Вирок

від 05.08.2021 по справі 322/658/21

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

ВИРОК

05 серпня 2021 року Справа № 322/658/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кам`янка Новомиколаївського району Запорізької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має неповну середню освіту, не одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

09.06.2021, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_4 , з метою таємного викрадення чужого майна та особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через віконний отвір проник у приміщення корпусу № 5 СТФ ТОВ «Софіївка», що розташована по вул. Лісова, 14 в с. Кам`янка Запорізького району Запорізької області, де із конструкцій загорож за допомогою м`язової сили рук, демонтував та таємно викрав три металевих корита розміром 0,5м.х1м кожне, товщиною металу 6 мм., загальною вагою 145 кг., вартість яких, відповідно до висновку експерта № 2325/21 від 13.07.2021, складає за один кілограм брухту чорних металів 6 грн. 50 коп. на загальну суму 942,50 грн., після чого зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши ТОВ «Софіївка» матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Зазначені дії ОСОБА_4 під час досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , після роз`яснення йому судом суті обвинувачення, повністю визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні та обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням вищезазначеного висновку експерта та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_4 , підтвердив вищезазначені обставини вчиненого ним злочину, викладені в обвинувальному акті, та пояснив суду, що він дійсно 09.06.2021, близько 12 год. 00 хв., через віконний отвір проник у приміщення корпусу № 5 СТФ ТОВ «Софіївка», що розташована по вул. Лісова, 14 в с. Кам`янка Запорізького району Запорізької області, звідки викрав три металевих корита, які в подальшому продав за 300,00 грн.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та правильність кваліфікації дій обвинуваченого під час досудового розслідування.

При обранні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є його щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 67 КК України, відсутні.

Враховуючи вищезазначене, данні про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує його покарання, та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі. Разом з цим, суд також дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду не заявлялось. Документально підтверджені процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, ч. 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 349, 373 376, 393, 395, 532 КПК України, суд

ухвалив:

1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

3. Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

4. Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Суддя ОСОБА_1