Рішення

від 30.07.2021 по справі 148/1955/15-ц

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1955/15-ц

Провадження №2/148/110/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 липня 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Шпиківської селищної ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним державних актів про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Шпиківської селищної ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним державних актів про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. З врахуванням останньої заяви про зменшення позовних вимог позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на 15.04.1991 вона разом із чоловіком ОСОБА_3 , своєю матір`ю ОСОБА_7 та їхніми дітьми ОСОБА_8 , ОСОБА_5 і онуком ОСОБА_6 проживали в житловому будинку АДРЕСА_1 , що раніше належав її матері і який відносився до суспільної категорії колгоспного двору, головою якого був її чоловік ОСОБА_3 .

На даний житловий будинок 12.12.1988 Шпиківською селищною радою було видано свідоцтво №1101 про право особистої власності на жилий будинок на голову колгоспного двору, яким був її чоловік ОСОБА_3 . Після ліквідації колгоспних дворів всі члени колгоспного двору, які не втратили право на майно, мають право в рівних частках на майно колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7 і після її смерті відкрилася спадщина на її майно, а саме, на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті матері вона прийняла, звернувшись в державну нотаріальну контору, а потім з позовом в Тульчинський районний суд.

Крім того, як член колгоспного двору, вона має право на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

В свідоцтві №1101 про право особистої власності на жилий будинок від 12.12.1988, виданому Шпиківською селищною радою значиться, що свідоцтво було видано на підставі рішення №76 виконкому Тульчинської районної ради, яке носить загальний рекомендаційний характер, та рішення №39 виконкому Шпиківської селищної ради від 05.06.1987. Однак, вияснилось, що рішення №39 виконкому Шпиківської селищної ради від 05.06.1987 не існує взагалі, а тому свідоцтво №1101 про право особистої власності на жилий будинок від 12.12.1988, видане Шпиківською селищною радою є недійсним, так як не існує правової підстави його видачі.

Даний житловий будинок знаходився на наданій в користування земельній ділянці площею 0,5694 га, розташованій по АДРЕСА_2 , із яких 0,2500 га - земельна ділянка для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 0,3194 га - для ведення особистого селянського господарства.

Також ними в 2005-2008 роках за згодою попередніх користувачів земельних ділянок було взято в користування для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,8866 га, розташовану по АДРЕСА_3 , а також для ведення особистого селянського господарства - 0,3075 га по АДРЕСА_4 .

Так як відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на жилий будинок, власником житлового будинку АДРЕСА_1 значився голова колгоспного двору ОСОБА_3 , то ним 08.09.2012 було отримано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №418745, серії ЯМ №418746, серії ЯМ №418747, серії ЯМ №418748 в яких зазначено, що вони видані на підставі рішення 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 21.12.2011. Даним рішенням було постановлено передати у власність ОСОБА_3 земельні ділянки: площею 0,2500 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, і площею 0,3194 га - для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_2 ; площею 0,8866га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_3 ; площею 0,3075 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_4 .

Однак, рішенням 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 21.12.2011 вносились лише зміни в рішення 13 сесії 21 скликання від 17.03.1994 і дані зміни стосуються тільки розміру площ наданих у власність ОСОБА_3 земельних ділянок.

Вищевказані земельні ділянки були надані спочатку в користування всім членам колгоспного двору, а тому кожен із членів колгоспного двору мав право на отримання у власність земельної ділянки в рівних частках.

Рішенням №47 виконавчого комітету Шпиківської селищної ради від 12.07.2013 Про оформлення права приватної власності на кожного члена колгоспного двору їй, її чоловіку ОСОБА_3 , дітям ОСОБА_8 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 було постановлено і надано право на оформлення приватної спільної часткової власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Отримавши дане рішення, вона звернулася для проведення реєстрації свого права власності на 1/6 частину будинку у Державну реєстраційну службу у Тульчинському районі. Але вияснилося, що зареєструвати своє право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вона не може, так як будинок в цілому уже зареєстровано за однією особою - ОСОБА_3 . Для того, щоб можна було провести реєстрацію її права власності на частину вказаного будинку, необхідно скасувати державну реєстрацію цілого будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Також вияснилось, що 13 сесія 21 скликання Шпиківської селищної ради взагалі не проводилась і рішення 13 сесії 21 скликання Шпиківської селищної ради 17.03.1994 не існує. Рішень сесій, якими б передавались у власність будь-які земельні ділянки ОСОБА_3 немає в природі, земельні ділянки у власність йому не передавались. А так як рішенням 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 21.12.2011 вносились зміни в неіснуюче рішення 13 сесії 21 скликання, то дане рішення 13 сесії 21 скликання, що стосуються внесення змін відносно переданих у власність земельних ділянок ОСОБА_3 , підлягає скасуванню. Даними земельними ділянками користується вона.

На даний час ОСОБА_3 залишив сім`ю і в 2013 році їх шлюб було розірвано.

В зв`язку з даними обставинами вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво №1101 про право особистої власності на жилий будинок, видане 12.12.1988 Шпиківською селищною радою, яким в цілому було визнано право власності за головою колгоспного двору ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності цілого будинку за ОСОБА_3 ; скасувати рішення 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 21.12.2011 про внесення змін у рішення 13 сесії 21 скликання від 17.03.1994 Шпиківської селищної ради та передачу у власність ОСОБА_3 земельних ділянок: площею 0,2500 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в АДРЕСА_2 ; площею 0,3194 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_2 ; площею 0,3075 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_4 ; площею 0,8866 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_3 ; визнати недійсними державні акти про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №418745, серії ЯМ №418746, серії ЯМ №418747, серії ЯМ №418748, видані 08.08.2012 на ім`я ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог обставини та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та просить відмовити в задоволенні позову. Відповідно до наявного в матеріалах справи заперечення відповідач вказав, що позовні вимоги є надуманими, а тому є безпідставними та необгрунтованими. Рішення виконкому Шпиківської селищної ради №47 від 12.07.2013 є безпідставним, так як виконавчі комітети не мають повноважень щодо реєстраціїї об`єктів нерухомого майна та скасування свідоцтва про право власності, виданого Шпиківською селищною радою 27.03.1986. Просить відмовити в позові за наслідками спливу позовної давності.

Відповідач - представник Шпиківської селищної ради в судове засідання не з`яявився, подав до суду клопотання, відповідно до якого просить розгляд справи провести без його участі, на підставі наявних письмових матеріалів. Також в матеріалах справи наявний відзив, відповідно до якого представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та застосувати до позовних вимог строки позовної давності.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, місце та дату розгляду справи, і відомостей про причину їхньої неявки до суду не надали.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність нез`явившихся учасників справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 21.04.1970 по 18.07.2013, про що свідчить копія свідоцтва про одруження від 21.04.1970 серія НОМЕР_2 (а.с.9 т.1) та копія заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2013 справа №127/8815/13-ц (а.с.15 т.3.).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Тульчинського районної Ради народних депутатів №76 від 27.03.1986 "Про технічну інвентаризацію та реєстрацію житлових будинків належних громадянам та колгоспним дворам на праві особистої власності" (а.с.157 т.1) виконком районної Ради народних депутатів вирішив: 1. Провести технічну інвентаризацію жилих будинків належних громадянам та колгоспним дворам на праві особистої власності, розташованих на території Тульчинського району. 2. Визначити право особистої власності на жилі будинки за громадянами та колгоспними дворами згідно представлених сільськими Радами списків. 3. Виконкомам сільських Рад району видати свідоцтва про право особистої власності згідно пункту 2 даного рішення. 4. Реєстрацію та технічну інвентаризацію житлового фонду провести силами Тульчинського бюро технічної інвентаризації за рахунок власників житлових будинків.

Згідно копії технічного паспорту на жилий будинок в АДРЕСА_2 , виданого 12.12.1988 (а.с.11-15 т.1) вбачається, що жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 , про що свідчить наявне в ньому свідоцтво № НОМЕР_1 про право особистої власності на жилий будинок від 12.12.1988, видане виконавчим комітетом Шпиківської селищної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Тульчинської районної ради, народних депутатів №76 від 27.03.1986 та рішення виконкому Шпиківської селищної Ради народних депутатів№39 від 05.06.1987, яке 12.12.1988 було зареєстровано в Тульчинському міжміському бюро технічної інвентаризації.

Також судом досліджено інвентаризаційну справу №119 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , серед документів якої міститься оригінал свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на жилий будинок від 12.12.1988, виданого на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_3 .

Відповідно до повідомлення Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 05.05.2016 №02-14-305 (а.с.154 т.1) селищна рада не може надати копію рішення виконкому Шпиківської селищної ради №39 від 05.06.1987 про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 в зв`язку з відсутністю інформації про нього.

Згідно повідомлення архівного сектору Тульчинської районної державної адміністрації від 07.04.2016 №48 (а.с.155 т.1) протоколи засідань виконавчого комітету Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області за січень-червень 1987 року на державне зберіагання не надходили.

Згідно довідки Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 15.11.1995 №1 (а.с.156 т.1) вбачається, що у виконкомі селищної ради не збереглися протоколи загальних зборів громадян села 1987-1993 р.р., протоколи засідань виконкому за 1987 рік, немає 1-6 протоколів.

Відповідно до довідки виконкому Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 29.10.2015 №2143 (а.с.62 т.1) згідно даних погосподарськго обліку за 1986-1990 роки головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 / т.27 ос.рах.2039, яке відносилося до суспільної категорії - колгоспний двір, являвся ОСОБА_9 (до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Також даний факт підтверджується відомостями з погосподарських книг (а.с.63, 64 т.1).

Відповідно до копії довідки виконкому Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 15.07.2013 №246 (а.с.16 т.1) згідно погосподарської книги №38 особовий рахунок № НОМЕР_3 житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до колгоспних дворів. Станом на 15.04.1991 склад двору слідуючий: ОСОБА_3 - голова домогосподарства; ОСОБА_1 - дружина; ОСОБА_7 - теща; ОСОБА_8 - дочка; ОСОБА_5 -дочка; ОСОБА_6 - онук.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 14.08.2002 серія НОМЕР_4 (а.с.10 т.1) ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Шпиківка, Тульчинського району, Вінницької області померла ОСОБА_7 .

Згідно копії рішення 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області №172 від 21.12.2011 "Про часткову зміну рішень сесії селищної ради, про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку" (а.с.92 т.1) вбачається, що сесія селищної ради вирішила серед іншого: 1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку з виготовленням державних актів на землю слідуючим громадянам: ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0,2500 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та земельну ділянку площею 0,3194 га, призначену для ведення особистого селянського господарства; ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 земельну ділянку площею 0,8866 га, призначену для ведення особистого селянського господарства; ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 земельну ділянку площею 0,3075 га, призначену для ведення особистого селянського господарства; 2. Внести часткові зміни у рішення сесії Шпиківської селищної ради 13 сесії 21 скликання від 17.03.1994 в частині площі та цільового призначення земельної ділянки загальною площею 1,7635 га в АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ОСОБА_3

08.08.2012 на підставі вищевказаного рішення сесії Шпиківської селищної ради №172 від 21.12.2011 ОСОБА_3 були видані чотири державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №418745, №418746, №418747 та №418748 (а.с.17, 18, 19, 20 т.1).

Згідно копії рішення №47 виконавчого комітету Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 12.07.2013 "Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспного двору в с.Шпиківка" (а.с.8 т.1) виконком Шпиківської селищної ради вирішив: 1. Оформити право приватної спільної часткової власності на 5/6 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею - 63,1 кв.м, житловою площею - 35,2 кв.м, з погосподарськими будівлями в рівних частках на кожного члена колишнього колгоспного двору: ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ; 2.Видати свідоцтво про право приватної ( спільної, часткової) власності згідно п.1; 3. Свідоцтво про право власності №1101 видане виконкомом Тульчинської районної Ради народних депутатів №76 від 27.03.1986 та Шпиківської селищної ради 05.06.1987 на голову колгоспного двору ОСОБА_3 вважати таким, що втратило чинність; 4.Реєстраційній службі Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області провести відповідну державну реєстрацію права власності.

Довідки виконкому Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 09.11.2015 №2210 та №2211 (а.с.65 т.1), архівну довідку архівного сектору Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області від 12.11.2015 №120 (а.с.66 т.1), копії державних актів на право власності на земельну ділянку від 05.03.2009 серія ЯЖ№483590 (а.с.135 т.1) та серія ЯЖ№483589 (а.с.136 т.1) суд не досліджує, так як вони не стосуються предмету спору.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виник спір з приводу майна колгоспного двору. Позивач, вважаючи, що її право, як члена колгоспного двору, було порушено, оскаржує свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане виконкомом Тульчинської районної Ради народних депутатів №76 від 27.03.1986, та рішення 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 21.12.2011 про внесення змін у рішення 13 сесії 21 скликання від 17.03.1994 Шпиківської селищної ради та передачу у власність ОСОБА_3 земельних ділянок, а також видані на підставі вищевказаного рішення державні акти про право власності на земельні ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що позовна вимога позивача щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва №1101 про право особистої власності на жилий будинок, виданого 12.12.1988 Шпиківською селищною радою, та скасування державної реєстрації права власності цілого будинку за ОСОБА_3 є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає з огляду на те, що відповідно до рішення №47 виконавчого комітету Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 12.07.2013 "Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспного двору в с.Шпиківка" свідоцтво № НОМЕР_1 , видане виконкомом Тульчинської районної ради народних депутатів №76 від 27.03.1986 та Шпиківської селищної ради 05.06.1987 на голову колгоспного двору ОСОБА_3 , є таким, що втратило чинність.

В свою чергу, рішення №47 виконавчого комітету Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 12.07.2013 "Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспного двору в с.Шпиківка" є чинним і у встановленому законом порядку недійсним не визнавалось.

Позовна вимога позивача щодо скасування рішення 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 21.12.2011 про внесення змін у рішення 13 сесії 21 скликання від 17.03.1994 Шпиківської селищної ради та передачу у власність ОСОБА_3 земельних ділянок також задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що органи місцевого самоврядування наділені низкою повноважень у різних галузях та сферах суспільного життя, в тому числі і у сфері регулювання земельних відносин. Для реалізації цих повноважень органи місцевого самоврядування мають право ухвалювати необхідні рішення.

Так як рішення органів місцевого самоврядування можуть порушувати права та законні інтереси як громадян, так і юридичних осіб, або ж з часом втрачати свою актуальність, то чинне законодавство передбачає юридичні інструменти впливу на такі рішення шляхом їх зупинення, зміни та скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

В той же час, усі акти, які рада має право приймати як орган місцевого самоврядування, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, традиційно поділяються на два види: акти нормативно-правового характеру; ненормативні акти.

Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов`язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб`єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.

Ненормативними актами є індивідуально-правові акти, які є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки. Такі акти стосуються конкретних суб`єктів правовідносин (фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права) і розраховані на одноразове застосування. Прикладами ненормативних актів органів місцевого самоврядування є рішення ради про: затвердження проєкту землеустрою щодо відведення громадянину земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу йому у власність відповідної земельної ділянки; або розпорядження голови про призначення на посаду, або звільнення з посади; надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості приватному підприємству тощо.

В свою чергу, в разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акта, який застосовується одноразово, після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 у справі № 21-405а14.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку,що оскаржуване позивачем рішення 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 21.12.2011 про внесення змін у рішення 13 сесії 21 скликання від 17.03.1994 Шпиківської селищної ради та передачу у власність ОСОБА_3 земельних ділянок є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а саме було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки з виготовленням державних актів на землю ОСОБА_3 та останній отримав державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №418745, №418746, №418747 та №418748, виданих 08.08.2012 на ім`я ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

Згідно копії державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯМ №418745, виданого 08.08.2012 (а.с.17 т.1), ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0524355600:05:000:0137, розташованої в АДРЕСА_2 .

Згідно копії державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯМ №418746, виданого 08.08.2012 (а.с.18 т.1), ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,3194 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524355600:05:000:0138, розташованої в АДРЕСА_2 .

Згідно копії державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯМ №418747, виданого 08.08.2012 (а.с.19 т.1), ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,8866 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524355600:05:000:0139, розташованої в АДРЕСА_3 .

Згідно копії державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯМ №418748, виданого 08.08.2012 (а.с.20 т.1), ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,3075 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524355600:05:000:0140, розташованої в АДРЕСА_4 .

Окрім того, в ході розгляду справи судом також було оглянуто технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , розміщених за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , серед документів якої міститься рішення 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 21.12.2011 "Про часткову зміну рішень сесії, затвердження технічної документації та видачу державного акту", а також витяг з рішення 13 сесії 21 скликання Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 17.03.1994 "Про передачу земельної ділянки у власність", відповідно до якого сесія селищної ради вирішила: передати ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 1,22 га в тому числі: 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель; 0,52 га для ведення особистого селянського господарства; Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_5 . та 045 га для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_6 .

При цьому, судом взято до уваги той факт, що у витягу з рішення 13 сесії 21 скликання Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 17.03.1994 "Про передачу земельної ділянки у власність" зазначено, що сесія селищної ради керувалась ст.118, 121 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Між тим, станом на день винесення вищевказаного рішення - 17.03.1994, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ще не існувало, його було прийнято лише 21.05.1997, а набрав чинності він 12.06.1997. Також Земельний кодекс України, в редакції чинної на момент винесення рішення, містив лише 118 статтей, і ст.118 стосувалась міжнародних договорів, а не визначала підстави передачі земельних ділянок у власність.

Відповідно до довідки виконкому Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 01.11.2016 №2284 (а.с.232 т.1) згідно документів по впорядкуванню архіву - опису справ постійного зберігання за 1993 рік внесено: протокол 12 сесії 21 скликання від 26.05.1993, за 1994 рік внесено: протокол 1 та 2-ої сесій 22 скликання від 20.07.1994 та 29.09.1994. Інформація про документи 13 сесії 6 скликання від 21.12.2011 в описах відсутня.

Згідно повідомлення архівного сектору Тульчинської районної державної адміністрації від 22.11.2016 №132 (а.с.234 т.1) в протоколах сесії Шпиківської селищної ради за 1993-1994 питання про виділення земельних ділянок ОСОБА_3 не значиться.

Згідно повідомлення архівного сектору Тульчинської районної державної адміністрації від 23.11.2016 №133 (а.с.245 т.1) документи 13 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 17.03.1994 до архівного сектору районної державної адміністрації не надходили.

Таким чином, суд позбавлений можливості дослідити рішення 13 сесії 21 скликання Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 17.03.1994 "Про передачу земельної ділянки у власність.

В свою чергу, досліджений судом витяг з рішення 13 сесії 21 скликання Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 17.03.1994 "Про передачу земельної ділянки у власність" має ознаки підробки, а тому розцінюється судом як фіктивний.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У ч.1 ст.125 ЗК України (в редакції, чинній на момент видачі оспорених державних актів на право власності на земельну ділянку) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У ч. 1 ст.126 ЗК України (в редакції, чинній на момент видачі оспорених державних актів на право власності на земельну ділянку ) передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту земельних прав наведено в ч.3 ст.152 ЗК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним ч.3 ст.152 ЗК України, або ж іншим способом, який передбачено законом.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Враховуючи той факт, що майно колишнього колгоспного двору було розташовано за адресою: АДРЕСА_5 і відповідно до рішення №47 виконавчого комітету Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 12.07.2013 "Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспного двору в с.Шпиківка" на кожного члена колишнього колгоспного двору, в тому числі і на позивача, оформлено в рівних частках право приватної спільної часткової власності на 5/6 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , тому наявні правові підстави для визнання недійсними державних актів про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №418745, та ЯМ №418746, виданих 08.08.2012 на ім`я ОСОБА_3 , оскільки вони стосуються земельних ділянок, на яких було розміщено майно колишнього колгоспного двору і видача даних державних актів лише на відповідача ОСОБА_3 порушує право позивача, як члена колишнього колгоспного двору.

Правових же підстав для визнання недійсними державних актів про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №418747 та ЯМ №418748, виданих 08.08.2012 на ім`я ОСОБА_3 суд не вбачає, оскільки вони видані на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 . Будь яких доказів щодо користування даними земельними ділянками членами колгоспного двору, чи передачу їх у власність членам колишнього колгоспного двору позивачем не надано, а відтак відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Беручи до уваги письмові заяви відповідачів про застосування позовної давності до позовних вимог позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За змістом ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові лише у випадку, коли позов доведений.

Судом враховано, що позивач взнала про порушення свого права в 2013 році, після звернення до державного реєстратора з метою проведення реєстрації свого права власності на 1/6 частину будинку, відповідно до рішення №47 виконавчого комітету Шпиківської селищної ради від 12.07.2013, а з позовом до суду остання звернулася 04.09.2015, тобто в межах трирічного строку. Відтак, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому суд вважає необхідним стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідачів в рівних частинах судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 487,20 грн, тобто по 243,60 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.24, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.125, 126, 152, 155 ЗК України, ст. 256, 257, 253, 261, 267, 321 ЦК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Шпиківської селищної ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним державних актів про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майнозадовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №418745, виданий 08.08.2012 на ім`я ОСОБА_3 , який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №052435561001954, - про право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0524355600:05:000:0137, розташовану в АДРЕСА_5 .

Визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №418746, виданий 08.08.2012 на ім`я ОСОБА_3 , який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №052435561001953, - про право власності на земельну ділянку площею 0,3194 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524355600:05:000:0138, розташовану в АДРЕСА_5 .

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , та Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області,ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 04326261, місцезнаходження якої: вул.Ліпіна, 3, смт.Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області, 23614, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_7 ,судові витрати з оплати судового збору в сумі 487,20 грн, тобто по 243,60 грн ( двісті сорок три гривні 60 копійок) з кожного.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсним свідоцтва №1101 про право особистої власності на жилий будинок, виданого 12.12.1988 виконкомом Шпиківської селищної Ради народних депутатів, та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 , скасування рішення 12 сесії 6 скликання Шпиківської селищної ради від 21.12.2011 про внесення змін у рішення 13 сесії 21 скликання від 17.03.1994 Шпиківської селищної ради та передачу у власність ОСОБА_3 земельних ділянок, визнання недійсними державних актів про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №418747, виданого 08.08.2012 та серії ЯМ №418748, виданого 08.08.2012 на ім`я ОСОБА_3 , відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.08.2021.

Суддя: