Рішення

від 03.08.2021 по справі 910/7406/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2021Справа № 910/7406/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7406/21

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просат"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

07 травня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 05.05.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просат" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 1195 від 01.12.2016 року про надання послуг з розміщення і утримання обладнання у розмірі 203 896,43 грн. (двісті три тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень 43 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг та компенсації витрат за спожиту обладнанням відповідача електроенергію, відповідно до умов договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року у справі № 910/7406/21 позовну заяву б/н від 05.05.2021 року Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" за адресою: 01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 3, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за адресою представника позивача: 02154, м. Київ, бул. Ігоря Шамо, 2/7, кв. 48.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105480081478 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року у справі № 910/7406/21 вручено уповноваженому представнику позивача - 24.05.2021 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 31.05.2021 року (включно).

01 червня 2021 року через відділ діловодства суду від представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" надійшла заява б/н від 27.05.2021 року "Про усунення недоліків позовної заяви" (вказані документи направлені засобами поштового зв`язку 28.05.2021 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на відповідному конверті, тобто подані до суду у встановлений строк).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7406/21, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Просат" за адресою: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 89, літера А, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату відкриття провадження у справі та за фактичною (поштовою) адресою: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19, бізнес-центр "Лотос", 3-й поверх.

Водночас, суд звертає увагу, що поштові відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не були вручені відповідачу та були повернуті до суду за закінченням терміну зберігання - 07.07.2021 року та виїхали - 07.06.2021 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 03.06.2021 року у справі № 910/7406/21 є 07.06.2021 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 22.06.2021 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Просат" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір № 1195 від про надання послуг з розміщення і утримання обладнання (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець надає замовнику послуги зі строкового розміщення і утримання обладнання широкосмугового радіо доступу замовника (об`єкт розміщення) та надає інші послуги, згідно даного договору, а замовник виплачує виконавцеві винагороду за надання таких послуг. Під строковим розміщенням та утриманням обладнання сторони домовились розуміти надання усіх послуг, згідно даного договору, протягом строку його дії.

Відповідно до п. 1.2. договору місце розміщення обладнання виконавцем знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Гагаріна, 7 будівля кінотеатру Ленінград .

В п. 3.1. договору визначено, що за щомісячне надання виконавцем замовнику обумовлених цим договором послуг з урахуванням відповідних витрат і нарахувань виконавця (без вартості компенсації електроживлення телекомунікаційного обладнання) замовником сплачується щомісячна плата, яка становить 10 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3.3. договору плата за надані послуги сплачується на поточний рахунок виконавця в безготівковій формі щомісячно до 20 числа поточного місяця на повний обсяг обумовлених договором платежів на підставі рахунків виконавця.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що виконавець надсилає на адресу замовника в термін до 10 числа поточного місяця оригінали рахунків, акту наданих послуг та податкової накладної за минулий місяць, оформлені згідно чинного законодавства України.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами акту готовності та діє по 31.10.2019 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін, не менше як за один місяць до закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на тих самих умовах, які передбачені цим договором (п.п. 8.1., 8.5. договору).

Як зазначає позивач, через неоплату отриманих у період з 01.05.2019 року по 30.03.2021 року послуг за договором № 1195 від 01.12.2016 року відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за договором в розмірі 203 896,43 грн.

Судом встановлено, що позивач, внаслідок неоплати заборгованості за надані послуги неодноразово звертався до відповідача з претензіями, зокрема з претензією № 3 (вих. № 060/48-174 від 30.03.2021 року) про сплату заборгованості за договором № 1195 від 01.12.2016 року. Разом з претензією відповідачу були направлені дублікати актів надання послуг та рахунки на оплату. Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Крім того, позивач направляв відповідачу попередження № 060/48-20 від 13.01.2021 року, в якому вимагав сплатити заборгованість за договором № 1195 від 01.12.2016 року та просив вважати цей лист попередженням про розірвання договору з 31.01.2021 року.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати наданих згідно договору № 1195 від 01.12.2016 року послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 203 896,43 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як вже було встановлено судом вище, 01.12.2016 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено договір № 1195 від про надання послуг з розміщення і утримання обладнання, предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг зі строкового розміщення і утримання обладнання широкосмугового радіо доступу замовника (об`єкт розміщення) та надання інших послуг, згідно даного договору, за надання яких замовник виплачує виконавцеві винагороду.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що плата за надані послуги сплачується на поточний рахунок виконавця в безготівковій формі щомісячно до 20 числа поточного місяця на повний обсяг обумовлених договором платежів на підставі рахунків виконавця. Виконавець надсилає на адресу замовника в термін до 10 числа поточного місяця оригінали рахунків, акту наданих послуг та податкової накладної за минулий місяць, оформлені згідно чинного законодавства України (п. 3.4. договору).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач вказує, що заборгованість відповідача за обумовлені договором послуги виникла у період з 01.05.2019 року по 30.03.2021 року.

Судом встановлено, що в обгрунтування позовних вимог позивач надав копії актів надання послуг № 1195-09 від 30.09.2020 року, № 1195-10 від 31.10.2020 року, № 1195-11 від 30.11.2020 року, № 1195-12 від 31.12.2020 року, № 1195-Лн-01 від 31.01.2021 року та копії рахунків на оплату № 427 від 11.09.2020 року, № 498 від 30.10.2020 року, № 554 від 18.11.2020 року, № 627 від 31.12.2020 року, № 22 від 20.01.2021 року.

З матеріалів справи слідує, що зазначені вище акти надання послуг та рахунки на оплату направлялися відповідачу разом з претензією № 3 (вих. № 060/48-174 від 30.03.2021 року).

При цьому, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що разом з претензіями № 1 (вих. № 060/48-496 від 26.09.2019 року) та № 2 (вих. № 060/48-68 від 31.01.2020 року) відповідачу направлялися акти надання послуг № 1195-10 від 31.10.2019 року, № 1195-11 від 30.11.2019 року, № 1195-12 від 31.12.2019 року, № 1195-Лен-01 від 31.01.2020 року та рахунки на оплату № 612, № 613 від 10.10.2019 року, № 691, № 692 від 12.11.2019 року, № 749, № 750 від 09.12.2019 року, № 29, № 30 від 13.01.2020 року.

Водночас суд відмічає, що означених актів надання послуг та рахунків на оплату позивачем до позовної заяви не додано.

Більше того, позивачем також не надано актів надання послуг та рахунків на оплату за період з травня 2019 року по вересень 2019 року та за період з лютого 2020 року по серпень 2020 року, в той час, як заборгованість у відповідача виникла, як вказує позивач, за період з травня 2019 року по березень 2021 року.

Вказані обставини позбавляють суд можливості встановити правомірність та обгрунтованість заявлених позовних вимог за період з травня 2019 року по серпень 2020 року.

Крім того, суд звертає увагу, що при зверненні до суду з даним позовом до позовної заяви позивач надав акти надання послуг та рахунки на оплату за договором № 1122 від 01.11.2016 року, стягнення заборгованості за яким не є предметом розгляду у даній справі, відтак надані позивачем документи, які стосуються виконання договору № 1122 від 01.11.2016 року не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доведеними є позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 1195 від 01.12.2016 року за період з вересня 2020 року по січень 2021 року у розмірі 50 000,00 грн.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 1195 від 01.12.2016 року за період з вересня 2020 року по січень 2021 року у розмірі 50 000,00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 1195 від 01.12.2016 року за період з вересня 2020 року по січень 2021 року у розмірі 50 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 750,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Просат" (ідентифікаційний код 33689783, адреса: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 89, літера А) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адмініністрації) "Київкінофільм" (ідентифікаційний код 35531906, адреса: 01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 3) грошові кошти: заборгованості за договором № 1195 від 01.12.2016 року про надання послуг з розміщення і утримання обладнання - 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень) та судовий збір - 750,00 грн. (сімсот п`ятдесят гривень).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 03.08.2021р.

Суддя О.В. Котков