ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2021 р. Справа№ 910/14117/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Станіка С.Р.
Дикунської С.Я.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.07.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 (повний текст рішення складено 08.12.2020)
у справі №910/14117/20 (суддя Данилова М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця
до Державного підприємства Гарантований покупець
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго
про стягнення заборгованості у розмірі 21 539 800,83 грн
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
17 вересня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця (далі - позивач) надійшла позовна заява б/н від 16.09.2020 до Державного підприємства Гарантований покупець (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 21 539 800, 83 грн за договором № 928/01 від 04.11.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором № 928/01 від 04.11.2019, зокрема, відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем за електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Короткий зміст заперечень на позов
Відповідач в свою чергу, проти позову заперечував з огляду на те, що джерелом надходження грошових коштів для проведення розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (далі - ПрАТ НЕК Укренерго ) послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та його діяльність пов`язана з покладеними на нього спеціальними обов`язками, яка не є підприємницькою діяльністю.
На думку відповідача, позивачем в позовній заяві не наведено та не підтверджено доказами дати отримання Гарантованим покупцем підписаних актів купівлі-продажу електричної енергії за спірний період, тому позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у спірних періодах, та, відповідно, дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії спірних періодів.
Отже, відповідач вважає, що його вини в тому, що він не розрахувався з позивачем за електричну енергію немає, обов`язок передати кошти для розрахунку з позивачем покладений на ПрАТ НЕК "Укренерго", момент оплати за куплену електроенергію не настав, а тому даний позов не підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства Гарантований покупець на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця суму заборгованості за електричну енергію у розмірі 20 646 248,80 грн з ПДВ; суму пені у розмірі 281 663,51 грн; суму штрафів у розмірі 529 276,24 грн; суму відсотків за користування коштами (3 % річних) у розмірі 50 971,80 грн; суму інфляційних втрат у розмірі 31 640,49 грн, суму судового збору у розмірі 323 098, 00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті купленої електричної енергії за зеленим тарифом .
При цьому, посилання відповідача не те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не прийнято судом першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, в тому числі в частині здійснення своєчасної оплати вартості прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим тарифом".
Посилання відповідача на те, що момент оплати за куплену електроенергію не настав так як позивачем не підтверджено дати отримання Гарантованим покупцем підписаного акту купівлі-продажу електричної енергії спірного періоду, теж судом першої інстанції не взяті до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено те, що акти купівлі-продажу електричної енергії підписані обома сторонами та відповідач не заперечує стосовно об`єму купленої електричної енергії.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство Гарантований покупець 28.12.2020 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити сплату судового збору, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14117/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю. Вирішити питання щодо розподілу судового збору.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права ст.ст. 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст. 525, 526, 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 174, 193, 196 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, параграфи 2-4 Глави 6 Розгляду справи по суті Господарського процесуального кодексу України.
Як вказує апелянт судом не було встановлено дату виникнення грошового зобов`язання у відповідача щодо оплати електричної енергії за спірний період, оскільки обов`язок Гарантованого покупця з оплати 100 % вартості відпущеної продавцем за "зеленим" тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця можливе за одночасної наявності двох обов`язкових умов: отримання Гарантованим покупцем підписаного Продавцем акту купівлі-продажу електроенергії; затвердження Регулятором розміру вартості послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При цьому, згідно п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), зобов`язання Гарантованого покупця з оплати електроенергії відносно кожного розрахункового місяця спірного періоду виникає лише з другого робочого дня після отримання акта приймання-передачі та затвердження розміру вартості послуги Регулятором.
Апелянт заперечує проти нарахованих пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки періоди визначені позивачем є необґрунтованими належним чином через відсутність належних та допустимих доказів.
Апеляційна скарга обґрунтована також тим, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПрАТ НЕК "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою ПрАТ НЕК "Укренерго" послуг Гарантованого покупця із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Оскільки остання не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем. Матеріали справи не містять доказів недотримання відповідачем встановленого порядку виконання грошового зобов`язання за договором у спірному періоді, передбаченого чинним законодавством.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги норми Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, за якими визначено інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Гарантованого покупця перед позивачем за Договором, а саме відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.
Також відповідач зауважує, що місцевим господарським судом не було застосовано ст. 614 ЦК України звільнення від відповідальності Гарантованого покупця, оскільки як вже зазначалось, основним джерелом оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом є кошти, що надходять від ПрАТ НЕК "Укренерго" в оплату послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії. В свою чергу, заборгованість за послуги за період січень-вересень 2020 станом на 17.12.2020 складає 25,727 млрд. грн. Отже, на переконання апелянта, наявні підстави для звільнення від відповідальності.
Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги.
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач зазначає, що ним були надані до суду акти купівлі-продажу електричної енергії, датовані останнім днем кожного календарного місяця, за який мав здійснюватися розрахунок. При цьому, керуючись ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має довести отримання актів купівлі-продажу після прийняття постанов НКРЕКП, обґрунтувавши проставлення на підписаних актах невірних дат.
ТОВ Еко-Фотуре Стара Ушиця також вказує, що недодержання своїх обов`язків контрагентом відповідача не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, які виникли між сторонами у даній справі.
У запереченнях проти відзиву на апеляційну скаргу апелянт зазначає, що доводи викладені у відзиві є необґрунтованими, а твердження позивача є такими що не спростовують доводів викладених в апеляційній сказі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/14117/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2021 відмовлено Державному підприємству Гарантований покупець у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/14117/20 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.
01.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Гарантований покупець надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, справу призначено до розгляду на 25.02.2021.
У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. 25.02.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.02.2021 у справі №910/14117/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 справу №910/14117/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 25.03.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 відкладено розгляд справи на 15.04.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 відкладено розгляд справи на 13.05.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 задоволено клопотання Державного підприємства Гарантований покупець про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 10.06.2021.
07.06.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 281 663,51 грн, штрафу у розмірі 529 276,24 грн, відсотків за користування коштами (3% річних) у розмірі 50 971,80 грн та інфляційних втрат у розмірі 31640,49 грн. В частині стягнення основного боргу та судового збору позивач просив рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14117/20 залишити без змін.
У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. 10.06.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.06.2021 у справі №910/14117/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Станік С.Р.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 справу №910/14117/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи відкладено на 24.06.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 відкладено розгляд справи на 01.07.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 прийнято відмову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця від позову у справі №910/14117/20 в частині стягнення з Державного підприємства Гарантований покупець пені у розмірі 281 663,51 грн, штрафу у розмірі 529 276,24 грн, відсотків за користування коштами (3% річних) у розмірі 50 971,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 31640,49 грн.
Визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/14117/20 в частині стягнення з Державного підприємства Гарантований покупець пені у розмірі 281 663,51 грн, штрафу у розмірі 529 276,24 грн, відсотків за користування коштами (3% річних) у розмірі 50 971,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 31640,49 грн.
Закрито провадження у справі №910/14117/20 в частині стягнення з Державного підприємства Гарантований покупець пені у розмірі 281 663,51 грн, штрафу у розмірі 529 276,24 грн, відсотків за користування коштами (3% річних) у розмірі 50 971,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 31640,49 грн.
Крім того, від Державного підприємства Гарантований покупець надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/14117/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України № 3/332(20) від 17.07.2020.
Розглянувши заяву про зупинення провадження у справі №910/14117/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України № 3/332(20) від 17.07.2020, суд дійшов наступних висновків.
Обґрунтовуючи, клопотання про зупинення провадження до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України № 3/332(20) від 17.07.2020, заявник клопотання вказує, що результатом розгляду у зазначеній справі є встановлення неконституційності тих положень наведених законів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тоді як зазначене питання може бути вирішене судом у даній справі, тому наявні підстави для обов`язкового зупинення провадження у справі №910/14117/20.
Згідно з ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;
5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В своєму клопотанні позивач посилається на п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, визначаючи нормативне обґрунтування зупинення провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Колегія суддів дійшла висновку, що обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, в даній ситуації суд жодним чином не обмежений самостійно встановити обставини справи шляхом дослідження наявних у справі доказів.
Предметом дослідження у даній справі, з урахуванням прийнятої заяви позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, є вимоги про стягнення з ДП Гарантований покупець основного боргу за договором №928/01 від 04.11.2019.
В той же час, у поданні, на яке посилається відповідач, предметом розгляду є питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого - четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої - дев`ятої, частин дванадцятої - двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої - тридцять третьої статті 9-1, положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20 лютого 2003 року № 555-IV, положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев`ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII.
В силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правомірність правочину презюмується, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2019 року у справі №5015/6070/11.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/14117/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України № 3/332(20) від 17.07.2020, оскільки заявником клопотання не доведено належними доказами неможливість розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України № 3/332(20) від 17.07.2020, і судом апеляційної інстанції таких підстав за наслідками розгляду клопотання - не встановлено.
Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційний нарахувань не може бути розглянуто судом апеляційної інстанції, оскільки ухвалою суду від 01.07.2021 прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача пені, штрафу, відсотків за користування коштами (3 % річни) та інфляційних втрат, в цій частині оскаржуване рішення визнано нечинним та закрито провадження у справі.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 01.07.2021 з`явився представник позивача.
Представники Державного підприємства Гарантований покупець та Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго у судове засідання 01.07.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, відповідач та третя особа повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників Державного підприємства Гарантований покупець та Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго .
Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, та просив апеляційний господарський суд відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14117/20 в частині стягнення основного боргу та судового збору залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується матеріалами справи, між ТОВ "Еко-Фотуре "Стара Ушиця" (далі - виробник за "зеленим" тарифом) та ДП Гарантований покупець (далі - гарантований покупець) 04 листопада 2019 року було укладено договір № 928/01, за умовами якого виробник за зеленим тарифом зобов`язується продати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. № 641 (далі - Порядок) (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 2.5. договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до гл. 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом.
Згідно з п. 3.1. договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень гл. 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку до гл.7 Порядку.
Відповідно до п. 3.2. договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 3.3. договору оплата товарної продукції (електричної енергії ), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень гл. 10 Порядку.
13.02.2020 сторонами укладено Додаткову угоду №197/01/20 за умовами якої Сторони дійшли згоди, що з 14.02.2020 виробник за зеленим тарифом зобов`язується додатково подавати електричну енергію, вироблену новим об`єктом електроенергетики - Наземною фотоелектричною сонячною електростанцією 2, за винятком обсягу електричної енергії, необхідної для власних потреб зазначеного об`єкта електроенергетики, а гарантований покупець зобов`язується купувати відпущену електричну енергію вказаним об`єктом електроенергетики виробника за зеленим тарифом в точках комерційного обліку електричної енергії та здійснювати її оплату відповідно до умов договору. Всі інші умови договору залишилися незмінними.
Відповідно до п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної споживачем за зеленим тарифом електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
Так, главою 10 Порядку визначено наступне:
п. 10.1. До 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
п. 10.2. З урахуванням вимог глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата споживачу за "зеленим" тарифом за розрахунковий місяць, та направляє споживачу за "зеленим" тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
п.10.3. Після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.
Якщо протягом указаного строку продавець не повертає підписаний примірник акта купівлі - продажу, то з наступного розрахункового місяця гарантований покупець надсилає продавцю поштою протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу у двох примірниках, не підписаних зі своєї сторони.
Продавець підписує акт купівлі-продажу у двох примірниках і направляє їх на адресу гарантованого покупця. Гарантований покупець у триденний термін з дати отримання актів купівлі - продажу зі своєї сторони підписує їх у двох примірниках та надсилає продавцю один примірник поштою. Такий порядок зберігається до повернення гарантованому покупцю всіх актів купівлі-продажу, що були направлені на адресу продавця.
У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.
За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі - продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
п.10.4. Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.
п.10.5. З урахуванням положень глави 9 цього Порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок суми відшкодування продавцем вартості врегулювання небалансу та направляє продавцю два примірники акта купівлі - продажу, підписані зі своєї сторони.
п.10.6. Після отримання двох примірників акта купівлі-продажу, підписаних зі сторони гарантованого покупця, продавець направляє гарантованому покупцю протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.
Якщо протягом указаного строку продавець не повертає підписаний примірник акта купівлі - продажу, то з наступного розрахункового місяця гарантований покупець надсилає продавцю поштою протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу у двох примірниках, не підписаних зі своєї сторони.
Продавець підписує акт купівлі-продажу у двох примірниках і направляє його на адресу гарантованого покупця. Гарантований покупець у триденний термін з дати отримання актів купівлі - продажу зі своєї сторони підписує їх у двох примірниках та надсилає продавцю один примірник поштою. Такий порядок зберігається до повернення гарантованому покупцю всіх актів купівлі-продажу, які направлені на адресу продавця.
За наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.
За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем гарантованому покупцю акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок відшкодування продавцем гарантованому покупцю вартості врегулювання небалансу здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
п.10.7. Продавець здійснює відшкодування вартості врегулювання небалансу гарантованому покупцю протягом перших двох робочих днів після отримання від гарантованого покупця акта купівлі - продажу.
Таким чином, враховуючи приписи Порядку відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куповану електроенергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуг.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) постановою №902 від 29.04.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої відповідачу у березні 2020 року та складає 2 568 247 721,39 грн (без ПДВ).
Постановою №995 від 27.05.2020 НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої відповідачу у квітні 2020 року та складає 4 944 046 105,48 грн (без ПДВ).
Постановою №1211 від 24.06.2020 НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої відповідачу у травні 2020 року та складає 4 337 390 779,22 грн (без ПДВ).
Постановою №1435 від 22.07.2020 НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої відповідачу у червні 2020 року та складає 4 246 519 382,97 грн (без ПДВ).
Постановою №1600 від 19.08.2020 НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої відповідачу у липні 2020 року та складає 4 634 530 383,78 грн (без ПДВ).
Таким чином, регулятором затверджено розміри вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці згідно постанов НКРЕКП №902 від 29.04.2020, №995 від 27.05.2020, №1211 від 24.06.2020, №1435 від 22.07.2020, №1600 від 19.08.2020.
Сторонами підписані такі акти купівлі-продажу електроенергії: 31.03.2020 за березень 2020 року; 30.04.2020 за квітень 2020 року; 31.05.2020 за травень 2020 року; 30.06.2020 за червень 2020 року; 31.07.2020 за липень 2020 року тобто акти купівлі - продажу підписані сторонами на весь спірний період, відповідач також не заперечував проти обсягу купленої електричної енергії.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що ТОВ Еко-Фотуре Стара Ушиця взяті на себе за договором зобов`язання виконало належним чином, однак відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором № 928/01 від 04.11.2019, оплату купленої у позивача електроенергії у березні - липні 2020 року своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 20 646 248,80 грн.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем здійснено оплату основного боргу за електричну енергію за період постачання електричної енергії березень-квітень 2020 року на загальну суму 5 734 646,35 грн, відповідно до платіжних доручень: №125915 від 07.06.2021 на суму 1 695 290,55 грн, №125917 від 07.06.2021 на суму 769 383,40 грн, №125916 від 07.06.2021 на суму 2 801 617,21 грн та №127075 від 22.06.2021 на суму 468 355,19 грн
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 275, ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - Закон №2019-VIII) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.
Згідно ч.2 ст. 65 Закону №2019-VIII гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 65 Закону №2019-VIII гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Виходячи зі змісту статей 627, 628, 630 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
Як підтверджено матеріалами справи, у березні - липні 2020 року позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, на загальну суму 22 963 598,44 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року на загальну суму 3179254,71 грн, за квітень 2020 року на загальну суму 5235194,77 грн, за травень 2020 року на загальну суму 4343184,21 грн, за червень 2020 року на загальну суму 4 922 463,29 грн, за липень 2020 року на загальну суму 5283501,46 грн.
Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.
Згідно пункту 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Отже, 100 % оплати відпущеної електричної енергії здійснюється з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у березні-липні 2020 року, затверджено постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 902 від 29.04.2020, №995 від 27.05.2020, № 1211 від 24.06.2020, №1435 від 22.07.2020 та №1600 від 19.08.2020 на рівні 2 568 247 721,39 грн, 4 944 046 105,48 грн, 4 337 390 779,22 грн, 4 246 519 382,97 грн та 4 634 530 383,78 грн відповідно.
Таким чином, виходячи з положень договору та законодавства, остаточний розрахунок за отриману у березні електричну енергію у строку до 04.05.2020 включно, за квітень 2020 року у строку до 29.05.2020 включно, за травень 2020 року у строк до 26.06.2020 включно, за червень 2020 року у строк до 24.07.2020 включно, за липень 2020 року у строк до 21.08.2020 включно.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на ті обставини, що позивачем в позовній заяві не наведено та не підтверджено доказами дати отримання Гарантованим покупцем підписаних актів купівлі-продажу електричної енергії спірного періоду та не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у спірних періодах, та відповідно, дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії спірних періодів. Зазначені доводи спростовуються таким.
Пунктом 10.4 Порядку визначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії.
Дата виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100 % відпущеної електричної енергії настав.
Водночас, матеріалами справи не містять доказів, що відповідач електричну енергію, вироблену позивачем, як виробником за "зеленим" тарифом, за вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії за березень - липень 2020 року оплатив у повному обсязі.
Щодо посилань апелянта на ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та специфіки правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством, що визначає порядок (спосіб) виконання спірного зобов`язання Гарантованим покупцем, а також визначають джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі позивачем, вказуючи, що джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою ПрАТ НЕК "Укренерго" послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (відповідно до п.12.3,12.6 Глави 12 Порядку), а тому регулювання зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом не вичерпуються умовами договору, колегія суддів звертає увагу на те, що ані договором, ані Порядком, ані положеннями ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" не визначено прямої залежності виконання зобов`язань Гарантованого покупця щодо оплати відпущеної виробником за "зеленим" тарифом електроенергії з виконанням зобов`язань оператором системи передачі (ПрАТ "НЕК "Укренерго") щодо оплати послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідності до положень статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж за "зеленим" тарифом електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.
При цьому, за умовами укладеного сторонами договору № 928/01 від 04.11.2019 вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку, яким визначено порядок здійснення платежів гарантованим покупцем продавцям електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Тоді як розрахунок вартості та порядок оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що надаються гарантованим покупцем визначаються відповідно до Глави 12 Порядку.
Тобто правовідносини між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії за "зеленим" тарифом (позивачем) не є пов`язаними з правовідносинами гарантованого покупця з оператором системи передачі (ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго").
Отже, твердження відповідача стосовно ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" фактично зводяться до відсутності бюджетного фінансування. Водночас відсутність бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання. Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що також зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; приписи Господарського кодексу України також не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, за відповідальність за порушення зобов`язань.
Також безпідставними є посилання відповідача на те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.
Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.
Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем взятих на себе згідно договору грошових зобов`язань по оплаті придбаної у позивача електричної енергії на суму 20 646 248,80 грн, що не спростовано відповідачем шляхом реалізації своїх процесуальних прав та подачі відповідних доказів, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Разом з цим, під час розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14117/20, апелянтом подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 5734646,35 грн, оскільки після прийняття оскаржуваного рішення відповідачем сплачено грошові кошти за електроенергію за березень-квітень 2020 року у розмірі 5734646,35 грн.
Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі.
Так, відповідно до частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі -це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
У справі №910/14117/20 предметом вимог за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця є стягнення заборгованості у розмірі 20 646 248,80 грн.
Як установлено судом апеляційної інстанції під час розгляду даної апеляційної скарги апелянтом сплачено 5 734 646,35 грн за постачання електричної енергії по договору №928/01 від 04.11.2019 за березень - квітень 2020 року.
Таким чином, на час розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14117/20 частина основного борг у розмірі 5 734 646,35 грн сплачена.
За таких обставин, враховуючи, що внаслідок часткової сплати Державним підприємством Гарантований покупець грошових коштів у розмірі 5734646,35 грн за договором №928/01 від 04.11.2019, сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилася на вказану суму, а тому відсутній предмет позову щодо стягнення заборгованості у розмірі 5 734 646,35 грн, є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5 734 646,35 грн, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України та скасування рішення в цій частині на підставі ч. 1 ст. 278 ГПК України.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 та постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно частини 1 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення 5 734 646,35 грн (сума основного боргу, яка сплачена відповідачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції) та закриття провадження у справі у цій частині. В решті рішення суду першої інстанції щодо стягнення основного боргу за електричну енергію у розмірі 14 911 602,45 грн підлягає залишенню без змін, як таке, що прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Розподіл судових витрат
Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи, що відповідачем було частково сплачено суму основного боргу (5 734 646,35 грн) після пред`явлення позову, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції та позивач у поданій заяві про відмову від частини позовних вимог просив залишити без змін стягнуту оскаржуваним рішенням суму судового збору, колегія суддів зазначає, що судовий збір за частину позовних вимог, яку відповідач сплатив під час апеляційного перегляду підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 Закону України Про судовий збір встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на приписи Закону України Про судовий збір та ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України сума судового збору збору за розгляд справи у суді першої інстанції, яка повинна бути стягнута з Державного підприємства Гарантований покупець на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця становить 309 693 (триста дев`ять тисяч шістсот дев`яносто три) грн 73 коп. та розраховується наступним чином: 20 646 248,80 (предмет спору з урахуванням ухвали суду від 01.07.2021 про прийняття відмови від позову в частині стягнення штрафних санкцій) грн * 1.5%.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14117/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14117/20 скасувати частково в частині стягнення 5 734 646,35 грн основного боргу за електричну енергію.
3. В цій частині прийняти нове рішення суду у справі №910/14117/20, яким в частині стягнення 5 734 646,35 грн основного боргу за електричну енергію провадження у справі №910/14117/20 закрити.
4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14117/20 щодо стягнення 14 911 602,45 грн основної суми боргу за електричну енергію залишити без змін.
5. Стягнути з Державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця (адреса місцезнаходження: 32385, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Стара Ушиця, вул. Миру, 4/1; адреса для листування: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 85, кв.40, код ЄДРПОУ 41937117) 323 098 (триста двадцять три тисячі дев`яносто вісім) грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.
6. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство Гарантований покупець .
7. Видачу наказів по справі №910/14117/20 доручити Господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи №910/14117/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано після виходу судді з відпустки 30.07.2021.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.Р. Станік
С.Я. Дикунська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2021 |
Оприлюднено | 05.08.2021 |
Номер документу | 98748420 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні