Ухвала

від 28.07.2021 по справі 757/37085/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/37085/20-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/3743/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

адвоката, яка діє в

інтересах заявників

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, яка діє в інтересах заявників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019020000000134 від 29.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367,ч.3 ст.358, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

31 серпня 2020 року старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні заступник начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42019020000000134 від 29.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367,ч.3 ст.358, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:1149; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:4349; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:0508; квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:4107; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:0358; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_1 );

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:09:224:0046; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:63:495:0021; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належать ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_2 );

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:63:495:0021; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн. НОМЕР_2 );

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку кадастровий номер 0510600000:07:008:008; нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , які належать ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (іпн. НОМЕР_3 );

- житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_10 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 ; земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:101:0249; земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:101:0250; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_12 , які належать ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн. НОМЕР_4 ).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року клопотання про арешт майна задоволено.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування правової підстави для арешту майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та зазначив що такий захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою збереження речових доказів, дієвості та об`єктивності розслідування у кримінальному провадженні та недопущенню відчуження майна.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, яка діє в інтересах заявників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_9 , подала апеляційну скаргу в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою через допущення ряду істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що в матеріалах клопотання відсутні реальні докази, які свідчать про причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, що розслідуються, при цьому дані особи ніколи не мали та не мають трудових чи будь-яких інших відносин з БО «БФ «ЗИМОРОДОК» і не можуть бути об`єктами кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.222 КК України. Крім того, не наведено обґрунтованих правових підстав для визнання майна, належного ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 , речовим доказом у кримінальному провадженні, доказів набуття такого майна кримінальному протиправним шляхом в клопотанні прокурора не міститься. Апелянт вказує, що ухвалу постановлено без повідомлення заявників та лише 31.05.2021 року нею отримана копія ухвали слідчого судді про арешт майна. Окремо звертає увагу, що дана ухвала вже була предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а саме ухвалою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року скасовано арешт, накладений на майно ОСОБА_11 . Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 31 серпня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

адвоката, яка діє в інтересах заявників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити;

ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Оскільки дана ухвала оскаржена адвокатом, яка діє в інтересах заявників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_9 , в частині накладення арешту на майно вказаних осіб, то суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, а щодо інших осіб, на майно яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині законність та обґрунтованість накладення арешту колегією суддів не перевіряється.

Як вбачається з матеріалів клопотання про арешт майна, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, Офісом генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42019020000000134 від 29.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367,ч.3 ст.358, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України.

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено створення членами організованої групи осіб БО БФ «Зимородок» (ЄДРПОУ 42792259), яка згідно свого статуту є неприбутковою організацією за законодавством України і не має на меті одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників Фонду. Однак всупереч цілям та меті діяльності визначеному в статуті службові особи БО БФ «Зимородок», а також інші особи які фактично здійснювали контроль за діяльністю вказаного Фонду, використовували його з метою легалізації коштів отриманих в результаті попередньо вчинених кримінальних правопорушень, тобто використовували для легалізації коштів, а також надавали неправдиву інформацію органам Державної влади з метою отримання пільг щодо податків.

На думку органу досудового розслідування до вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень причетні ряд осіб, до числа яких входять ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у зв`язку з чим вважають необхідним застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до належних останнім об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, з урахуванням також того, що майно вказаних осіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42019020000000134.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019020000000134 від 29.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367,ч.3 ст.358, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:1149; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:4349; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:0508; квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:4107; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:0358; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_11 ;

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:09:224:0046; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:63:495:0021; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належать ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:63:495:0021; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку кадастровий номер 0510600000:07:008:008; нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , які належать ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_10 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 ; земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:101:0249; земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:101:0250; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_12 , які належать ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Зокрема, слідчим суддею накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказане в клопотанні майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, однак така мета арешту майна прокурором не доведена.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що під час задоволення клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя взагалі не врахував вищезазначених обставин та не встановлював достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, як на це посилається орган досудового розслідування у клопотанні.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:09:224:0046, які належать ОСОБА_6 , прокурор повинен був навести об`єктивні дані, які б підтверджували, що таке майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Проте жодних об`єктивних даних матеріали клопотання не містять.

Зокрема не враховано, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 та земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:09:224:0046 набуті у власність ОСОБА_6 задовго до обставин, які розслідуються в даному кримінальному провадженні, а саме у 2013 році, що вказує на невиправданість такого ступеня втручання у права і свободи ОСОБА_6 .

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», та у справі «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а саме: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:09:224:0046, з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

В іншій частині вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з огляду на те, що існують об`єктивні підстави вважати, що зазначене майно є матеріальними об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, яка діє в інтересах заявників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_9 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019020000000134 від 29.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367,ч.3 ст.358, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:1149; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:4349; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:0508; квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:4107; земельну ділянку кадастровий номер 3220881300:04:001:0358; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_1 );

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:09:224:0046; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:63:495:0021; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належать ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_2 );

- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:63:495:0021; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн. НОМЕР_2 );

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку кадастровий номер 0510600000:07:008:008; нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , які належать ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (іпн. НОМЕР_3 );

- житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_10 ; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 ; земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:101:0249; земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:101:0250; квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_12 , які належать ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн. НОМЕР_4 ), скасувати частині накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:09:224:0046, які належать ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_2 ).

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42019020000000134 від 29.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367,ч.3 ст.358, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, в частині накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:09:224:0046, які належать ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_2 ).

В іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019020000000134 від 29.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367,ч.3 ст.358, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4