлено існуючий на той момент паркан, та замовили відновлення меж ділянок. У 2017 році дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку АДРЕСА_2 було надано Кролевецькій міській раді Сумської області. Окрім того, у жовтні 2017 року до неї звертався з питання замовлення технічної документації позивач, пояснила, що технічну документацію виготовила, але оскільки не було зроблено акт погодження меж, в роботу вказану технічну документацію не прийняли. Кадастровий номер земельній ділянці за адресою ділянку АДРЕСА_2 не затверджено, тому хоча по факту земельну ділянку і сформовано, юридично її належним чином не оформлено. При формуванні земельної ділянки за основу взято фактично сформовані ділянки, в тому числі, ділянку, право власності на яку оформлене Державним актом на право власності на земельну ділянку серія СМ №076193. Стосовно технічної документації, на підставі якої було видано вказаний Державний акт, повідомила, що така документація не збереглася, однак наявні відповідні файли, за якими в подальшому вона виконувала відновлення меж та підготовку технічної документації за замовленням позивача.

Допитана як свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що проживає в будинку АДРЕСА_2 з 1998 року. Власницею квартири АДРЕСА_9 в указаному будинку була її прабаба ОСОБА_9 , після якої вона у 2014 році вступила у спадщину, попередньо через рішення суду визнавши останню померлою. У перші роки проживання за вказаною адресою (точного часу не пригадала) ОСОБА_2 неодноразово піднімала питання вирівняння межі двох суміжних земельних ділянок, а згодом до свідка прийшла ОСОБА_5 та повідомила, що домовилася із ОСОБА_2 продати частину земельної ділянки, тому звеліла прибрати туалет та кролячі клітки (які раніше належали прабабі свідка), що вона і виконала. Після цього паркан, який до того мав виступ у бік земельної ділянки АДРЕСА_1 , прибрали та поставили прямий паркан. У 2008 році позивач отримав квартиру АДРЕСА_2 , після чого переоблаштував паркан знову з виступом у бік суміжної земельної ділянки АДРЕСА_1 . Підтвердила, що погоджувала межі суміжних земельних ділянок у 2004 році як суміжний землекористувач, оскільки постійно проживала та була прописана у квартирі АДРЕСА_2 , а окрім неї станом на 2004 рік у будинку не проживав ніхто, окрім сина племінника ОСОБА_5 , однак чи був той у встановленому порядку зареєстрований, не повідомила.

Такі обставини, зазначені в судовому засіданні свідками по справі, як факт демонтажу будівель, які знаходилися частково на спірній частині земельної ділянки безпосередньо перед приватизацією ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , а в подальшому - спорудження після 2008 року нового сараю на спірній частині земельної ділянки, підтверджуються наявними у інвентаризаційній справі викопіровкою та схематичним планом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 ч.1 ст.26, ч.1 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як убачається із ч.ч.1, 2 ст.116, ч.1ст.122 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (або за результатами аукціону). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Установлено, що Кролевецькою міською радою передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, суд враховує, що підстави для задоволення позову щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відсутні, якщо рішення на підставі якого земельну ділянку передано у приватну власність є чинним. Чинність рішення про передачу земельної ділянки у власність виключає визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, оскільки сам по собі державний акт згідно з законодавством, діючим на час його видачі, був лише документом, що посвідчував право власності на земельну ділянку, тому така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

Вирішуючи даний позов, суд також бере до уваги наступний правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 23 січня 2019 року у справі №580/168/16-ц, за яким погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Тому недоречними є аргументи позивача щодо погодження меж земельної ділянки невідповідним землекористувачем як підстави визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серія СМ №076193, виданого ОСОБА_2 . Крім того, як на підставу позову позивач вказує на підписання ОСОБА_7 акта узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 від 01 грудня 2004 року як на таке, що зроблене неналежною особою, яка не була ні суміжним землевласником, ані землекористувачем. У судовому засіданні дослідженими судом доказами та показами свідка ОСОБА_7 підтверджено, що на момент підписання Акту узгодження меж земельної ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_7 була зареєстрована та постійно проживала у квартирі АДРЕСА_2 , тобто у розумінні чинного на той час Земельного кодексу УРСР являлася землекористувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , суміжній із тією, межі якої погоджувалися.

Досліджуючи доводи позивача про те, що частина наданої ОСОБА_2 та придбаної відповідачем земельної ділянки знаходиться у його користуванні, на якій розміщені належні йому господарські споруди, суд ураховує таке.

Виходячи з приписів ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Дійсно, позивач згідно із ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України як власник майна, розташованого на земельній ділянці, має право на земельну ділянку або її частину, на якій розміщено її майно.

Водночас позивач, який є власником квартири АДРЕСА_2 з 2008 року, не надав жодних правовстановлюючих документів у підтвердження користування відчужувачем, тобто ОСОБА_5 , земельною ділянкою за даною адресою чи права власності на таку. Відсутні належні дані щодо площі та меж земельної ділянки, яка, на думку позивача, була виділена останній. Суд критично оцінює пояснення позивача щодо порушення його прав як суміжного землекористувача.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси ч.1 ст.21 ЦК України.

Статтею 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частинами 2,3 ст.152, ч.1 ст.155 ЗК України урегульовано, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Виходячи з обставин справи, судом не встановлено порушень при виготовленні оспорюваного Державного акта на право власності на земельну ділянку серія СМ №076193, виданого ОСОБА_2 , рішення органу місцевого самоврядування, яке було підставою для виготовлення Державного акту, також не скасоване. Позивач набув право на нерухоме майно, а саме, частину житлового будинку та господарські споруди, якому кореспондує право користування частиною земельної ділянки, однак матеріалами справи, дослідженими судом, поясненнями сторін по справі та свідків підтверджується, що земельна ділянка АДРЕСА_2 на момент набуття позивачем права власності на нерухоме майно мала спільну межу зі сформованою та внесеною до Державного земельного кадастру земельною ділянкою АДРЕСА_1 , яка зафіксована у Державному акті серія СМ №076193. Крім того, на момент набуття права власності на квартиру АДРЕСА_3 та частину господарських будівель позивачем будівель, які б знаходилися на спірній частині земельної ділянки, не існувало, що підтверджується дослідженими судом матеріалами інвентаризаційної справи та показами свідка ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Що стосується судових витрат на правову допомогу, то оскільки, згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови у позові - на позивача, зазначені витрати залишаються за позивачем по справі.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 12, 13, 81, 200, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Релігійної організації Релігійне управління Центральна конференція Церкви адвентистів сьомого дня в Україні , третя особа: Кролевецька міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акта на землю, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.07.2021.

Суддя В. М. Придатко