Рішення

від 23.07.2021 по справі 368/735/20

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/735/20

2/368/100/21

Рішення

Іменем України

"23" липня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , за життя якій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №267566 від 10.12.2004 р. належала земельна ділянка площею 1,0901 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285800:03:006:0001. ОСОБА_4 за життя склала заповіт, згідно якого належний їй будинок з дворовими будівлями та все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились її діти ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_3 написав та подав заяву про відмову від своєї частки у спадщині ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1

ОСОБА_2 як пенсіонер, тобто непрацездатна дочка ОСОБА_4 має право на спадкування частини спадщини своєї матері незалежно від змісту заповіту. При цьому, розмір її частки в спадщині матері ОСОБА_4 становить половини частки, яка належала б їй у разі відсутності заповіту та спадкування за законом, а саме 1/6 частина. Така частка розрахована виходячи з того, що спадкоємців за законом троє, тобто за відсутності заповіту кожний спадкоємець успадкував по 1/3 частині спадщини, а тому половина від 1/3 становить 1/6.

25.06.2020 р. державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори було видано свідоцтва про право на спадщину за законом №1-294 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у спадок після матері ОСОБА_4 2/3 частини земельної ділянки площею 1,0901 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285800:03:006:0001.

Проте, державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори було невірно видано свідоцтво про право на спадщину за законом за законом №1-294 від 25.06.2020 р., оскільки по-перше, свідоцтво повинно було видано не за законом, а за заповітом, по-друге, частка ОСОБА_1 має становити 5/6 частки в спадщині матері ОСОБА_4 , а Відповідач 1/6 частки в спадщині.

Крім цього, для спадкування ОСОБА_1 спадщини ОСОБА_4 згідно її заповіту 12.01.2014 р. слід встановити факт належності їй заповіту, оскільки в нього невірно вказано по- батькові ОСОБА_1 , зокрема вказано ОСОБА_5 , а вірно ОСОБА_6 .

А тому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину та встановити факт належності їй заповіту ОСОБА_4 .

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала і суду пояснила, що внотаріальній конторі заява була надрукована і вона її лише підписала. Згідна щоб відповідачці була 1\6 частина земельної ділянки після смерті матері. Сестра до матері не приїздила, не доглядала її.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, до суду повернулася судова повістка з відміткою, що адресат відсутній. Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, тобто відповідачка повідомлена належним чином про час та місце проведення судового засідання, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивачки суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №267566 від 10.12.2004 р. належала земельна ділянка площею 1,0901 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285800:03:006:0001.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України (який діє на даний час) у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержуютъ особи, визначені у статтях 1261-1265 нього Кодексу.

За житгя ОСОБА_4 було складено заповіт.

Зокрема, 12.01.2014 р. ОСОБА_4 було складно заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області Богданець Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №01.

Відповідно до вищезазначеного заповіту ОСОБА_4 належний їй будинок з дворовими будівлями та все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились її діти ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_4 не залишилось.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 за життя склала заповіт, який свій будинок та все майно залишила ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , саме вказані спадкоємці мають право на спадкування спадщини своєї матері.

Згідно ч. 1 ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Користуючись своїм правом на відмову від спадщини ОСОБА_3 написав та подав заяву про відмову від своєї частки у спадщині ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1273 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

ОСОБА_2 як пенсіонер, тобто непрацездатна дочка ОСОБА_4 має право на спадкування частини спадщини своєї матері незалежно від змісту заповіту. При цьому, її частки в спадщині матері ОСОБА_4 становить половини частки, яка належала б їй у разі відсутності заповіту та спадкування за законом, а саме 1/6 частина. Така частка розрахована виходячи з того, що спадкоємців за законом троє, тобто за відсутності заповіту кожний спадкоємець успадкував по 1/3 частині спадщини, а тому половина від 1/3 становить 1/6.

Отже, ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом на користь якої відмовився ОСОБА_3 успадковує 5/6 частки в спадщині матері ОСОБА_4 , ОСОБА_2 успадковує 1/6 частки в спадщині.

Згідно ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячного строку на прийняття спадщини подали до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини матері ОСОБА_4 ОСОБА_3 відмовився від своєї частки у спадщині ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1

25.06.2020 р. державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори було видано свідоцтва про право на спадщину за законом №1-294 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у спадок після матері ОСОБА_4 2/3 частини земельної ділянки площею 1,0901 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285800:03:006:0001.

Проте, державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори було невірно видано свідоцтво про право на спадщину за законом за законом №1-294 від 25.06.2020 р., оскільки свідоцтво повинно було видано не за законом, а за заповітом, частка ОСОБА_1 має становити 5/6 частки в спадщині матері ОСОБА_4 , а Відповідач 1/6 частки в спадщині.

Згідно ст. 1301 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки при видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори невірно було визначено частку у спадщині ОСОБА_1 та видано свідоцтво за законом, а не за заповітом, відповідно до ст. 1301 Цивільного кодексу України, має бути визнано судом недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №1-294 від 25.06.2020 р. на 2/3 частини земельної ділянки площею 1,0901 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285800:03:006:0001.

Крім цього, для спадкування ОСОБА_1 спадщини ОСОБА_4 згідно її заповіту 12.01.2014 р. слід встановити факт належності їй заповіту, оскільки в нього невірно вказано по- батькові ОСОБА_1 , зокрема вказано ОСОБА_5 , а вірно ОСОБА_6 .

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім 'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Дане встановлено на підставі копії паспорту, свідоцтва про смерть, свідоцтва про одруження, свідоцтва про народження, заповіту, свідоцтва про право на спадщину.

А тому, суд вважає за необхідне Встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту ОСОБА_4 від 12.01.2014 р., що посвідчений секретарем виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області Богданець Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №01.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №1-294 від 25.06.2020р., що було видане державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Грачовою Л.І. ОСОБА_1 після ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частини земельної ділянки площею 1,0901 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285800:03:006:0001.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268,315, 316 ЦПК України, 1223, 1261, 1268, 1270,1273 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту ОСОБА_4 від 12.01.2014 р., що посвідчений секретарем виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області Богданець Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №01.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №1-294 від 25.06.2020р., що було видане державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Грачовою Л.І. ОСОБА_1 після ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частини земельної ділянки площею 1,0901 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285800:03:006:0001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 30.07.2021 року.

Суддя : Т.Є. Іванюта