Ухвала

від 29.07.2021 по справі 757/55047/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/55047/20-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/3503/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

адвоката, який діє в

інтересах заявника

ТОВ «СПЕЦТОРГ» ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах заявника адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «СПЕЦТОРГ» ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №62020100000000583 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

11 грудня 2020 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №62020100000000583 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на житловий будинок площею 1408 м2, розташований на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 3223155400:03:021:0073 (0,7841 га) та 322155400:03:021:0072 (0,5 га) за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 31/8, яке належить ТОВ «СПЕЦТОРГ», ЄДРПОУ 30931081, з забороною відчуження та розпорядження.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування практики Європейського суду з прав людини, наявності даних, які свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах заявника адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «СПЕЦТОРГ» ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки накладенням арешту на нерухоме майно, належне ТОВ «СПЕЦТОРГ», порушується право власності зазначеного підприємства. Апелянт вказує, що слідчим суддею не перевірено відповідність майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України, що є грубим порушенням ч.3 ст.170 КПК України, із оскарженої ухвали взагалі не вбачається, яке відношення до кримінального провадження має житловий будинок та його законний власник ТОВ «СПЕЦТОРГ», при цьому судом не наведено будь-яких обґрунтованих доводів про існування зв`язку між даним підприємством та підозрюваними ОСОБА_9 або ОСОБА_10 , чи іншими фізичним і юридичними особами, які фігурують в клопотанні про арешт майна. Наголошує, що розгляд судом клопотання про арешт майна без виклику власника майна позбавило можливості останнього захищати свої права у суді та спростувати доводи сторони обвинувачення. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 14 грудня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких прокурор не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її безпідставною та необґрунтованою у зв`язку з чим просить залишити без змін ухвалу слідчого судді про арешт майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

адвоката, який діє в інтересах власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити;

ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що власник майна ТОВ «СПЕЦТОРГ»про дату, час і місце розгляду клопотання не повідомлявся, копія ухвали на адресу підприємства не надсилалася. Як зазначає представник ТОВ «СПЕЦТОРГ» зі змістом оскарженою ухвалою він ознайомився 19.05.2021 року, у зв`язку з чим, п`ятиденний строк апеляційного оскарження, у відповідності до правил ч.3 ст.395 КПК України, розпочався 20.05.2021 року.

Доводи, наведені прокурором в клопотанні про повернення апеляційної скарги, а саме, що представник ТОВ «СПЕЦТОРГ» 08.02.2021 року звертався до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про ознайомлення з матеріалами судового провадження та строк оскарження минув, є необґрунтованими, оскільки такого клопотання матеріали справи не містять. При цьому, слід зазначити, що перебіг строку апеляційного оскарження починається з дня отримання особою копії судового рішення та не може бути пов`язаний з датою ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що адвокатом, який діє в інтересах ТОВ «СПЕЦТОРГ», строк на апеляційне оскарження не пропущено.

Як вбачається з матеріалів клопотання та ухвали слідчого судді, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000583 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, за обставинами зловживання владою або службовим становищем працівниками правоохоронних органів з метою отримання неправомірної вигоди, що полягає у сприянні групі осіб з числа громадян України в легалізації грошових коштів, отриманих шахрайським шляхом, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян і держави, а також за обставинами заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах, з використанням електронно-обчислювальної техніки та легалізацією (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом.

В клопотанні прокурор зазначає, що ймовірним організатором та головним вигодо набувачем злочинної схеми є громадянин України та Ізраїлю ОСОБА_11 , інші учасники злочинної схеми входять до оточення останнього та були залучені ним з метою реалізації злочинних намірів. Кошти ошуканих громадян легалізовані на території України під виглядом придбання рухомого та нерухомого майна, в тому числі житлового будинку площею 1408 м2, розташований на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 3223155400:03:021:0073 (0,7841 га) та 322155400:03:021:0072 (0,5 га) за адресою: АДРЕСА_1 .

07 грудня 2020 року слідчим винесено постанову про визнання рухомого та нерухомого майна, перелік якого додається до клопотання, речовими доказами, як такими, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

14 грудня 2020 року ухвалою слідчого Печерського районного суду міста Києва накладено арешт на житловий будинок площею 1408 м2, розташований на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 3223155400:03:021:0073 (0,7841 га) та 322155400:03:021:0072 (0,5 га) за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ «СПЕЦТОРГ», ЄДРПОУ 30931081, з забороною відчуження та розпорядження.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Зокрема, слідчим суддею накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказане в клопотанні майно, відповідає критеріям ст.98 КПК України, однак така мета арешту майна прокурором не доведена.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Прокурором в клопотанні про арешт майна зазначено, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , має на меті запобігти можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження майна, яке визнано речовим доказом, а також забезпечити можливу конфіскацію майна, та відповідно до ст.170 КПК України таке майно може бути накладено арешт з метою його збереження.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прокурором не доведені, а слідчим суддею не перевірені правові підстави для накладення арешту на вказаний вище об`єкт нерухомості, можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів клопотання, житловий будинок площею 1408 м2, розташований на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 3223155400:03:021:0073 (0,7841 га) та 322155400:03:021:0072 (0,5 га) за адресою: АДРЕСА_1 , належить ТОВ «СПЕЦТОРГ» (ЄДРПОУ 30931081).

З огляду на наявні в матеріалах провадження дані, ТОВ «СПЕЦТОРГ» зареєстроване 01.06.2020 року та його засновником є ТОВ «Муга Інвест». Право власності на об`єкт нерухомості набуто ТОВ «СПЕЦТОРГ» згідно договору купівлі-продажу від 05.05.2011 року.

Разом з цим, у кримінальному провадженні розслідуються обставини, які охоплюють період з 2016 року по 2020 рік.

При цьому витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №62020100000000583 не містить інформації щодо повідомлення про підозру посадовим особам ТОВ «СПЕЦТОРГ» чи ТОВ «Муга Інвест» у вчиненні кримінальних правопорушень в даному кримінальному провадженні.

Згідно підпункту 1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.92 КПК України обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження доводів прокурора про те, що ОСОБА_11 є бенефіціарним власником ТОВ «СПЕЦТОРГ». В той же час ОСОБА_12 є іпотекодержателем нерухомого майна ТОВ «СПЕЦТОРГ» і також не є його власником.

Згідно приписів Цивільного кодексу України, відповідальність засновників юридичної особи та самої юридичної особи є відокремленими, юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її засновника, крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Таким чином, накладаючи арешт на нерухоме майно ТОВ «СПЕЦТОРГ», слідчий суддя втрутився у законну господарську діяльність вказаного підприємства, оскільки не було доведено, що майно зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Враховуючи викладені обставини, які вказують на необ`єктивність судового розгляду, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №62020100000000583 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, а саме: на житловий будинок площею 1408 м2, розташований на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 3223155400:03:021:0073 (0,7841 га) та 322155400:03:021:0072 (0,5 га) за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 31/8, яке належить ТОВ «СПЕЦТОРГ», (ЄДРПОУ 30931081).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «СПЕЦТОРГ» ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №62020100000000583 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, а саме: на житловий будинок площею 1408 м2, розташований на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 3223155400:03:021:0073 (0,7841 га) та 322155400:03:021:0072 (0,5 га) за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 31/8, яке належить ТОВ «СПЕЦТОРГ», ЄДРПОУ 30931081, з забороною відчуження та розпорядження, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №62020100000000583 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, а саме: на житловий будинок площею 1408 м2, розташований на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 3223155400:03:021:0073 (0,7841 га) та 322155400:03:021:0072 (0,5 га) за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 31/8, яке належить ТОВ «СПЕЦТОРГ», (ЄДРПОУ 30931081), з забороною відчуження та розпорядження.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4