Рішення

від 04.08.2021 по справі 538/1139/21

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/1139/21

Провадження по справі №2/538/370/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району про визнання права власності на нежитлову будівлю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом, позовні вимоги мотивує тим, що 24 вересня 2004 року ним було придбано 1/5 частку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення. Відповідно до п. 7 Договору право власності на це приміщення у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Згідно ст. 657 ЦК України договір підлягав реєстрації в Лубенському інвентарбюро. Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 24.09.2004 року був посвідчений державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі № 1704. 15.07.2020 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1443 га , кадастровий номер 5322610600:51:007:0050, цільове призначення -для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості позивач набув право власності на земельну ділянку під вказаним житловим приміщенням.

15.04.2020 року Рішенням виконавчого комітету Заводської міської ради № 39 від 15.04.2020 року з метою впорядкування адрес об"єктів нерухомості на території міської ради було змінено номер поштової адреси з №7 на № 7з одній п"ятій частині нежитлового приміщення майнового комплексу по АДРЕСА_1 .

В жовтні 2020 року позивач звернувся до державного реєстратора Заводської міської ради з метою провести державну реєстрацію права власності придбаної ним 185 частини нежитлової будівлі, але отримав відмову в зв"язку з невідповідністю заявлених прав поданим документам. В квітні 2015 року ПП "Бюро послуг та консультацій" виготовило технічний паспорт на 1/5 частину нежитлових будівель цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 з.

Перехід права власності на нежитлову будівлю відбувся на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.09.2004 року, але внаслідок необізнаності позивач не дооформив право власності на нерухоме майно в БТІ та не провів його державну реєстрацію. Через зміни в законодавстві та в порядку реєстрації речових прав позивач не може зареєструвати майно.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/5 частину нежитлового приміщення цілісного комплексу - тарний склад (літ.А-1), загальною площею 845,7 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивач не з"явився, подав заяву про підтримання позовних вимог, справу просить розглядати без його участі.

Відповідач, Заводська міська рада Лохвицького району, в судове засідання не з"явилася, подала клопотання про розгляд справи без її представника, рішення просять прийняти відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням поданих позивачем документів.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що 24 вересня 2004 року ОСОБА_1 було придбано 1/5 частку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення. Відповідно до п. 7 Договору право власності на це приміщення у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Згідно ст. 657 ЦК України договір підлягав реєстрації в Лубенському інвентарбюро. Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 24.09.2004 року був посвідчений державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі № 1704. 15.07.2020 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1443 га , кадастровий номер 5322610600:51:007:0050, цільове призначення -для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості позивач набув право власності на земельну ділянку під вказаним житловим приміщенням.

15.04.2020 року Рішенням виконавчого комітету Заводської міської ради № 39 від 15.04.2020 року з метою впорядкування адрес об"єктів нерухомості на території міської ради було змінено номер поштової адреси з №7 на № 7з одній п"ятій частині нежитлового приміщення майнового комплексу по АДРЕСА_1 .

В жовтні 2020 року позивач звернувся до державного реєстратора Заводської міської ради з метою провести державну реєстрацію права власності придбаної ним 185 частини нежитлової будівлі, але отримав відмову в зв"язку з невідповідністю заявлених прав поданим документам. В квітні 2015 року ПП "Бюро послуг та консультацій" виготовило технічний паспорт на 1/5 частину нежитлових будівель цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 з.

Перехід права власності на нежитлову будівлю відбувся на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.09.2004 року, але внаслідок необізнаності позивач не дооформив право власності на нерухоме майно в БТІ та не провів його державну реєстрацію. Через зміни в законодавстві та в порядку реєстрації речових прав позивач не може зареєструвати майно.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 325 ЦК України суб"єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

У відповідності листа №12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, що об`єкти збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 10 Додатку 1 " Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.02.2002 року № 7/5, підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто правовстановлюючим документом, може бути рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна.

З огляду на вказані обставини, враховуючи, що позивач не має можливості реалізувати своє право власності на нежитлову будівлю, а також те, що визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси осіб, є всі підстави для визнання права власності за позивачем на вказане майно, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 316, 317, 328, 331, 392 ЦК України , ст. ст. 12, 13, 206, 258, 263, 265, 354 ЦПК України, п. 10 Додатку 1 " Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.02.2002 року № 7/5 , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району про визнання права власності на нежитлову будівлю - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) право власності на 1/5 частину нежитлового приміщення цілісного комплексу - тарний склад (літ.А-1), загальною площею 845,7 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області В.А. Бондарь