Рішення

від 30.07.2021 по справі 384/216/21

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/216/21

№пр. 2/384/105/2021

30 липня 2021 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вільшанської селищної ради Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті спадкоємці вступили в спадкові права та отримали свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину дружина спадкодавця ОСОБА_3 отримала 2/3 частки, в тому числі з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилась на її користь дочка спадкодавця ОСОБА_4 , та дочка ОСОБА_1 отримала відповідно 1/3 частку спадкового майна. На даний час позивач виготовила технічну документацію із землеустрою, однак в нотаріальній конторі їй було роз`яснено, що у зв`язку з порушенням порядку поділу та виділу в натурі земельної ділянки наразі неможливо зареєструвати право власності на них у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на новостворені ділянки. Вищевказані обставини змусили позивача звернутися до суду. На підставі викладеного просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 5,48 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №337581, виданого Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 26 червня 2002 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року у зазначеній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 27 липня 2021 року.

27 липня 2021 року підготовче засідання було відкладено на 30 липня 2021 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Позивачв судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином та своєчасно. Подала до суду клопотання про проведення підготовчого засідання у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Вільшанської селищної ради Кіровоградської області у підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у відсутність представника селищної ради, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення, зокрема, у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

Пленум Верховного суду України у п.10 постанови №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування з посиланням на ст. 1225 ЦК України, роз`яснив, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частині другій статті 1223 ЦК України зазначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно зі ст. 328 ЦК України,право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст. 392 ЦК України,власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У судовому засіданні встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровограської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Вільшанським районним бюро РАЦС Кіровоградської області. У вказаному свідоцтві про народження батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 17 вересня 1982 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого відділом РАЦС Севастопольського міськвиконкому 17 вересня 1982 року. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Вільшанського районного управління юстиції Кіровоградської області 02 травня 2010 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області (а.с.15). У відповідності до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №337581, виданого Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 26 червня 2002 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,48 га., розташовану на території Вільшанської селищної ради для ведення товарного сільсько-господарського виробництва (а.с.14). Як вбачається з копії спадкової справи №150/2010, заведеної Вільшанською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву про прийняття спадщини за законом подали: дружина ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 , син ОСОБА_8 та донька ОСОБА_1 . Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №1442, виданого державним нотаріусом Вільшанської державної нотаріальної контори Ткачовою Ю.О. 15 листопада 2010 року, спадкоємцями земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №218, кадастровий номер 3524355100:02:000:0218, площею 5,48 га., яка на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №337581, належала ОСОБА_2 , 1927 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружина ОСОБА_3 - на 2/3 частки, у тому числі з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилася дочка спадкодавця, ОСОБА_4 , та дочка ОСОБА_1 - на 1/3 частку. У вказаному свідоцтві зазначено про те, що свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки земельної ділянки видано ОСОБА_3 ; свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку земельної ділянки ще не видано (а.с.7). Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Вільшанського районного нотаріального округу Науменка Ф.С. від 05 червня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,48 га, розташованої на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, що залишилася після смерті її батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з причини неможливості визначити наявність у власності спадкодавця земельної ділянки, а так само склад спадщини взагалі (а.с.28). У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.06.2018 за №НВ-3505820112018 зазначена інформація про земельну ділянку площею 1,8259 га, кадастровий номер 3524355100:02:000:0896. Підставою для виникнення права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку зазначено Державний акт від 26.06.2002 серії Р1 №337581 (а.с.8 - 9). У відповідності до інформації відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області за №29-11-0.19-286/107-18 від 24 травня 2018 року, земельну ділянку, загальною площею 5,48 га., кадастровий номер 3524355100:02:000:0218, поділено на частки на 2/3 та 1/3 між спадкоємцями. На 2/3 земельної ділянки з визначеним кадастровим номером 3524355100:02:000:2829 громадянкою ОСОБА_3 в 2011 році було складено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 3,6535 га., якій присвоєно кадастровий номер 3524355100:02:000:2829, та 10.11.2011 внесено відомості до Державного земельного кадастру. Відомості щодо 1/3 частки земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відсутні (а.с. 13). Аналізуючи та оцінюючи досліджені матеріали справи у їх сукупності суд встановив, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №337581, виданого 26.06.2002 Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, належалаземельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,48 га, розташована на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області. З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів належність ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки і таких доказів суду не надано. Таким чином, зазначена вище земельна ділянка була поділена на частки між спадкоємцями під час прийняття спадщини, зокрема, 2/3 частки успадкувала за законом дружина спадкодавця, ОСОБА_3 . Після отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 замовила технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на ділянку площею 3,6535 га., якій присвоєно кадастровий номер 3524355100:02:000:2829, а тому у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та в документі, що посвідчує право власності на земельну ділянку, який вказаний у витязі, не співпадають площа та кадастровий номер земельної ділянки, внаслідок чого позивач, як спадкоємець, не може оформити спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 . Отже, належним та єдиним способом захисту прав спадкоємця у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Враховуючи викладене суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог, оскільки спірне майно належало спадкодавцю ОСОБА_2 , позивач є спадкоємцем за законом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, яка становить 1/3 частину спадкового майна, яке складається з права власності на земельну ділянку № НОМЕР_4 , загальною площею 5, 48 га, і відсутні будь-які докази на спростування законності заявлених позовних вимог, а тому порушене право позивача на успадкування майна підлягає судовому захистові. За таких обставин суд доходить висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 5,48 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №337581, виданого Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 26 червня 2002 року. Разом з цим, суд враховує те, що відповідач визнав позов у повному обсязі і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтреси інших осіб. Судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду у розмірі 908 грн. 00 коп. залишити по фактично понесеним. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 5,48 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №337581, виданого Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 26 червня 2002 року.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вільшанський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Вільшанська селищна рада Кіровоградської області, місце знаходження: вул. Центральна, 40, смт. Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області.

Повний текст судового рішення складено 04 серпня 2021 року.

Суддя О.О. Сорокіна