Рішення

від 04.06.2021 по справі 160/3519/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року Справа № 160/3519/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, в якій позивачка просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 03.02.2021 року №Ф-30093-13 на суму 7464,50 грн.

В обґрунтування позову позивачка посилалася на протиправність оскарженої вимоги, оскільки вважає, що є застрахованою особою, і єдиний внесок у спірний період нараховував та сплачував його роботодавець у розмірі не менше мінімального, що у свою чергу виключає у неї обов`язку зі сплати у цей період єдиного внеску ще і як особою, яка мала право провадити адвокатську діяльність, проте фактично її не здійснювала.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому зазначено, що у спірний період позивачка була зобов`язана самостійно нараховувати та сплатити відповідні суми внеску незалежно від фактичного отримання доходу від адвокатської діяльності, а також того, що такий обов`язок (зі сплати ЄСВ) був виконаний її роботодавцем.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3627 від 09.02.2008 року та взята на облік у контролюючих органах 18.04.2018 року як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

З 01.11.2019 року по 28.02.2020 року та з 01.03.2020 року до теперішнього часу позивачка перебувала/перебуває у трудових відносин з АО ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 41558229) і АО ГАРАНТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41367816) та із її заробітної плати сплачувалися усі податки і внески, які перевищують мінімальний розмір внеску, на підтвердження чого у матеріалах справи містяться відповідні докази.

Вимогою про сплату боргу (неустойки) від 03.02.2021 року № Ф-30093-13 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області м. Дніпро позивачеві визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 31.01.2021 року у розмірі 7464,50 грн., у тому числі - недоїмка 7464,50 грн., штрафи - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн., яка сформована за 4 квартали 2020 року, з урахуванням переплати станом на 17.01.2020 року.

При цьому, відповідач не заперечує, що роботодавцем позивачки сплачується за неї відповідні суми ЄСВ, проте контролюючий орган наполягає на тому, що такий обов`язок також повинен бути виконаний позивачкою ще і як самозайнятою особою, оскільки на момент прийняття оскарженої вимоги, остання адвокатську діяльність у встановленому законом порядку не припинила.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI).

Статтею 2 Закону №2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464-VІ.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI), згідно зі ст. 13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 3 ст.31).

Положеннями ст. 32 цього Закону встановлено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Виходячи зі змісту ч. 5, 6 ст. 31 Закону № 5076-VI, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст.17 Закону № 5076-VI).

Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв`язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Так, матеріалами справи підтверджено, що у визначений оскарженою вимогою період за місцем постійного працевлаштування позивачки щомісячно нараховувались та повністю сплачувались єдині соціальні внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального розміру страхового внеску за місяць, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_1 .

Згідно із правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Відповідач не надав суду доказів здійснення індивідуальної адвокатської діяльності позивачкою у періоді, за який була нарахована недоїмка, як і доказів отримання нею доходу від цієї діяльності.

За цих обставин варто зазначити, що наявність у позивачки статусу адвоката лише посвідчує право на здійснення адвокатської діяльності, однак не є доказом здійснення такої діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в контролюючих органах, оскільки взяття на облік осіб, здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2021 року №Ф-30093-13 ГУ ДПС у Дніпропетровській області є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

За викладених обставин, позовні вимоги є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.02.2021 року № Ф-30093-13.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2021 року № Ф-30093-13, складену відносно ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова