Ухвала

від 28.07.2021 по справі 752/20817/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/20817/20 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4438/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року задоволено частково клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62019100000000500від 03.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ст. 366-1 КК України та накладено арешт на 1/5 частину нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , із забороною відчуження та розпорядження.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, якою накладено арешт на 1/5 частину нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , із забороною відчуження та розпорядження. Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , про арешт квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 , з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. Слідчий суддя в порушення вимог статей 170-173 КПК України не з`ясувала всі обставини кримінального провадження № 62019100000000500 щодо підозрюваного ОСОБА_6 . Не враховано тих обставин, що майно, на яке накладено арешт не є особистою власністю ОСОБА_6 , а належить на праві спільної часткової власності, а тому арешт зазначеного майна порушує права інших його власників на вільне володіння і користування своїм майном. Відповідно до інформаційної довідки № 262889684, власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., крім ОСОБА_6 є інші члени його сім`ї, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які не мають ніякого відношення до кримінального провадження № 62019100000000500.

Крім цього, слідчий всупереч вимог чинного кримінального процесуального закону, не надав суду достатньо доказів, на обґрунтування доводів викладених в клопотанні про накладення арешту на майно ОСОБА_6 .

Слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна, при цьому жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав, на підставі чого розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що конфіскація, як вид покарання, не може поширюватись на квартиру чи окремі її частини, якщо засуджений і його сім`я постійно в них проживають і це житло є їхнім єдиним місцем проживання. Майно, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою є єдиним житлом підозрюваного та членів його сім`ї і не може бути в подальшому конфіскованим за вироком суду.

Апелянт звертає увагу на те, що матеріали кримінального провадження № 62019100000000500 не містять доказів стосовно розміру заподіяної шкоди ОСОБА_6 , так само відсутнє обґрунтування розміру заподіяної шкоди, як і в клопотанні слідчого, так і в оскаржуваній ухвалі. В ухвалі не визначено розумність і співмірність обмеження права власності із завданням кримінального провадження.

На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без виклику підозрюваного, про що зазначено безпосередньо в ухвалі. Копія оскаржуваної ухвали направлена ОСОБА_6 , Голосіївський районним судом міста Києва звичайним листом, тобто у спосіб, який унеможливлює подання до Київського апеляційного суду належних доказів про дату отримання ухвали саме 22 червня 2021 року.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 03.06.2021 року було постановлено без виклику власника майна та його представника, а копію ухвали представником отримано 22.06.2021, як зазначається в апеляційній скарзі, іншої інформації про дату отримання ухвали матеріали справи не містять, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, що Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000500 від 03.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ст. 366-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням часта місці директор Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_15 , колишній заступник директора Департаменту ОСОБА_16 , заступник директора Департаменту-начальник управління пільг, державних та інших допомог ОСОБА_17 , начальник відділу внутрішнього аудиту Департаменту ОСОБА_18 , головний спеціаліст сектору державних закупівель, головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку управління бухгалтерського обліку та фінансів цього Департаменту ОСОБА_6 , головний спеціаліст відділу фінансового контролю та аудиту, завідувач сектору державних закупівель управління бухгалтерського обліку та фінансів Департаменту ОСОБА_19 , уповноважена особа з питань закупівель Департаменту ОСОБА_20 , невстановлені службові особи ТОВ «Альтернатива Трейд» (ЄДРПОУ 37878035) з метою особистого незаконного збагачення, визначивши вчинення злочинів як одне з основних джерел для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, відчуваючи свою безкарність, з метою привласнення коштами, виділеними рішеннями Київської міської ради в межах Київської міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам», створили організовану групу, метою якої є привласнення бюджетними коштами шляхом умисного завищення ціни на медичні вироби, які придбаваються за результатами тендерних процедур в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».

З метою досягнення злочинної мети щодо надання перемоги у відкритих торгах підконтрольному ТОВ «Альтернатива Трейд» ОСОБА_6 , будучи залученим ОСОБА_15 до вказаної злочинної діяльності як виконавець вчинення кримінальних правопорушень, підписав як член тендерного комітету Департаменту протоколи засідань тендерного комітету за закупівлями, згідно тексту яких вказане товариство визначено переможцем та приймалось рішення про намір укласти з ним договори.

Внаслідок незаконних дій організованої групи у складі ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , інших невстановлених осіб під час укладання та виконання договорів між Департаментом соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з ТОВ «Альтернатива Трейд» внаслідок завищення постачальницько-збутової надбавки, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №955 від 17.10.2008 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби», бюджету завдано збитки у особливо великих розмірах.

Загалом організована група у складі ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 ,ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 у 2017-2019 роках незаконно привласнила грошові кошти територіальної громади м. Києва у розмірі 13 596 573,69 грн.

У зв`язку із цим, 12.05.2021 складено повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та того ж дня вручено.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 є власником 1/5 частини нерухомого майна квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

20.05.2021 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 , з метою забезпечення конфіскації як виду покарання та відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

03.06.2021 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт на 1/5 частину нерухомого майна - квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , із забороною відчуження та розпорядження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 62019100000000500 від 03.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ст. 366-1 КК України, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на майно.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, можливість конфіскації майна як виду покарання, дані про належність майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено частково клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належну мету, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, та відповідну їй правову підставу, передбачену ч. 5 ст. 170 КПК України для часткового задоволення клопотання слідчого і накладення арешту на майно.

Окрім цього, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні злочину.

Крім того слідчим суддею накладено арешт на 1/5 частину нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 , тобто на даний час оскаржуваною ухвалою жодним чином не порушуються права інших власників на вільне володіння і користування своїм майном квартирою, оскільки арешт накладений лише на частку в квартирі, яка належить ОСОБА_6 та лише із забороною відчуження та розпорядження.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, безпідставно не викликав для участі в судовому засіданні власника майна, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя може прийняти рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна, з огляду на те, що в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309,376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 рок, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4