Рішення

від 23.07.2021 по справі 193/682/21

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/682/21

Провадження 2/193/370/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

секретаря судового засідання Хомич Н.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

29.06.2021 позивач ОСОБА_2 звернувся до Софіївського районного суду з вказаним цивільним позовом до відповідача Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, згідно з яким просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 7,6031 га, кадастровий № 1225284400020670016, що розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на вищевказану земельну ділянку, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №093519 виданого 02.03.2004 року, на підставі розпорядження голови Софіївської РДА № 454 - р від 25.12.2002 року на ім`я ОСОБА_3 . Він, як єдиний спадкоємець першої черги, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, звернувся до приватного нотаріуса Софіївської державної нотаріальної контори з наміром прийняти у спадщину цю земельну ділянку, але нотаріус йому відмовив у зв`язку з неможливістю встановити належність права на вищевказану земельну ділянку, через що позивачу було рекомендовано звернутись до суду.

Неможливість встановлення права померлої на земельну ділянку викликало тим, що при внесенні даних до Державного земельного кадастру про власника земельної ділянки в ЄДРРП, реєстратором допущено помилику у зазначені по батькові його матері, зокрема вказав ОСОБА_4 , тоді як вірним є ОСОБА_5 .

При зверненні його до державного реєстратора з приводу зміни такого запису у реєстрі по батькові власника земельної ділянки йому було відмовлено.

Ухвалою суду від 02 липня 2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою також було витребувоно спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ..

Представник позивача ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, у підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, наслідки визнання позову йому зрозумілі, визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд відповідно до ст. 206 ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 від 15.09.2020 року (а.с. 4).

Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 12.01.1948 року, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 7,6031 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району, кадастровий номер 1225284400:02:067:0016.

Згідно заповіту від 12.04.2012 року, яке зареєстроване у реєстрі за № 27, посвідчене секретарем Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області Розбицькою С.В., відповідно змісту якого ОСОБА_3 заповіла належну їй земельну ділянку площею 7,6031 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради Софіївського району своєму сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З метою оформлення своїх спадкових прав на земельну ділянку позивач звернувся до приватного нотаріуса Софіївського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус своєю постановою від 12.05.2021 року відмовив йому у вчиненні вказаної нотаріальної дії, мотивуючи тим, що у Державному акті на право на земельну ділянку, серії ДП № 093519, значиться власник земельної ділянки ОСОБА_3 , а у Державному земельному кадастрі, згідно інформаційного листа Відділу у Софіївському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02.04.2021 року № 37/116-21, вказаний власник ОСОБА_3 (а.с. 11).

Відділ у Софіївському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомив, що з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державний земельний кадастр , якими змінено порядок набуття речових прав на земельну ділянку. Відтак право власності на земельну ділянку виникають лише з дня їх реєстрації в державному реєстрі прав Державною реєстраційною службою, утвореною при Міністерстві юстиції України, або нотаріусами при посвідченні угод щодо відчуження земельних ділянок орган Держгеокадастру здійснює реєстрацію земельних ділянок тільки в Державному земельному кадастрі (а.с.6).

Відповідно до витягу НВ 0006518322021 від 16.03.2021 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 1225284400:02:067:0016 власником земельної ділянки вказана ОСОБА_3 (а.с. 19).

Як вбачається із архівного витягу (додатку) з розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.12.2002 року № 454-р, значиться ОСОБА_3 (а.с. 13). Наведене свідчить про допущення помилки при реєстрації права власності на вказані вище земельні ділянки.

Внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру, а саме виправити по -батькові власника земельної ділянки немає змоги у зв`язку з тим, що власник земельної ділянки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статті 1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.1ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Cтаттею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із п. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Враховуючи те, що саме померлій ОСОБА_3 за життя на праві власності належала земельна ділянка, площею 7,6031 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 12252:844:00:02:067:0016, що розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, що підтверджується належними правовстановлючими документами, тому маються підстави для визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, який є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст. 259, 263- 265 , 268, 354 , 355 ЦПК України , суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, площею 7,6031 га., за кадастровим номером 1225284400:02:067:0016, що розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 093519 від 02 березня 2004 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області, місцерозташування: Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Шкільна 19, 53100, ЄДРПОУ 41053148.

Повний текст рішення виготовлений 03 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Томинець